Емілі Дікінсон
Ми не знаємо - як високі -
Ще не встаємо на повний зріст -
Тоді - якщо ми вірні кресленням -
Головою дістаємо до зірок.
Повсякденним б став Героїзм -
Про якому Саги співаємо -
Але ми самі скорочуються розмір
Зі страху стати Королем.
Переклад Віри Маркової
Не знаємо, як великі ми:
Відгукнувшись на заклик,
Могли б все повстати з темряви
До самих хмар.
Тоді б геройство стало раптом
Наш буденний доля,
Але дрібно міряємо ми наш дух,
Боячись великих справ.
Переклад Михайла Зенкевича
Як ми великі - невтямки
І нам самим, поки
Ми не повстаньмо на заклик,
Змітаючи хмари.
Та доблесть, що дивує людей,
Звичкою б звалася,
Якби не гнули ми колін,
Піднятися боячись.
Переклад Ісидора Грінгольца
Emily DICKINSON
Sólo sabemos toda nuestra altura
si alguien le dice a nuestro sér: # 161; Levanta!
Y entonces, fiel consigo, se agiganta
hasta llegar al cielo su estatura.
De la vida común sería ley
el heroísmo en el humano ruedo
si no nos doblegáramos al miedo
de vernos y sentirnos como un rey.
Traducción de Carlos López Narváez
Emily DICKINSON
We never know how high we are
Till we are asked to rise
And then if we are true to plan
Our statures touch the skies -
The Heroism we recite
Would be a normal thing
Did not ourselves the Cubits warp
For fear to be a King -