С.В. Панягіна Учитель української мови та літератури; Ю.Г. Яковлєва Учитель української мови та літератури;
АНО ЗОШ «Ломоносовська школа-пансіон»,
Місто Раменське, Київська область, Україна
Summary. The Federal State Educational Standard of basic and general secondary education is aimed at the modern society and person. The high-priority trend of this standard is a pupil's personal results and achievements training. The authors of this article share their practices and experience in creating the system of universal means of training personal results, the teaching methodology of controlling such results and methods of evaluation and development of modern assessment techniques.
Key words: standard, personal results, methods of training, assessment.
Школа, як один з інститутів держави, повинна завжди йти в ногу з часом, відповідати запитам суспільства і держави. Федеральний державний освітній стандарт (ФГОС) [3] як раз і орієнтований на сучасне суспільство і сучасну людину. Новий Стандарт спонукає педагога переглянути методику викладання, виділити в ній позитивне, відкинути застаріле і побудувати процес навчання відповідно до нових вимог.
Особливу увагу в стандартах приділено результатам освоєння учнями основної освітньої програми основної загальної освіти. Розробники виділяють три напрямки оцінки результатів: особистісні, метапредметние і предметні. Причому, на першому місці стоять особистісні результати, так як питання розвитку особистості приділяється особлива увага. Однак в колишніх державних освітніх стандартах увагу особистості теж було приділено чималу, і не можна сказати, що вчитель раніше не формував особистісні якості дитини - це стосувалося виховних і розвиваючих завдань уроку. А ось обов'язок по відстеженню та фіксування результатів лежала на класного керівника і зводилася до підсумкової характеристиці кожного учня в кінці навчання в школі. Нововведенням ФГОС є не тільки формування, відстеження, а й оцінювання особистісних результатів з подальшим коригуванням.
Що ж таке особистісні результати? Згідно ФГОС, особистісні результати - сформована в освітньому процесі система ціннісних відносин учнів до себе, іншим учасникам освітнього процесу, самому освітньому процесу і його результатів [3, с. 24]. Підкреслимо, що на першому місці стоїть система ціннісних відносин учня до себе. Дитині в першу чергу необхідно усвідомити, хто він, що він може, що він хоче, і лише потім у нього складеться ставлення до інших учасників освітнього процесу, до самого процесу, і, найголовніше, він буде зацікавлений в результатах навчання.
Прийнято поділяти особистісні результати на три групи: самовизначення, смислообразованіе, морально-етичної орієнтації (див. Табл. 1).
Таблиця 1
Групи особистісних результатів освіти школярів
- знання школярами самих себе, прийнятих в суспільстві норм і традицій самореалізації людини;
- ставлення школярів до себе, до свого внутрішнього світу;
- знання норм і традицій ведення здорового способу життя, ставлення школярів до свого здоров'я,
- знання норм і традицій миротворчої діяльності людини,
- ставлення школярів до світу.
- знання школярами норм і традицій поведінки людини в інформаційному просторі;
- ставлення школярів до знань.
- знання школярами норм і традицій поведінки людини в багатонаціональному, багатоконфесійній, багатокультурному суспільстві;
- ставлення школярів до інших людей;
- знання школярами норм і традицій взаємодії людини з іншими людьми;
- ставлення до інших людей;
- знання норм поведінки людини на природу;
- ставлення до природи;
- знання норм і традицій поведінки людини в просторі культури;
- ставлення до культури;
- знання норм і традицій трудової діяльності людини;
- ставлення до праці.
Образ вчителя. Учитель в школі несе дітям знання, проте, згідно зі Стандартом, завдання вчителі не стільки давати знання, скільки розвивати учнів, виховувати їх. Як відомо, найкращий шлях виховання не повчання, а особистий приклад. Тому сучасний учитель повинен бути зразком для наслідування учнів. Йдеться в першу чергу про моральний вигляд учителя, його інтелектуальному розвитку, кругозір, духовності і душевності, умінні викладати і використовувати невербальні засоби. Важливу роль також відіграє і зовнішній вигляд педагога: елегантність, доглянутість, позитивізм та ін.
Засоби навчання - це засіб формування особистісних результатів, засноване на використанні вчителем комплексу матеріалів для здійснення навчального процесу. Виділяють кошти навчання матеріальні (підручники, текстовий матеріал, засоби наочності, технічні засоби навчання, лабораторне обладнання) і ідеальні (мова, лист, система умовних позначень різних дисциплін - нотна грамота, математичний апарат, досягнення культури або твори мистецтва, организующе-яка координує діяльність вчителя , рівень його кваліфікації та внутрішньої культури, методи та форми організації навчальної діяльності) [1, с. 78]. Всі використовувані вчителем засоби навчання повинні представляти собою зразок, на який будуть рівнятися учні. Посібники повинні виглядати естетично, щоб учні звикали до хорошого і вчилися дбайливо ставитися до праці тих, хто таку допомогу, обладнання виготовляв.
Форми організації роботи дітей - засіб формування особистісних результатів, що характеризує зовнішню сторону організації навчального процесу (індивідуальна, групова, фронтальна; урок, навчальна екскурсія, консультація, конференція та ін.). Учитель повинен усвідомлено підходити до вибору форми організації процесу навчання: використовуючи групові форми роботи, вчитель розвиває навик роботи в колективі, почуття товариськості, відповідальність; індивідуальна робота розвиває самостійність, вміння подолати себе під час виступу, формує відповідальність при прийнятті рішень; фронтальна робота розвиває витримку, прищеплює повагу до чужої думки, вчить планувати, структурувати відповідь.
Стилі взаємодії з дітьми - спосіб формування особистісних результатів, заснований на вибудовуванні лінії поведінки з учнями. Розрізняють такі стилі взаємодії з дітьми: потурання, співпраця, наставництво і диктат. Два полярних стилю - потурання і диктат - однаково руйнівні для особистості дитини.
Таким чином, весь арсенал засобів, методів, змістовних можливостей предмета, особистого досвіду, зовнішнього вигляду педагога вчитель використовує для формування особистісних результатів учнів.
Але як можна, і чи можна, оцінити рівень громадянської ідентичності, здатність учнів до саморозвитку та самоосвіти, розвиток моральної свідомості і компетентності в рішенні моральних проблем і т. Д. Наша відповідь: можна і потрібно. Для цього необхідно організувати і систематично вести спостереження за формуванням особистісних результатів. Педагогічне спостереження дозволить виявити, та обрати найбільш прийнятний і компенсувати ту чи іншу, слабо розвивається, особистісне якість.
Найбільш ефективний спосіб виявлення особистісних якостей учнів - створення ситуації вибору. Глибинне підставу вибору - це цінності, які поділяє дитина. Як поведе себе дитина, побачивши кинуту на газон папірець: буде обурений і прибере її або кине теж. У цьому проявиться одне з особистісних якостей - ставлення до природи і людської праці. Подібні ситуації вчителю необхідно моделювати як в урочної, так і позаурочної діяльності. Можливі такі варіанти: ситуація конфлікту (поведінку дитини в конфліктній ситуації: йде на компроміс, проявляє агресію і т. П.), Ситуація зіткнення думок (поведінка під час дискусії: вміння слухати, відстоювати свою думку і т. П.), Ситуація співвіднесення (поведінка в змаганнях і конкурсах: самовпевненість, недооцінювання своїх сил і т. п.), ситуація новачка (як приймають новоприбулого учня: привітно, насторожено і т. п.), ситуація успіху (як приймає свій і чужий успіх: з погордою , з заздрістю, з радістю і т. п.), з туація гри (роль в грі, поведінку і т. п.). Моделювання подібних ситуацій дозволяє вчителю визначити, якими особистісними якостями володіє той чи інший дитина, і відповідно до результатів спостереження організувати подальшу роботу.
Результати спостережень вчителю необхідно не тільки відслідковувати, а й фіксувати. Взявши за основу Карту педагогічних спостережень, запропоновану Е. Н. Степановим [2], ми розробили свій варіант щоденника педнаблюденій, в який учитель зможе вносити поточні спостереження і остаточні висновки. У ньому позначена область спостереження, дані опорні питання, які допоможуть зробити висновки за рівнем сформованості того чи іншого особистісного якості, внесена графа, де вчитель в довільній формі може робити поточні замітки, і є колонка для фіксування висновків. Тривалість педагогічного спостереження становить два роки, так як це оптимальний період для формування особистісних якостей і отримання результатів. Періодичність внесення оцінки рівня сформованості особистісної якості така: початок періоду, проміжний контроль, підсумковий контроль. Як приклад наводимо дві області педнаблюденій: «Дитина наодинці з собою» і «Дитина і сім'я» (див. Табл. 2).
Таблиця 2
Дві області педагогічного спостереження за особистісними результатами школярів