Одягла я дитині зимову шапку на хутрі, а він головою крутить в різні боки - шапка сповзає, і відкривається, то одне вухо для провітрювання, то інше 🙁
Так і надути за дві секунди може. Ось тут я задумалася, що ж робити ...
Пошукала в інтернеті і знайшла, як мені здалося, рішення моєї проблеми.
І адже точно знайшла!
Викрійку я знайшла в інтернеті з журналу Оттобре.
Села форма добре, в вушка тепер не задуває. Пошила я її з тоненького трикотажу, щоб одягати під хутряну.
Правда нам одягати її не дуже подобається - руками стягнути намагаємося, але це все дрібниці.
Якщо шити з нетянущегося матеріалу, то однозначно потрібно робити спереду застібку. З трикотажу відмінно натягується.
Ось і сама форма шапки шолома:
Деталь 5 я не кроїла. Це пропонується зробити вставки в шви, щоб під динозаврика була шапка. Але які там динозаврики, коли я її використовую, як поддевку під шапку. Так що, для мене, це зайва деталь виявилася 🙂 Хоча, я бачила, як в шви вставляють вушка - виходять котики-собачки 🙂
Ще я не кроїла деталь 4, тому що це окантовка для низу, але я просто обмітала на оверлок (і час заощадила і край тонше з оверлочної та трикотажної рядком ніж з окантовкою).
А з рештою все гранично просто.
Деталь 1 криється в подвійному екземплярі, а деталь 2 криється в одиничному екземплярі.
Деталь 3 пришивається, як облямівка, що обрамляє обличчя. Її в принципі можна і замінити на просту подгибку, але мені цей елемент дуже навіть сподобався, тому що відмінно прилягає до обличчя, і нічого не задуває.
От і все.
Хочу пошити ще таку шапку на весну, але більш щільну. Аж надто мені конструкція її сподобалася! Навіть шарфик можна для краси прив'язувати тільки 🙂 А то я восени намучилася - шапка в одну сторону, шарф в іншу - аж надто ми любимо дивитися на всі боки 🙂