Електронний розпад ядра

безуспішними. Тільки зовсім недавно, в кінці 1953, дослідження з достатньою достовірний-ністю довели, що нейтрино дійсно суще-ствует.

Так зазнала остаточного краху реакційна идеа-лістіческіх концепція, що заперечує можливість застосування за-кону збереження енергії в мікросвіті атома і ядра.

У читача може виникнути запитання, чому від-ходить електронний або позитронний розпад? Чому при розпаді одні ядра випускають електрони, а інші по-зітрони?

Сучасна фізика дає відповідь і на ці питання.

Дослідження показали, що для того, щоб атомні ядра були більш міцними, протони і нейтрони повинні знаходитися в ядрі в певному співвідношенні. Це співвідношення змінюється для різних ядер. Так, легкі ядра більш міцні, якщо вони складаються з рівного кількістю-ства протонів і нейтронів. Середні і важкі ядра ста-ють міцніше, якщо в них дещо переважає число нейтронів.

У важких ядрах електростатичні сили, расталкі-вающие протони, настільки великі, що ці ядра стано-вятся нестійкими навіть при великому надлишку нейтронів. Тому що знаходяться в кінці періодичної си-стеми елементи є радіоактивними і їх ядра можуть стати більш міцними, тільки випромінюючи різні частки.

Якщо в ядрі занадто багато нейтронів, воно неустой-чиво і стає більш міцним, викидаючи в радіо-активному розпаді електрон і нейтрино. При цьому один з нейтронів перетворюється в протон. Навпаки, якщо в ядрі знаходиться надлишок протонів, то найбільш вірогідний позитронний радіоактивний розпад.

Перехід ядра в стійкий стан відбувається не обов'язково при одному розпаді. Дуже часто тільки в ре-док цілого ряду радіоактивних перетворень з ви-влітку альфа- і бета-частинок, супроводжуваних гамма випромінюванням, радіоактивне ядро ​​переходить в ядро ​​устої-чівого елемента. Так, ядро ​​урану 238. зазнаючи ряд перетворень, поступово переходить в ядро ​​свинцю 206.

Схему цього ряду перетворень можна простежити по рис. 8. Ми бачимо, як ядро ​​урану 238 викидає альфа- частку і перетворюється в ядро ​​торію 234. Але це ядро ​​також нестійка. Воно перевантажено нейтронами. Від-ходить перетворення одного з нейтронів в протон з виле-те електрона і нейтрино. Виходить ядро ​​протакті-ня 234. яке тим же способом переходить в ядро ​​урану 234. Виліт електрона недостатньо «охолоджує» ядро, і тому цей розпад супроводжується гамма-випромі-ням.

Далі слід довгий ряд перетворень з испу-скан альфа-частинок, а іноді і гамма-променів. У резуль-таті цих перетворень утворюється ізотоп свинцю - свинець 214. Але цей свинець нестійкий. Він також перевантажений нейтронами, його ядро, випускаючи електрон, утворює ядро ​​вісмуту 214. яке, втрачаючи альфа-частинку, переходить в

  • Електронний розпад ядра
    Реактор для фізичних і технічних досліджень (РФТ).
  • Електронний розпад ядра
    Зарубіжні ядерні реактори.
  • Електронний розпад ядра
    На службі людині.
  • Електронний розпад ядра
    Штучне ядерне пальне.
  • Електронний розпад ядра
    Використання ядерного пального для отримання електричної енергії.

Схожі статті