4. Фінансове право в системі російського права: його особливості та зв'язок з іншими галузями права
У систему російського права входить ряд галузей - найбільш великих її підрозділів. Кожна з них поширюється на особливий вид суспільних відносин, які потребують відповідних щих методів правового регулювання (підпорядкування одних суб'єктів незалежно-тів іншим або закріплення рівності сторін).
У літературі висловлювалися сумніви з приводу самостійно-ності фінансового права як галузі в системі права. Ут-верждается, наприклад, що це частина державного і адміністративного права, або навіть тільки адміністративного. У дискусії з цього питання були висловлені переконливі доводи, спростували згадані сумніви, і головний аргу-мент - наявність у фінансового права специфіки в предметі і ме-тоде правового регулювання, що потрібно для виділення сово-купності юридичних норм в галузь права.
Минуло понад три десятиліття з тих пір, як позитивну відповідь на це питання обгрунтовано утвердився, а дискусія Безбах-лезненно і непомітно припинилася. Її безперспективність і біс-Плідність особливо очевидні в сучасних умовах. Економ-етичні перетворення, посилюючи роль фінансового механізму, викликають необхідність більш глибокої правової регламенту-ції його функціонування, обумовлюють розвиток фінансового права як особливої галузі права.
Зауважимо, що фінансове право в самостійному вигляді суще-ствовало в дореволюційній (до 1917 г.) Росії і викладалося в університетах. Таке ж становище існує і в современ-них зарубіжних країнах.
Основний метод фінансово-правового регулювання - импе-тивно, який виявляється у владних приписах одним учасникам фінансових відносин з боку інших, виступу-чих від імені держави або муніципальних утворень і наділених в зв'язку з цим відповідними повноваженнями. Такий метод властивий і ряду інших галузей права, наприклад адміністративному. Але у фінансовому праві він має специфіку в своєму конкретному змісті, а також у колі органів, Уполу-новажених державою на владні дії.
За своїм змістом ці приписи стосуються порядку і розмірів платежів в державну чи муніципальну казну, цілей використання державних і муніципальних грошових коштів. Такий метод сприяє своєчасно-му і в повному обсязі надходження коштів до розпорядження дер-жави (або муніципальних утворень), їх використанню за цільовим призначенням відповідно до державних (Муні-ціпальнимі) планами і програмами, дотримання режиму еко-номіі.
При використанні державою для формування своїх ре-сурсів платежів добровільного характеру (державні позики, казначейські зобов'язання, лотереї) в визначений-ної частини також діє метод владних приписів. На-приклад, таким методом держава встановлює умови про-ведення державних внутрішніх позик, випуску державних казначейських зобов'язань, що не може бути змінена за згодою сторін і є обов'язковим для дотримання особами, що вступили в дані відносини.
Особливості основного методу фінансового права помітно про-є і в колі державних органів, уповноважених та-вать владні приписи учасникам фінансових відносин.
Однак це не означає, що фінансово-правове регулюван-ня методом владних приписів не поширюється на відно-шення «вертикального» підпорядкування. Владні приписи, що стосуються фінансової діяльності підприємств, організа-цій і установ, направляються і з боку їх вищестоящих органів. Але для фінансово-правового регулювання найбільш характерно використання цього методу саме в функциональ-них взаємозв'язках з фінансовими органами.
Фінансово-правовому регулюванню властиві і інші ме-тоди: рекомендації, узгодження і т.п. В даний час такі методи отримують все більш широке застосування (це обу-словлено підвищенням рівня самостійності суб'єктів Феде-рації, органів місцевого самоврядування, підприємств, органі-зацій та установ). Так, федеральне законодавство содер-жит рекомендації суб'єктам РФ про перетворення їх внебюд-житніх цільових фондів в бюджетні, встановлює окремі податки, про введення яких приймають рішення представник-ні органи державної влади суб'єктів РФ.
З питань, що стосуються загальних принципів оподаткування операці-ня, в Федеральному Зборах РФ повинні бути розглянуті пропозиції суб'єктів Федерації. Фінансові органи можуть надавати підприємствам на умовах, встановлених зако-ством Росії, податковий кредит (відстрочку платежу на основі угоди між ними). Всі ці методи можуть знаходити-ся в тому чи іншому поєднанні з основним методом фінансово-пра-вового регулювання - методом владних приписів.
Особливості фінансового права розкриваються повніше при його зіставленні і відмежування від інших галузей права.
У зв'язку з тим, що фінансове право поширюється на одну з областей діяльності держави, воно тісно стикається з конституційним і адміністративним правом, охвативающі-ми своїм впливом організацію та діяльність держави в цілому.
Є схожість і за видами державної діяльності, на які поширюється регулювання з боку цих галузей права. Конституційне право закріплює основи органі-зації і діяльності представницьких і виконавчих орга-нів влади. А адміністративне право регулює суспільні відносини в галузі державного управління, здійснюва-ного органами виконавчої влади. Фінансове ж право поширюється на обидва ці види державної діяльності згідно-ти, оскільки фінансова діяльність може здійснюватися й тими і іншими органами.
Конституційне право - провідна галузь в системі права. Воно закріплює основи правового положення особистості, гро-венного ладу російської держави, його федеративний устрій-ство, систему і принципи організації та діяльності дер-жавних органів і органів місцевого самоврядування. Як і всі галузі права, фінансове право базується і розвивається на цих засадах. Наприклад, федеративний державний устройст-під Росії зумовило наявність бюджетних прав у республік, країв, областей, автономних утворень як суб'єктів Федера-ції, можливості участі їх у вирішенні питань фінансів, від-несінних до ведення федеральних органів. Фінансово-правові норми, що регулюють склад і порядок утворення державних валют-ських доходів, засновані на конституційних положеннях про економічну систему Російської Федерації, про різноманітність форм власності як її основі.
Конституційне право містить також норми, непосредст-венно які стосуються фінансового права. Вони закріплюють осно-ви організації фінансової діяльності держави. Напри-заходів, норми, що встановлюють компетенцію Державної Думи по прийняттю законів про федеральний бюджет, податки і збори і з інших питань фінансової діяльності державних валют-ва, повноваження Уряду РФ щодо забезпечення єдиної фінансової, кредитної та грошової політики, права органів місцевого самоврядування стверджувати місцевий бюджет і встановлювати місцеві податки. Ці норми конкретизуються у фінансовому праві. Виходячи з них, воно встановлює докладні правила, що стосуються діяльності державних органів і органів місцевого самоврядування в галузі фінансів. Так, існує велика група фінансово-правових норм, які детально ре-гуліруют порядок складання, розгляду і затвердження бюджетів всіх рівнів, порядок реалізації затверджених бюджетів, визначають перелік бюджетних доходів і т.д. Констатує-ционное право закріплює вихідні початку як фінансового права в цілому, так і кожного фінансово-правового інституту.
Зв'язок фінансового права з муніципальним обумовлена комплексним характером останнього, що концентрує в собі норми багатьох галузей права, що регулюють відносини, що виникають в процесі формування і діяльності органів місцевого самоврядування в цілому. В їх коло увійшли і норми фінансового права, предметом якого є відносини органів місцевого самоврядування в області їх фінансової де-ності.
Фінансове право знаходиться в тісному зв'язку з цивільним правом, оскільки в його предмет серед майнових ставлення-ний входять і грошові відносини. Крім того, державні органи, в тому числі фінансові, здійснюючи державне регулювання та управління у сфері фінансів, одночасно ви-ступають як юридичні особи. Тому разом з виконан-ням ними функцій по мобілізації і розподілу державних валют-ських коштів вступають і в відносини на основі договору (наприклад, договір позики, договір зберігання). Для таких відносин характерно рівність, економічна обособ-лінь сторін, і в предмет фінансово-правового регулювання вони не входять.
Норми фінансового права в даному випадку встановлюють порядок мобілізації коштів у розпорядження державних валют-ва цими органами, джерела фінансово-кредитних ресурсів, якими вони оперують, порядок планування процесу обра-тання і розподілу створюваних ними грошових фондів, способи проведення контролю за фінансовою діяльністю орга-нізацій і т.п. У всіх цих випадках дані органи наділені владними повноваженнями, необхідними для виконання їх функцій.
Фінансове право пов'язане і з іншими галузями російського права. Однак в розглянутих випадках зіткнення між галузями права найбільш близьке.
З'ясування особливостей фінансового права, вміння отгранил-чить його від інших галузей права має істотне практичес-кое значення, так як сприяє чіткої організації фінан-вий діяльності держави і муніципальних утворень з урахуванням її специфіки, допомагає правильному застосуванню юриди-чеських заходів впливу в необхідних випадках . (18, с. 66-71)