З усіх робіт, що проводяться на молочних фермах, найбільш важ-ними є доїння. Його слід проводити в один і той же час: взимку два рази в день, а в весняно-літній періоди - три рази. При цьому будь-яке відхилення від встановленого розпорядку, шум, грубі окрики, викликають у корів стресовий стан, що негативно впливав-ет на процес молоковіддачі. Суворе дотримання порядку правиль-ного щоденного проведення процесу доїння є тим необ-дімим умовою, без якого важко добитися максимального викорис-тання генетичного потенціалу молочної продуктивності корів.
Доїння - складний процес, від якого багато в чому залежать збереженні-ня здоров'я корів і отримання молока високої якості. У про-процесі доїння необхідно стежити за станом молочної залози пу-тем візуального огляду, пальпації і визначення якості молока при сдаіваніі перший цівок з кожної чверті вимені в окремо-сти.
Існують ручний і машинний способи доїння корів.
Ручне доїння корів
Ручне доїння має схожість з природною віддачею молока під час годування телям, при ньому майже не травмуються соски вимені і залишається фаза відпочинку, а захворювання на мастит не перевищують 2-3,5%. При ручному доїнні не потрібно спеціальних пристосувань і воно є більш щадним порівняно з машинним способом. Його застосовують в особистих підсобних господарствах, а також у гірських і дру-гих регіонах, віддалених від великих населених пунктів потребле-ня продукції з незбираного молока, де багато корів, які не відповідають тре-бованіям машинного доїння. Негативною стороною ручного дое-ня є низька продуктивність праці і велика Трудоем-кістка. Доїння «кулаком» більш доцільно ніж «щипком».
Машинне доїння корів
Машинне доїння полегшує працю, значно підвищує його про-тивність і сприяє поліпшенню санітарного якості молока. Але негативним для машинного доїння є різка забо-леваемость корів маститом (до 30%), що обумовлено, в першу оче-гу, слабкою відселекціонованих корів до технології механи-зірованного доїння через невідповідність параметрів вимені. Одна-ко в даний час механізація процесів доїння корів в колектив-тивних сільгосппідприємствах складає більше 90%. Це обумовлено подальшим розвитком скотарства, його спеціалізацією, концент-рацією і перекладом галузі на промислову основу. У зв'язку з цим економіка виробництва молока вимагає для рентабельного ведення галузі механізації та автоматизації всіх трудомістких процесів. Для зведення до мінімуму шкідливого впливу на молочну залозу доїльн-них апаратів їх постійно вдосконалюють, паралельно з цим зоотехніки-селекціонери ведуть цілеспрямовану роботу над создани третьому порід, типів, стад тварин, придатних до машинного доїння і стійких до захворювання на мастит.
У Росії для машинного Досина застосовують трехтактние і двох-тактний доїльні апарати. Обидва типи доїльних апаратів робота-ють за принципом відсмоктування молока за допомогою вакууму. Кожен доїльний апарат має пульсатор, колектор, доїльні стакани, комплект гумових трубок і шлангів, оглядові пристрої, молоч-ний краник або затиск.
Трехтактний доїльний апарат здійснює доїння в три так-та: смоктання, стискування і відпочинок. Під час такту смоктання в підсосковій і в міжстінній камерах - вакуум, а в міжстінній атмосферний тиск, відбувається масаж соска. Під час такту відпочинок як в підсосковій, так і в міжстінній камерах - атмосферний тиск. Всі три такту разом складають пульсацію. Найтриваліший такт смоктання - 64%, такт стиснення - 14%, такт відпочинку - 22%.
Двотактний доїльний апарат - здійснює доїння в два так-та: смоктання (67%) і стиснення (33%). У двотактних апаратах всередині доїльних склянок (під сосками корів) при доїнні завжди зберігає-ся вакуум. До кінця доїння відбувається наползание доїльних стака-нів вгору до основи соска. Відсмоктування молока апаратом замед-ляется або зовсім припиняється. Для усунення цього необхідно доїльні стакани відтягувати за колектор вниз.
Таблиця №1. Коротка характеристика доїльних апаратів
Марка доїльного апарату
Рівень вакууму слід контролювати переносним маномет-ром з гумовою трубкою. Вакуумметри доїльних установок мають градуювання не тільки в кілопаскалях (кПа), якими вимірюється тиск в системі одиниць (СІ), але і в міліметрах ртутного стовпа (мм рт. Ст.), А також в кілограмах сили на 1 см2 (кгс / см2) . Для перев-да одних одиниць в інші слід користуватися наступним соотноше-ням. 1 кгс / см2 = 735,6 мм. рт. ст. = 98,0665 кПа.
Значення основних величин робочого вакууму доїльних апарати-тов в кілопаскалях при перерахунку в міліметри ртутного стовпа і в кілограми сили на 1см2 представлені в таблиці 2.
Трехтактние доїльні апарати надають щадне дію на сосок вимені. У момент такту відпочинку виникає однакове поклади-тельное тиск, в результаті чого в цей період тканини соска відпочинку-ють, при цьому відновлюється кровообіг, порушене двома попередніми тактами. Перевагою двотактних доїльних аппа-ратов є те, що вони швидше видоюють корів. Однак постійно діючу негативний тиск під сосками справляє негативний вплив на тканини вимені, особливо при їх підтрим-жке. У зв'язку з цим при використанні двотактних доїльних аппа-ратов ймовірність захворювання вимені на мастит підвищується.
Таблиця №2.Пересчет показань вакуумметра
Одиниці виміру вакууму
Значення основних величин робочого вакууму доїльних апаратів за варіантами
Доїльні апарати АДУ-1 мають деякі переваги-ми в порівнянні з іншими вітчизняними апаратами: маса його підвішується частини менше, що дуже важливо для отримання моло-ка високого санітарної якості. Обладнаний він очищувачем віз-духу (кріпиться він на корпусі пульсатора збоку), що надходить в до-мулових апарат в період доїння, тобто не допускається попадання частини-чек пилу, корми, гною, підстилки, що знаходяться в повітрі помеще-ня, доїльного залу, в молоко. Через клапан колектора за кожну годину роботи доїльного апарата проходить 0,25-0,33 м2 повітря. Це свідчить про велике значення очищувача повітря для отри-ня чистого молока.
Сутність рефлексу молоковіддачі полягає в механічному роздратуванні нервових рецепторів сосків і шкіри вимені. Це спосіб-ствует виникнення нервового збудження, що передається по які-ровах в спинний і головний мозок, а потім в гіпофіз. Задня частка гіпо- фіза, за допомогою релізингу-гормону, виділяє окситоцин, який з кров'ю надходить в молочну залозу, викликаючи в ній скорочення міоепітеліальних клітин альвеол. В результаті цього молоко видавши-ється з альвеол і надходить в цистерну вимені, звідки воно видоюється. Рефлекс молоковіддачі проявляється напругою вимені і збільшенням обсягу сосків: шкіра вимені рожевіє, а її температура підвищується.
Дія оксітоніна - гормону молоковіддачі, нетривалий-но, лише 4-5 хвилин, і за цей час слід видоїти корову. Після гормон окситоцин руйнується під дією ферменту крові - окситоцинази. Рефлекс молоковіддачі позитивно проявляється при своєчасної та якісної підготовки корів до доїння, ласкавому від-носінні до коровам, строгому дотриманні розпорядку дня роботи ферми, комплексу: прибирання приміщень, годування, чищення і доїння корів.
Корови добре запам'ятовують розпорядок дня і у них створюється навіть черговість видоювання. Присутність сторонніх осіб при доїнні корів, зміна часу і порядку обробки та доїння, грубе об-рощення (біль, переляк), різного роду шуми негативно діють на тварин і ведуть до передчасного згасання рефлексу моло-коотдачі.
Обмивання вимені перед доїнням запобігає перенесення болез-нетворностью мікробів від хворих тварин до здорових і зменшує ймовірність їх потрапляння в молоко під час доїння, але саме глав-ное те, що воно є потужним стимулятором рефлексу молокоот-дачі.
Застосовують два способи обмивання вимені перед доїнням: 1) з відра; 2) струменем теплої води з розпилювальної воронки.
Перший спосіб обробки вимені допускається до використання в крайніх випадках, так як вода у відрі швидко забруднюється механічні-кими частинками і мікроорганізмами і вимагає постійної зміни. Струминне обмивання вимені - це найбільш перспективний приспо-собления, швидко відмивають навіть сильнозабруднена вим'я і од-ночасно масажує його, температура води (40-50 ° С) повинна бути постійною, так як коливання її можуть призвести не до стимулів-ції молоковіддачі, а до її гальмування. Особливо ефективна стиму-ляція молоковіддачі, якщо використовують пульсуючий потік теплої води.
Після обмивання вимені будь-яким способом його насухо витирають паперовою або тканинною серветкою або чистим, добре віджатим по-лотенцем, яке тримають в відрі з дезинфікуючим розчином хлорного препарату, що містить 0,03% активного хлору, від початку до кінця доїння корів.
Одночасно з обтирання проводять енергійний масаж виме-ні, що в значній мірі сприяє виникненню добре вираженого рефлексу молоковіддачі. При цьому бажано також незначно стискати в кулаках соски і підштовхувати ними основа-ня вимені, як це робить теля при ссанні вимені. Доповни-вальний масаж можна здійснювати шляхом стискання кожного соска у його заснування - так зване помилкове доїння (без виділення мо-лока) протягом 4-5 секунд. При цьому обмивання, обтирання і мас-саж вимені повинні тривати не більше 35-40 секунд.
Перш ніж приступати до надягання доїльних склянок на соски вимені, необхідно перші цівки молока з кожного соска здоїти в окремий посуд, краще в кухоль з чорним ситечком або просто в чорну емальовану чашку, так як на чорному тлі добре вид-ни різні домішки, що з'явилися в молоці. Неприпустимо сдаіваніе перших цівок молока на підлогу стійла, бо молоко хворих корів може послужити причиною захворювання інших корів маститом.
Появи в молоці корів сирнистих згустків, крові, гною, вказує на те чи інше захворювання вимені. З хворої чверті молоко сдаивают в окремий посуд, а потім слід ретельно ви-мити і продезінфікувати руки. Хвору корову необхідно лікувати до усунення захворювання. Сдаіваніе перших цівок молока з кожного соска проводиться в плин 8-12 секунд.
Після обмивання вимені, через 1 хв, у корів починається актив-ний припуск молока. Якщо ж рефлекс молоковіддачі не настав, то швидко роблять масаж вимені, обхоплюючи пальцями рук окремі його чверті, проводячи активні стискання і погладжуючи їх вниз в на-правлінні сосків.
В процесі доїння необхідно стежити за молоковіддачею. При припинення її з якоїсь причини (переляк, шум і інше) прово-дять легкий масаж, який сприяє відновленню віддачі мо-лока. При спаданні склянок з сосків необхідно відключити вакуум, обполоснути забруднені склянки водою і, злегка промассировав вим'я корови, знову надіти їх на соски. Необхідно строго підтримувати постійний вакуум і число пульсацій, не допускаючи перетримки до-мулових апаратів.
Після припинення молоковіддачі, що визначається за дивіться-вому склу або стінки прозорого молочного шланга, слід про-вести машинний додой протягом 15-20 секунд. Для цього однією рукою відтягують колектор з доїльними стаканами вниз і вперед, а дру-гой рукою масажують вим'я зверху вниз. При експлуатації придатних корів до машинного доїння з хорошим рефлексом молоковіддачі до-дою, як правило, не потрібно. Перетримка доїльних трехтактних апаратів не повинна перевищувати 2 хвилин, а двотактних - 1 хвилину. Більш тривале «неодружене» доїння викликає роздратування цистерн сосків і вимені шляхом «наповзання» сосків, що негативно ска-ни опиняються на їхньому фінансовому стані, викликає роздратування, а в подальшому - і запалення.
З метою профілактики захворювання корів на мастит, після сня-ку доїльних склянок соски занурюють на 2-3 секунди в 1% -ний розчин однохлористого йоду або хлорні препарати, що містять 2% -ний розчин активного хлору (дезмол, натрію гіпохлориту, хло-рамін, двухтретьосновная сіль кальцію гіпохлориту), налиті в по-ліетіленовий стакан. Для систематичного змазування сосків -посів-ле кожного доїння при надмірній сухості їх шкіри і появи тре-нок застосовують антисептичну емульсію ВНІІВС або препарат хіносепт - 1-1,5 г наносять на сосок шляхом втирання. При відсутності цих коштів застосовують звичайний борний вазелін.
Не слід проводити машинне доїння корів, хворих на мастит (уражену частку вимені), з післяпологовими ускладненнями і вітч-ністю вимені в перші дні після отелення, з козячим, відвислим, мішки-образним вим'ям, а також корів з тріщинами шкіри сосків, Фуруно-куламі , дерматитом, травмами вимені.
Для машинного доїння придатні корови: з ваннообразной (довжина більше ширини на 15% і більше), чашеобразной (довжина більше ширини на 10-15%) і округлої (довжина перевершує ширину на 3-5% або дорівнює ширині) формами вимені; вим'я має бути об'ємний, з добре розвиненими і однаковими чвертями, з чітко виражені-ми підшкірними і черевними венами, різко спадають після дое-ня; вим'я має щільне прикріплення до тіла, дно вимені горизон-тальне; соски - циліндричної або кілька конічної форми; відстань від нижньої межі соска до землі становить не менше 45 і не більше 65 см; довжина соска - не менше 5 і не більше 9 см; діаметр соска в середній його частині після доїння не менше 2 і не більше 3,2 см; відстань між передніми сосками не менше 6 і не більше 20 см, між задніми, а також між передніми і задніми - не менше 6 і не більше 14 см; швидкість молоковіддачі не менше 1,5-1,8 кг / хв. індекс ви-мени (співвідношення удою з передніх часток до загального) - не менше 40%. Придатними до машинного доїння корови видоюються доїльним апаратом за 5-6 хв, незалежно від рівня їх молочної продуктив-ності.
Для відбору корів, придатних до машинного доїння, в селекційно-племінній роботі необхідно використовувати апарат роздільного видоювання чвертей вимені ДАЧ-1. Він оснащений електронною па-мятью, секундомірами, світловим табло і дозволяє враховувати удій з кожної чверті вимені і час її видоювання. Разом з цим він фіксує ці дані і сигналізує про закінчення доїння.
Доїти корів слід в такому порядку: спочатку молодих, за-тим старих здорових, потім лікувалися і в останню чергу біль-них.
При використанні лінійних доїльних установок доярка долж-на працювати одночасно не більше ніж з двома апаратами. При біль-шем ж їх числі неминучі перетримки доїльних склянок на сосках і інші порушення правил доїння, що призводять до хвороб вимені.
Дотримуватися цю вимогу особливо важливо при використанні двох-тактних апаратів.
Не можна допускати поперемінного доїння корів то трехтактним, то двотактним апаратами, застосовувати недосконалі або непра-вильно працюють і мають великий знос доїльні машини, тим більше скомплектовані з різних типів доїльних установок, переробляти трехтактние апарати на двотактний режим роботи в умовах молочних комплексів і ферм. Така «самодіяльність» веде до збільшення числа корів, які піддаються захворювання, які спричинили третьому маститу, а також до погіршення санітарної якості одержуваного молока.
В останні роки рівень механізації трудомістких процесів дое-ня продовжує удосконалюватися: розробити доїльні установки, що комплектуються спеціальними автоматами, що забезпечують ста-більний вакуумний режим в доїльних апаратах за рахунок розташування вакуумпровода нижче вимені корів. Разом з цим вони оснащені мані-пуляторамі (роботами), які виконують машинний додой, зняття апаратів з вимені і виведення їх з-під корів без участі оператора. Це по-зволяет виключити перетримки доїльного апарату на вимені, що зна-ве підвищує продуктивність праці операторів машинного доїння і скорочує число захворювань корів на мастит.