9.1. Зміна кольору зубів і його причини
Зміна кольору зубів, або дисколорит (термін введений у вітчизняну літературу М. І. Грошіковим), є од-ної з причин порушення естетики посмішки. Згідно МКБ-С, до зміни кольору зубів можуть призводити наступні стану.
К00.8 Інші порушення розвитку зубів
К00.80 Зміна кольору зубів в процесі формирова-ня внаслідок несумісності груп крові
К00.81 Зміна кольору зубів внаслідок вроджений-ного пороку біліарної системи
К00.82 Зміна кольору зубів в процесі формиро-вання внаслідок порфірії
К00.83 Зміна кольору зубів в процесі формиро-вання внаслідок застосування тетрацикліну
К00.88 Інші уточнені порушення розвитку зубів
К03.6 Відкладення (нарости) назубах
К03.60 Пігментований наліт
К03.61 Обумовлений звичкою вживати тютюн
К03.62 Обумовлений звичкою жувати бетель
К03.63 Інші великі м'які відкладення білі відкладення
К03.64 Наддесневой зубний камінь
К03.65 Поддесневой зубний камінь
К03.66 Зубний наліт
К03.68 Інші уточнені відкладення на зубах
К03.69 Відкладення на зубах, неуточнені
К03.7 Зміни кольору твердих тканин зубів після прорі-зиванія
К03.70 Обумовлені наявністю металів і метал-вих сполук
К03.71 Обумовлені кровоточивостью пульпи
К03.72 Обумовлені звичкою жувати бетель
К03.78 Інші уточнені зміни кольору
К03.79 Зміна кольору неуточнений
Для вибору методу корекції дісколоріта необхідно правильно визначити причину його виникнення і оце-нить, чи є зміна кольору зубів постійним або тимчасовим.
Тимчасові зміни кольору зубів включають дісколоріта, що виникли внаслідок куріння, впливу харчових піг-ментів, препаратів для полоскання рота. Тимчасове зраді-ня кольору зубів викликає також грибок Lichen dentalis і ряд виробничих факторів. Тимчасова зміна кольору зу-бов проявляється у вигляді нальоту різного забарвлення і корекції-тируется при видаленні зубного нальоту стоматологом.
Постійна зміна кольору зубів може бути врож-денним і набутим. До постійного вродженому зміни кольору відносяться «тетрациклінові зуби», ги-поплазія, флюороз, зміна кольору внаслідок несумісний-мости груп крові, наявності вродженої вади біліарної системи, порфірії.
Кпостоянному придбаному зміни кольору відно-сятся такі типи фарбування.
1. Вітальне фарбування:
• вікові зміни кольору зубів;
• фарбування тканин зуба, запломбованого амальгамою.
2. девітальной фарбування:
• внаслідок травми зуба (крововилив в пульпу);
• після пломбування каналу зуба фарбуючими па-стами, що містять ті-мовляв, формалін, йодоформ і ін .;
• внаслідок наявності в каналі уламків металевих інструментів або штіф-тов з ознаками корозії.
Методи корекції дісколоріта визначаються при-нами зміни кольору зубів.
1. Відбілювання живих зубів.
2. Відбілювання девітальних зубів.
4. Комбінований метод, коли відбілювання применя-ється як допоміжні-котельної процедури перед изготов-ленням виниров.
9.2. Відбілювання живих зубів
Історія відбілювання налічує близько 100 років: ще в 1877 році було описано відбілювання зубів оксаловой кислотою, а 1884 року - перекисом водню. Незважаючи на це, меха-нізм відбілювання все ще не вивчений до кінця. Відомо, що в основі процесу лежить проникнення відбілюючого агента через емаль в дентин. Саме відтінок дентину визна-чає колір зуба; емаль, як правило, прозора. Наскільки ефективним буде вплив відбілюючого агента, зави-сит від причини дісколоріта.
Найпоширенішим відбілюючим агентом до недав-нього часу були перекис водню і сильнодіючі кислоти. Однак застосування кислотного протруєння емалі з подальшим нанесенням перекису водню при-водить до незворотних змін в структурі зубів, що стало причиною відмови від цієї методики.
При відбілюванні зубів перекисом водню існує небезпека «переотбеліванія» - стану, коли починається руйнування емалевого матриксу. Клінічно це проявля-ється зникненням характерного для сухої емалі блиску, виникненням шорсткості і пористості емалі.
Більш сучасним речовиною для відбілювання є 3-15% перекис карбаміду. Основу таких відбілювачів становить карбопол, що уповільнює виділення перекису по-огрядний і пом'якшувальний дію відбілювача.
Показання до проведення відбілювання вітальних зубів включають наявність дісколоріта або бажання пацієнта зробити свої зуби світлішими, проте існують і протипоказання для відбілювання. До загальних протівопока-заниям відносяться: неповноліття пацієнта, вагітністю-ність і годування грудьми, наявність алергічної реакції на перекисні з'єднання. Проводити відбілювання несовер-шеннолетнім пацієнтам не слід з юридичних моті-вам. Несприятливий вплив відбілюючих агентів на організм вагітної або годуючої жінки ніде не до-казано, однак відбілювання може посилити прояви так званого «гінгівіту вагітних», який сьогодні дуже поширений.
Існують також місцеві протипоказання.
1. Велика пульпарная камера зубів. Проникнення від-белівающего агента в дентин і близько до пульпи може викликати гиперестезию зубів.
2. Наявність каріозних порожнин.
3. Наявність некаріозних уражень (ерозій і т. Д.). Проведення відбілювання в цьому випадку обязатель-но призведе до посилення або розвитку вираженої гиперестезии.
4. Значна спад емалі в результаті патологічес-кою або вікової стертості, глибокі тріщини на поверхні емалі.
5. Ортодонтичне лікування.
6. Наявність пломб сумнівної якості, які необ-ходимо замінити через негарантованої крайового прилягання.
7. Наявність гострих і загострення хронічних заболева-ний пародонту, а також таких явищ, як рецесія ясен, оголення коренів зубів і зубні відкладення.
8. Захворювання слизової оболонки рота.
Залежно від ступеня зміни кольору вітальних зубів використовують такі види відбілювання.
1. Домашнє відбілювання.
2. Професійне відбілювання.
3. Змішане відбілювання. Додатково до домашнього відбілювання в умовах клініки застосовують сильні речовини на основі перекису карбаміду.
Домашнє відбілювання може бути рекомендовано для живих зубів, якщо зміна їх кольору не носить надмірно-го характеру. Домашнє відбілювання під контролем лікаря широко застосовується з 1989 р коли в стоматологічній практиці з'явився перший комерційний препарат для від-беліванія зубів. В якості активного інгредієнта була використана 10% або, рідше, 11-16% перекис водню. 3-5% перекис водню майже не застосовували. Концентрації-ція активної речовини домашніх відбілювачів приблизно в 10 разів менше, ніж речовин, які використовуються для професійно-онального відбілювання.
Терміни відбілювання різні, але, як правило, резуль-тати лікування проявляються вже через 2-3 дні, а повністю процес відбілювання завершується через 7-21 день. Ефективність методу досягає 90% для пацієнтів з придбаним або генетично зумовленим дісколоріта зубів, тоді як для пацієнтів з «тетрацикліновими» зубами ця частка значно знижується. Відбілювання дозволяє досягти досить стійких резуль-татів (до декількох років), хоча раз в 1-2 року рекоменду-ють проводити підтримуючі курси. Як показує практика, найбільш ефективно відбілювання зубів з тим-но-жовтим забарвленням. Піддаються відбілюванню і коричне-ші плями при флюорозе, тоді як білі плями дуже стійкі.
Перед процедурою відбілювання лікар знімає зліпок, від-ливает модель і готує капу. Пацієнт заповнює її отбе-Ліван гелем і носить будинку днем або надягає на ніч. Важливо, щоб перед одяганням капи пацієнт добре чис-тил зуби, так як наявність бляшки погіршує процес отбе-ливания. Таким чином, пацієнт сам проводить процедури, а лікар лише контролює процес.
Початковий час носіння капи не повинно перевищувати 1 ч, так як може виникнути гіперестезія. Поступово час збільшують, виходячи на заданий режим - денний або нічний. Відбілювання проводиться протягом 10-14 днів. При виникненні гиперестезии рекомендується вико-ти зубну пасту «Жемчуг» або «Сенсодин». Багато про-виробниками рекомендують при заповненні капи чергувати відбілювач з гелем, що містить фтор.
Особливий інтерес представляє питання впливу відбілити-вання на адгезію композитних матеріалів до тканин зуба. Встановлено, що адгезія зменшується за рахунок накопичення залишкового кисню, який пригнічує полімеризацію композиту. Ці явища зникають через 7-14 днів, одно-тимчасово зі стабілізацією кольору зубів.
Дії лікаря при проведенні домашнього відбілювання включають наступні етапи.
1. Підготовка до відбілювання - санація порожнини рота.
2. Заповнення колірної карти з фіксацією кольору зубів.
3. Зняття зліпка і виливок моделей. На вестибулярні поверхні зубів на моделі наносять віск для збіль-личен їх обсягу та створення депо відбілювача в капи.
4. Виготовлення капи.
5. інструктування пацієнта і забезпечення його відбілити-БЕЗПЕЧУЮТЬ засобом.
6. Контроль процесу відбілювання.
В якості засобів для домашнього відбілювання вУкаіни набули поширення такі препарати, як «Белагель 12%», «Белагель 20%» ( «Владмива»), «StarBright» ( «Spectrum Dental Inc»), «Opalescence» ( «Ultradent»), «NuproGold» ( «Dentsply»).
Рекомендується проводити послідовне відбілювання зубів верхньої і нижньої щелеп, так як один зубний ряд повинен бути контрольним.
Домашнє відбілювання під контролем лікаря - безпека-ва процедура і добре переноситься пацієнтами. Крім того, сечовина, що утворюється при розпаді перекису карбаміду, пригнічує розвиток зубної бляшки, що можна розглядає-вать як позитивний момент.
Професійне відбілювання застосовують для зубів, значно змінених в кольорі. При цьому використовують та-кі відбілювачі, як "Quazar Bright" ( «Spectrum Dental Inc»). Відбілювання в умовах клініки більш ефективно, проте частіше призводить до розвитку гіперестезії. Вико-вання професійних відбілювачів вимагає тщатель-ної ізоляції м'яких тканин порожнини рота. Як правило, для захисту слизової оболонки ясен використовують коффердам і гель типу «Аксіл» ( «Владмива»).
Для прискорення процесу відбілюючий агент, нане-сенний на зуби, нагрівають. Зазвичай відбілюванню під-Вергал всі зуби від 15 до 25 на верхній щелепі і від 45 до 35 на нижній щелепі. Моляри практично ніколи не відбілюють.
Перед проведенням відбілювання необхідно провести са-націю порожнини рота.
Дії лікаря при проведенні професійного від-беліванія включають наступні етапи.
1. Заповнення колірної карти і реєстрація кольору зубів.
2. Нанесення на ясна захисного гелю «Аксіл».
3. Накладення коффердама з виділенням зубів 45-35 і
15-25 (коффердам слід фіксувати металеві-тичними зажимами, а Еластичний корд).
4. Механічна чистка зубів абразивними пастами.
5. При дуже сильній зміні кольору - Протравлюва-ня тканин зубів 35% ортофосфорної кислотою в ті-чення 5 с, що збільшить проникність тканин зубів.
6. Накладення на вимиті і висушені після протрав-ливания зуби марлевої серветки, змоченої раство-ром відбілювача, з періодичним додаванням свіжих порцій розчину з піпетки. Процедура триває 20- 30 хв, нагрівання відбілювача прискорює процес.
7. Ретельне змивання відбілювача великим коли-кість теплої води.
8. Зняття коффердама.
9. Полірування зубів фторсодержащей пастою.
При проведенні професійного відбілювання можна робити анестезію, так як при випадковому проник-новении відбілювача до м'яких тканин пацієнт не відчує болю.
У ряді випадків необхідно проводити комбіноване професійне і домашнє відбілювання зубів.
Лікар повинен чітко уявляти собі (і обов'язково поінформувати пацієнта!), Що процес відбілювання не може йти безмежно і виривав із зубів темно-коричневого кольору ніколи не зробити молочно-білих. Як правило, ре-ально освітлення зубів на 1,5-2 тони за шкалою «Vita». Встановлено, що найбільший ефект дає відбілювання зубів жовто-коричневої гами; сіра гамма піддається від-беліванію гірше.