Пневмонія гостра - по клініко-морфологічними ознаками гостру пневмонію подразделают на крупозную і осередкову, за течією - на остротекущей і затяжну.
Пневмонія крупозна. Фізіотерапія при крупозної пневмонії повинна обов'язково поєднуватися з медикаментозними засобами етіологічного значення. Застосування фізіотерапії в комплексі з ранньої антибактеріальною терапією (антибіотико-і сульфаніламідної) скорочує період захворювання, запобігає розвитку ускладнень. При тяжкому перебігу показано проведення оксигенотерапії. Вдихання кисню повинні бути тривалими з короткими перервами.
Уф-опромінення в еритемних фазах можна починати ще при незакінченому гарячковому періоді і явищах різко вираженою загальної інтоксикації (процедури в цей період здійснюють в палаті). Опромінення проводять полями в області ураженої ділянки легені, спереду, збоку і ззаду з використанням від 2 до 6 біодоз, площа опромінення від 100 до 400 см 2; процедури проводять щодня по одному полю; на курс лікування до 18-20 процедур.
При стиханні гострих запальних проявів, при невеликій інтоксикації, в тому числі при субфебрильної температури тіла, приблизно з 7-8-го дня від початку захворювання, застосовують е. п. УВЧ в слаботепловой дозуванні на область зміненого легкого протягом 8-15 хв; на курс лікування від 8 до 15 процедур (УВЧ на область легенів).
З фізіотерапії застосовують також ДМВ потужністю 30-40 Вт через випромінювач 35x16 см на область зміненого легкого з боку задньої або бічної поверхні грудної клітки (ДМВ на область легенів): е. п. УВЧ і ДМВ протипоказані при кровохаркання.
Оскільки крупозна пневмонія, як правило, протікає з більш-менш вираженим плевритом, то необхідно вживати відповідних лікувальних заходів (див. Плеврит).
Пневмонія вогнищева (бронхопневмонія). Хворим осередкової пневмонією, особливо на тлі хронічного бронхіту, з 4-5-го дня захворювання внутрішньом'язове введення антибіотиків частково може бути замінено аеро- і електроаерозолі антибіотиків (Інгаляції електроаерозолі), які проводять 2 рази на день.
При дрібновогнищевих пневмоніях з 3-8-го дня від початку захворювання проводять СМВ-терапію при вихідний потужності апарату 50 Вт; циліндричний випромінювач діаметром 14 см з проміжком 5-7 см встановлюють над грудною кліткою в області вогнища запалення. Тривалість процедури 15 хв; на курс лікування 10-14 процедур.
При більш глибоко розташованих вогнищах запалення і при великовогнищевий пневмоніях доцільно проводити ДМВ-тераіію при потужності 20-30 Вт з використанням випромінювача 20х10см або діаметром 15 см; при зливних бронхопневмоніях - е. п. УВЧ з легким відчуттям тепла.
Через 2-3 дні після нормалізації температури хворим показані лікувальна гімнастика з акцентом на дихальні вправи і масаж грудної клітини.
Санаторно-курортне лікування проводять після одужання (але не раніше 4-го тижня хвороби) в місцевих профільованих санаторіях, а також в умовах Південного берега Криму і середньогір'я.
При гострих затяжних пневмоніях фізіотерапія повинна бути спрямована на відновлення бронхіального дренажу. Застосовують різні види аеро- і електроазрозолей, СМТ і електрофорез еуфіліну-СМТ (СМТ і ДДТ на різні області тіла, СМТ на поперекову область), а з метою протизапальної дії - е. п. УВЧ в безперервному і імпульсного режимах, ДМВ, ЗМП НЧ, причому при цих процедурах не слід обмежуватися тільки вогнищем запалення, а впливати на область коренів легень і проекцію наднирників. Хороший ефект надає також електрофорез фібронолізіна і гепарину. Лікування повинно бути комбінованим і тривалим, щоб уникнути переходу в хронічний процес, оскільки залишкові явища після перенесеної гострої пневмонії часто зберігаються до 6 міс. і більше, після чого при хорошому лікуванні може настати повне одужання.