Пароксизмальна нічна задишка. Набухання шийних вен. Хрипи в легенях. Збільшення розмірів серця при рентгенографії грудної клітини. Гострий набряк легенів. Ритм галопу з IIIтоном. Центральний венозний тиск> 16 см водного стовпа. Час кровообігу ≥ 25 с. Гепатоюгулярний рефлюкс. Набряк легень, ознаки застою у внутрішніх органах (печінка, нирки, селезінка, кишечник). Зменшення маси тіла більш ніж на 4,5 кг протягом 5 днів при проведенні лікування ХСН.
Пароксизмальна нічна задишка. Набухання шийних вен. Хрипи в легенях. Збільшення розмірів серця при рентгенографії грудної клітини.
Класифікація ХСН. У нашій країні прінятаклассіфікація, запропонована в 1935 році Н.Д. Стражеско, В.Х. Василенко і Г.Ф. Лангом. Така «живучість» класифікації безпрецедентна і пояснюється, в першу чергу, тим, що базується на клінічних ознаках ХСН. Відповідно до цієї класифікації, ХСН підрозділяється на 3 стадії або ступеня.
Iстадія (початкова або прихована): характеризується відсутністю у хворих в стані спокою суб'єктивних і об'єктивних ознак порушення кровообігу. Вони з'являються лише при фізичному навантаженні, що перевищує звичні хворому межі, і проявляються тахікардією, задишкою, швидкою стомлюваністю.
IIстадія (розгорнута): супроводжується ознаками недостатності кровообігу вже в спокої: тахікардія і задишка виявляються при легкому фізичному навантаженні або мають постійний характер. У цій стадії виділяють два періоди: період А, коли застійні явища є тільки в одному з кіл кровообігу - або тільки в великому (правожелудочковаянедостатність), або тільки в малому (лівошлуночкова недостатність). Період Б характеризується бівентрікулярной недостатністю з розвитком застійних явищ в обох колах кровообігу.
IIIстадія (термінальна): відрізняється необоротністю дистрофічних змін в органах і тканинах, що розвинулися внаслідок застійних явищ в них. На цій стадії повне відновлення компенсації неможливо.
Існують і міжнародні класифікації ХСН. Зокрема, ВООЗ прийнята класифікація, запропонована Нью-Йоркською асоціацією кардіологів (NYHA). Вона передбачає поділ серцевої недостатності на 4 функціональних класу (ФК) в залежності від фізичної працездатності пацієнта.
Iфункціональний клас характеризується відсутністю обмежень фізичної активності хворого при наявності у нього захворювання серця. Відповідно до вітчизняної класифікацією в цих випадках ХСН відсутня або соответствуетIстепені.
IIфункціональний клас супроводжується невеликим обмеженням фізичної активності у зв'язку з наявним захворюванням серця.
IIIфункціональний клас діагностується у випадках, коли захворювання серця викликає значне обмеження фізичної активності пацієнта.
IVфункціональний клас відрізняється дискомфортом хворих при мінімальній фізичної активності.
Перевагою цієї класифікації ХСН є те, що вона допускає можливість переходу з більш високого класу в нижчий. При цьому досить спірним є виділення Iфункціонального класу, якому морфологічно відповідає гіпертрофія міокарда відповідного шлуночка. На практиці ми бачимо, що при деяких захворюваннях серцево-судинної системи гіпертрофія міокарда формується досить рано (наприклад, при гіпертонічній хворобі), задовго до розвитку ХСН.
Діагностика ХСН багато в чому визначається тим захворюванням серцево-судинної системи, яке її формує. Для цілей діагностики використовується весь сучасний арсенал клінічних та інструментальних методів дослідження, що дозволяє деталізувати як анатомічні, так і функціональні параметри діяльності серця і судин (табл. 2).