Гідрохімія - велика російська енциклопедія - електронна версія

Гідрохімії, нау-ка, изу-чаю-щая хі-мич. со-ставши при-род-них вод, а так-же його з-ме-ні-ня під впливав-ні-ем ес-ті-ст-вен-них (хі-мі-че-ських, фі-зі- че-ських, біо-ло-гі чого ских) і ан-тро-по-ген-них фак-то-рів і про-цес-сов. Г. як нау-ка про хи-ми Академії гід-ро-сфе-ри яв-ляє-ся ча-стю гео-хи-ми Академії і гід-ро-ло-гии. Про-бле-ми, ре-Шаї-мі в Г. від-но-сят-ся як до сис-те-ме на-ук про Зем-ле, так і до про-лас-ти хи-мич. на-ук.

У Г. ви-де-ля-ють ряд на-прав-ле-ний. Ос-но-ви Г. - изу-че-ня про-цес-сов фор-миро-ва-ня хі-мич. со-ста-ва при-род-них вод і його з-ме-ні-ний (сов-ме-ст-но з ін. нау-ками: гід-ро-ло-гі-їй су-ши, гео- ло гі їй, гід-ро-гео-ло-гі-їй, клі-ма-то-ло-гі-їй, поч-по-ві-де-ні-ем, гід-ро-біо-ло- ги-їй, мік-ро-біо-ло-гі-їй і ін.). Об-щая і ре-гио-наль-ная Г. - ис-сле-до-ва-ня хі-мич. со-ста-ва оп-ре-де-льон-них ви-дів при-род-них вод - ат-мо-сфер-них облог-ков, під-зем-них вод, річок, озер, по-до- збе-ні-ліщ і мо-рей. Ізу-ча-ет гід-ро-хі-мич. ре-жим по-до-yoмов і його свя-зи з фі-зи-ко-гео-гра-фіч. ус-ло-вия-ми і біо-ло-гич. про-цес-са-ми. В за-ві-сі-мо-сти від изу-чаї-мо-го об'єк-ек-ту від-но-сит-ся до гід-ро-ло-гии річок, озе-ро-ве-де-нию, гід-ро-ло-гии по-до-збе-ні-ліщ, гід-ро-гео-хи-ми Академії, хі-мії океану-на, вод-ний еко-ло-гии і т. д. При-клад -ва Г. об'єк-е-ді-ня-ет за-да-чи, від-но-ся-щие-ся до ме-то-дам ис-сле-до-ва-ня при-род-них вод і тех-ні-ке хі-мич. ана-лі-за по-ди. Ін-же-нер-ва Г. та ох-ра-на вод за-ні-ма-ють-ся ре-ше-ні-му за-дач по-до-снаб-же-ня і по-до-поль -ЗО-ва-ня (пити-е-по-го, хо-зяй-ст-вен-но-б-то-по-го, пром. с.-г. транс-порт-но-го), тих -но-ло-гі-їй оч-ки сточ-них вод, будів-тель-ст-вом гід-ро-тех-нич. со-кричу-же-ний і т. д. Цей раз-справ при-про-ре-та-ет осо-бою зна-че-ня в свя-зи з ухуд-Шаю-щим-ся ка-че-ст -вом при-род-них вод. Ство-да-ють-ся но-ші на-прав-ле-ня Г. изу-че-ня про-цес-сов са-мо-очі-ще-ня вод-них об'єк-ек-тов, мо-де -Чи-ро-ва-ня і управ-ле-ня ка-че-ст-вом по-ди, екс-пе-ри-мен-таль-ва Г. та ін.

Г. ис-поль-зу-ет ме-то-ди і під-хо-ди ана-лі-тич. і фі-зіч. хи-ми Академії, гео-хи-ми Академії, гід-ро-ло-гии су-ши, океан-но-ло-гии, гід-ро-гео-ло-гии і гід-ро-біо-ло-гии. Дис-тан-ци-он-ні, в т. Ч. Ае-ро-кіс-ми-че-ські, ис-сле-до-ва-ня по-зво-ля-ють оп-ре-де-лять па-ра-мет-ри ка-че-ст-ва по-ди з ви-со-кою екс-прес-но-стю. Ши-ро-ко поза-дря-ють-ся ма-те-ма-тич. ме-то-ди об-ра-бот-ки ре-зуль-та-тов на-блю-де-ний для по-ладі-ня мо-де-лей вод-них об'єк-ек-тов з це-ллю про -гно-зи-ро-ва-ня транс-фор-ма-ції з-ста-ва вод у вре-ме-ні та про-країн-ст-ве.

Ін-ті-рес до изу-че-ня хі-мич. со-ста-ва при-род-них вод віз-ник в епо-ху Рим. їм-пе-рії в свя-зи з ис-поль-зо-ва-ні-му це-леб-них властивостей тер-маль-них вод. За-слу-га в ви-яс-ні-ванні хі-мич. со-ста-ва по-ди в 18 ст. при-над-ле-жит А. Ла-ву-а-зье і Г. Ка-вен-ді-шу. У Рос-ці на-ча-ло изу-че-ня Г. свя-за-но з ра-бо-та-ми М. В. Ло-мо-но-со-ва і Ака-де-ми-че скі-ми екс-пе-ді-ція-ми 18 в. В раз-ві-ні зна-ний про вод-них роз-тво-рах ог-ром-ву роль в мі-ро-вої нау-ці сиг-ра-ла рус. хі-мич. шко-ла Д. І. Мен-де-ле-єва. А. М. Бут-ле-ро-ва. Н. С. Кур-на-ко-ва і ін. В даль-ней-шем Г. по-лу-чи-ла раз-ві-тя в тру-дах В. І. Вер-над-ско-го ( «Іс-то-рія при-род-них вод») і А. П. Ві-но-гра-до-ва. У 20 ст. ус-пе-хі, дос-тиг-ну-ті в об-лас-ти изу-че-ня при-род-них вод, сиг-ра-чи ре-Шаю-щую роль в фор-ми-ро-ва -нді Г. в са-мо-сто-ят. нау-ку. У 1921 в Но-по-чер-кас-ську ство-дан пер-вий в мі-ре Гід-ро-хі-мич. ін-т під рук. П. А. Ка-шин-ско-го.

У поч. 21 в. Г. пе-ре-жи-ва-ет но-вий етап сво-його раз-ві-ку в свя-зи з ак-тив-ним за-бруд-ні-ні-ем ок-ру-жаю-щей сре -ди. Важ-ней-шие за-да-чи Г. забезпе-пе-че-ня на-дёж-но-го кон-тро-ля ка-че-ст-ва при-род-них вод; про-гно-зи-ро-ва-ня через ме-ні-ний хі-мич. со-ста-ва вод під віз-дей-ст-ві-му ан-тро-по-ген-них і ес-теств. фак-то-рів; раз-ра-бот-ка ме-то-дів управ-ле-ня і ре-гу-ли-ро-ва-ня ка-че-ст-ва по-ди вод-них об'єк-ек-тов, що тре -бу-ет ство-да-ня но-вих під-хо-дів і ме-то-дів від-бо-ра проб, їх ана-лі-за і про-ра-бот-ки дан-них. Функ-цио-ні-ру-ет держ. служ-ба на-блю-де-ний за со-стоячи-ні-ем ок-ру-жаю-щей при-род-го се-ди, забезпе-пе-чи-ваю-щая мо-ні-то-ринг со-стоячи-ня ат-мо-сфер-но-го мож-ду-ха, поч-ви, вод мо-рей і по-верх-но-ст-них вод су-ши по фі-зіч. хі-мич. і біо-ло-гич. по-ка-за-ті-лям.

Схожі статті