Глава 20 моральне виховання

Формування моральності учнів -найважливіша завдання школи. Мораль як регулятор по-ведення особистості.

Ідеї ​​відомих діячів педагогіки про ролінравственного виховання в розвитку особистості.

Моральне виховання як процес організації різноманітної діяльності учнів і формирова-ня у них моральних якостей.

Є істотні відмінності в тому, як впливають на по-ведення людей різні правові норми, закони, адміні-ністратівно правила і вказівки службових осіб, з од-ної сторони, і моральність - з іншого. Правові та адміністративні норми і правила мають обязатель-ний характер, і за їх порушення особистість несе юриди-чний або адміністративну відповідальність, напри-

заходів, за порушення закону, запізнення на роботу або за невиконання відповідних службових інструкцій. У суспільстві створені навіть спеціальні органи (суд, пуття-ратура, міліція, різні інспекції, комісії і т.д.), які спостерігають за виконанням законів, різних постанов і обов'язкових вказівок і застосовують відповідні санкції (від лат. Sanctio - найсуворіше постанову) до тих, хто їх порушує.

Інша річ мораль. Норми і правила, які відно-сятся до її сфери, такого обов'язкового характеру не ма-ють, і практично від самої особистості залежить їх соблю-дення. Коли ж та чи інша людина їх порушує, про-суспільством, знайомі і незнайомі люди мають лише один засіб впливу на нього - силу громадського мені-ня: закиди, моральне осуд і, нарешті, громад-ве засудження, якщо аморальні дії і вчинки набувають вже більш серйозний характер.

Візьмемо приклад із запізненням. Якщо людина спізнився на роботу, на нього може бути накладено административ-ве стягнення (попередження, догану і т.д.). Але якщо той же чоловік запізнився на зустріч зі своїм знайомим, який змушений був довго його чекати, ніяких санк-цій не буває, знайомий може його тільки дорікнути або зробити товариське зауваження.

Розуміння цього й спонукає особистість поводитися відповідно до моральних вимог суспільства, з-удосконалювати свою поведінку, що одночасно озна-чає і її моральний розвиток. Правда, важливу роль тут грає сам характер моральності і її со-тримання. Моральність фашистського тоталітарної держави, наприклад, розбещувала людей, порушувала в них людиноненависництво і вела до деградації лич-

ності. Тільки мораль гуманного і демократичного об-щества, яка сама має прогресивний характер, сприяє ефективному прогресивному розвитку і со-вдосконаленню особистості. Саме в цьому направ-лення і відбувається моральне розвиток світового пові-щества, якщо мати на увазі переважаючі лінії в його моральної еволюції.

Але моральні удосконалення підтримуються не тільки силою громадської думки. Велику роль в цьому відіграють моральні звичаї, звички і тради-ції, які культивуються в суспільстві. Люди давно помітили, що моральність особистості не може осно-ють тільки на її моральної свідомості, що вона стає міцнішою, коли дотримання нрав-дарських норм і правил набуває характеру при-звичні способів поведінки і діяльності. Це, як буде показано нижче, має велике значення для вос-харчування. Тут же підкреслимо наступне положення. Оскільки дотримання моральних вимог про-щества в кінцевому підсумку залежить від самої особистості, по-кільки вона виступає в якості берегині і суб'єкта морального прогресу, то цілком зрозуміло, ка-де-не величезне значення набуває моральне воспи-тание, підвищення його змістовності і педагогичес-кою дієвості. Багато громадські діячі, писа-ки і педагоги з давніх часів вважали, що моральний-ність не тільки робить вирішальний вплив на сформи-вання позитивних якостей особистості, але і є-ється головним завданням школи і повинна бути в центрі її виховної діяльності.

2. Ідеї відомих діячів педагогіки про роль нрав-ного виховання в розвитку особистості. Питання про вирішальну роль морального виховання в розвитку і формуванні особистості усвідомлювалися і ставилися в пе-дагогіке з давніх часів. Вони зв'язувалися головним об-разом з тим, що тільки моральне виховання забезпе-чує сформування у особистості доброчесного характеру і доброзичливих відносин до людей. Ось що писав про це Я.А.Коменский.

У трактаті "Повчання вдач" він приводив проректи-ня давньоримського філософа Сенеки: "Навчися спочатку добрим звичаям, а потім мудрості, бо без першої важко навчитися останньою". Там же він цитував народне з-

вислів: "Хто встигає в науках, але відстає в добрих моралі, той більше відстає, ніж встигає".

Таку ж велику роль моральному вихованню відводив Генріх Песталоцці. Моральне виховання він вважав головним завданням дитячого виховного уч-нов. На його думку, тільки воно формує Добродій-вальний характер і співчутливе ставлення до людей.

Єдину завдання виховання можна цілком виразити в одному тільки слові: моральність.

Дуже високо оцінював моральне виховання Л. М. Толстой:

З усіх наук, які повинен знати людина, глав-кро є наука про те, як жити, роблячи якомога мен-ше зла і якомога більше добра.

Однак з педагогів-класиків минулого найповніше і яскраво характеризував роль морального воспи-вання в розвитку особистості К. Д. Ушинський. У статті "Про етичне елементі в вихованні" він писав 2:

Звичайно, освіта розуму і збагачення його знань-ями багато принесе користі, але, на жаль, я не гадаю, щоб ботанічні або зоологічні пізнання. могли зробити гоголівського городничого чесним чиновником, і зовсім переконаний, що будь Павло Іванович Чичиков, присвячений в усі таємниці органічної хімії чи політи-чеський економії, він залишиться тим же, дуже шкідливим для суспільства пронозою.

Переконані в тому, що моральність не їсти необ-дімое наслідок вченості і розумового розвитку, ми ще переконані і в тому, що. вплив моральне составля-. ет головне завдання виховання, набагато важливішу, ніж розвиток розуму взагалі, наповнення голови знаннями.

Але якщо педагоги-класики визнавали величезну роль моральності в розвитку і формуванні особистості, тим більшого значення набуває ця проблема в систе-ме сучасного виховання. Ми створюємо правове про-суспільством з високою культурою відносин між людьми,

1 Гербарт І.Ф. Обр. пед. соч. М. 1940. Т. 1. С. 133. Гушинській К.Д. Собр. соч. Т. 2. С. 429, 431.

Під мораллю в етиці зазвичай розуміють систему вироблених в суспільстві норм, правил і вимог, ко-торие пред'являються до особистості в різних сферах жит-ні та діяльності. Моральність ж людини трактується як сукупність його свідомості, навичок і звичок, свя-чених з дотриманням цих норм, правил і вимог.

Зазначені трактування дуже важливі для педагогіки. Формування моральності, або моральної воспи-танності, є не що інше, як переклад моральних норм, правил і вимог у знання, навички і звички по-ведення особистості і їх неухильне дотримання.

Але що означають моральні (моральні) норми, правила і вимоги до поведінки особистості?

Вони є не що інше, як вираження певних відносин, що пропонуються мораллю суспільства до пове-ня і діяльності особистості в різних сферах про-щественной і особистому житті, а також в спілкуванні і кон-тактах з іншими людьми.

Наприклад, згідно з моралі кожна людина повинна сумлінно ставитися до праці, поважати людей праці, берегти загальнонародне надбання і природу, бути відданий-ним батьківщині, підтримувати гідність і честь інших людей, виявляти колективізм, правдивість, скромність і т.д. Як бачимо, всі ці норми і правила визначають ті моральні відносини, які людина проявляє праці, батьківщині, іншим людям і т.д.

- відношення до ідеології і політиці нашого дер-жави: розуміння перебігу та перспектив світового

ку; правильна оцінка подій всередині країни і на між- родного арені; розуміння моральних і духовних цін-ностей; прагнення до справедливості, демократії і сво-боді народів;

- відносини до батьківщини, іншим країнам і народам: любов і відданість батьківщині; нетерпимість до націо- ний і расової неприязні; доброзичливість до всіх стра- нам і народам; культура міжнаціональних відносин;

- ставлення до праці: сумлінна праця на про-ний і особисте благо; дотримання дисципліни праці;

ставлення до суспільного надбання і матері-альних цінностей: турбота про збереження і примноження громадського та особистого власності; ощадливість; охорона природи;

ставлення до людей: колективізм, демократизм, взаємодопомога, гуманність; взаємна повага; турбота про сім'ю та виховання дітей;

ставлення до себе: висока свідомість громадянського обов'язку; чесність і правдивість; простота і скромність у спілкуванні і особистому житті; нетерпимість до порушень громадського порядку і дисципліни; принциповість.

Як бачимо, кожен із перелічених відносин включає в себе цілий ряд норм, правил і вимог, яких повинна дотримуватися особистість і які складають основу її життя і поведінки. Саме ці правила і вимоги не тільки деталізують утримуючи-ня морального виховання, але і вказують на його виключно велику багатогранність.

Але для морального виховання необхідно добре орієнтуватися не тільки в його змісті. Не менш важливо детально осмислити, яку людину можна вва-тать моральним і в чому, власне кажучи, прояв-ляется справжня сутність моральності взагалі. При відповіді на ці питання, на перший погляд, напраші-ється висновок: моральним є та людина, кото-рий в своїй поведінці і життя дотримується мо-ральних норм і правил та виконує їх. Але можна їх виконувати під впливом зовнішнього примусу або стре-мясь показати свою "моральність" в інтересах лич-ної кар'єри або бажаючи домогтися інших переваг у суспільстві. Подібна зовнішня "моральна Благовідов-ність" є не що інше, як лицемірство. При щонайменшій зміні обставин і життєвих умов така людина, як хамелеон, швидко змінює свою нравствен-ву забарвлення і часто починає заперечувати і лаяти те, що раніше хвалив і чому поклонявся.

Розв'язати кожному руки, не пов'язувати їх; потрібно напи-рать на те, щоб кожен сам себе тримав в руках, а не на те, щоб його тримали інші; щоб він був суворіше до себе в кілька разів самого закону.

Про моральної вихованості його можна судітьтолько тоді, коли він правильно поводиться в силу внут-рішнього спонукання (потреби), коли в якості контролю виступають його власні погляди і убеж-дення. Вироблення таких поглядів і переконань і відповід-відних їм звичок поведінки і составляетглубінную сутність морального виховання.

У цьому сенсі моральність особистості органічно пов'язана з її моральними почуттями, з її совістю, з по-постійної самооцінкою своєї поведінки і прагненням до щирого каяття в тих випадках, коли допущені порушення моральних принципів. Совість і каяття особистості в своїх аморальних вчинках є сільней-

шие стимули її морального розвитку і самозроблений-ня. На жаль, формуванню цих особистісних почуттів не завжди надається належне значення, про що пі-шет Чингіз Айтматов:

Каяття - одне з великих досягнень в історії людського духу - в наші дні дискредитоване. Воно, можна сказати, повністю пішло з морального світу сучасної людини. Але як же може людина бути людиною без каяття, без того потрясіння і прозрівши-ня, які досягаються через усвідомлення провини - в дей-наслідком чи, через пориви самобичування або він сам себе засудив-ня?

Все це показує, що моральний розвиток лич-ності неможливо без формування її моральної со-знательно, моральної совісті і глибокого внутрішньо-го прагнення до морального шляхетності.

Якою ж має бути виховна робота в цьому напрямку? Які її зовнішні і внутрішні психо-логічні механізми?

4. Моральне виховання як процес організації різноманітної діяльності учнів і формирова-ня у них моральних якостей. Розглядаючи содер-жание морального виховання, ми відзначали, що воно повинно бути направлено на формування у особистості моральних відносин до ідеології і політиці країни, до батьківщини, праці, суспільного надбання, ох-рані природи, до людей і самої себе. Але моральні від-носіння не виникають і не існують самі по собі. Вони органічно пов'язані з діяльністю людини іобусловліваются нею. Це дуже важливе положення. З нього випливає, що моральне виховання представ-ляет собою свідомо організований процес включе-ня учнів у різноманітні види навчальної і внекласс-ної діяльності, формування позитивних мо-ральних відносин до цієї діяльності і виработкіна цій основі відповідних особистісно-етіческіхсвойств і якостей.

Виходячи зі змісту моральних відносин, необ-ходимо включати учнів в наступні види діяльно-сті: суспільну, патріотичну, навчальну, трудову, в діяльність по заощадженню матеріальних ценностейі охорони природи, спілкування з іншими людьми і т.д. У про-

процесі активної участі в різноманітній діяльності при педагогічно правильній її організації у навчаючи-трудящих розвивається розуміння (усвідомлення) того, як її необхідно виконувати, формуються почуття совісті і відповідальності, виробляються навички поведінки і зміцнюється воля. Все це в сукупності і характери-зует ті чи інші моральні відносини (патріотизм, працьовитість і т.д.).

Без добре організованої практичної діяльно-сті і її вмілого педагогічного стимулювання не можна ефективно формувати моральні відносини.

Не менш важливим є й інше положе-ня. У вступній частині до цього розділу курсу під-підкреслювала, що якщо ті чи інші відносини закріплюють-ються в свідомості і поведінці особистості, стають при-звичним і визначають стійкість її поведінки в будь-яких умовах, що змінюються, вони перетворюються в особистісні якості.

Процес морального виховання повинен бути на-правлю на те, щоб виробляти, розвивати і вдосконалення-шенствовать моральні якості школярів.

Зокрема, мова повинна йти про формування таких якостей, як стійкість наукового світогляду, пат-ріотізм і культура міжнаціональних відносин, тру-долюбив, дбайливе ставлення до матеріальних ценнос-тям суспільства і особистого майна, колективізм, со-знательно дисципліна і культура поведінки.

Щоб виробляти ці особистісні якості, необ-обхідно формувати в учнів відповідну потреб-ностно-мотиваційну сферу, включати їх в морально-пізнавальну діяльність з оволодіння нормами і правилами моральності, розвивати їхні погляди і убеж-дення, виробляти навички і звички поведінки і ук репляться вольові якості.

У такому плані і будуть розкриватися ці питання в наступних розділах.

Потрібно, однак, зробити таке зауваження. Оскільки проблема формування світоглядних переконань розглядатиметься в розділі про виховання наукового світогляду учнів, а питання формування кол-лектівізма висвітлені в розділі про організацію вихованням ного колективу, наступні глави будуть Посвіт-

щени вихованню патріотизму та культури межнац-нал'них відносин, сумлінного ставлення до тру-ду, свідомої дисципліни та культури поведінки.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Чим обумовлюється велика важливість морального вихованням ня як складової частини всебічного розвитку особистості? 2. Наведіть висловлювання відомих педагогів про значення характер-ного виховання.

Доведіть, що мораль, або моральність, являє собою систему відносин особистості до різних сторін действітельнос ти. У чому полягає сутність морального виховання?

Яку людину потрібно вважати моральним? Що випливає з цього для організації морального виховання?

6. Чому моральне виховання необхідно розуміти як про-процес організації діяльності з формування моральних якостей особистості?

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Богданова О.С. Катаєва Л.І. Шамшуріна А.І. Про етичне виховання підлітків. М. 1 979.

Богданова О.С. Черепкова С.В. Моральне виховання старше-класників. М. 1 988.

Болдирєв Н.І. Моральне виховання школярів: Зап. тео-рії. М. 1 979.

Гаврилова, К.В. Казімірського Н.І. Морально-естетичне вос-харчування школярів. Мн. 1988.

Гурин В.Є. Формування моральної свідомості і поведінки стар-шеклассніков. М. 1 988.

Зарецька І.І. Моральне виховання учнів. М., 1986.

Зосимовская А.В. Діагностика моральної вихованості школь-ників // Рад. педагогіка. 1970. № 7.

Харламов І.Ф. Моральне виховання школярів. М. тисячі дев'ятсот вісімдесят три.

Шилова М.І. Вивчення моральності школярів. М. тисяча дев'ятсот вісімдесят два.

ШтольцX.Рудольф Р. Як виховувати моральну поведінку? / Пер. з нім. М. 1986.

Яновська М.Г. Емоційні аспекти морального виховання. М. 1986.

Схожі статті