безуспішними. Тільки зовсім недавно, в кінці 1953, дослідження з достатньою достовірний-ністю довели, що нейтрино дійсно суще-ствует.
Так зазнала остаточного краху реакційна идеа-лістіческіх концепція, що заперечує можливість застосування за-кону збереження енергії в мікросвіті атома і ядра.
У читача може виникнути запитання, чому від-ходить електронний або позитронний розпад? Чому при розпаді одні ядра випускають електрони, а інші по-зітрони?
Сучасна фізика дає відповідь і на ці питання.
Дослідження показали, що для того, щоб атомні ядра були більш міцними, протони і нейтрони повинні знаходитися в ядрі в певному співвідношенні. Це співвідношення змінюється для різних ядер. Так, легкі ядра більш міцні, якщо вони складаються з рівного кількістю-ства протонів і нейтронів. Середні і важкі ядра ста-ють міцніше, якщо в них дещо переважає число нейтронів.
У важких ядрах електростатичні сили, расталкі-вающие протони, настільки великі, що ці ядра стано-вятся нестійкими навіть при великому надлишку нейтронів. Тому що знаходяться в кінці періодичної си-стеми елементи є радіоактивними і їх ядра можуть стати більш міцними, тільки випромінюючи різні частки.
Якщо в ядрі занадто багато нейтронів, воно неустой-чиво і стає більш міцним, викидаючи в радіо-активному розпаді електрон і нейтрино. При цьому один з нейтронів перетворюється в протон. Навпаки, якщо в ядрі знаходиться надлишок протонів, то найбільш вірогідний позитронний радіоактивний розпад.
Перехід ядра в стійкий стан відбувається не обов'язково при одному розпаді. Дуже часто тільки в ре-док цілого ряду радіоактивних перетворень з ви-влітку альфа- і бета-частинок, супроводжуваних гамма випромінюванням, радіоактивне ядро переходить в ядро устої-чівого елемента. Так, ядро урану 238. зазнаючи ряд перетворень, поступово переходить в ядро свинцю 206.
Схему цього ряду перетворень можна простежити по рис. 8. Ми бачимо, як ядро урану 238 викидає альфа- частку і перетворюється в ядро торію 234. Але це ядро також нестійка. Воно перевантажено нейтронами. Від-ходить перетворення одного з нейтронів в протон з виле-те електрона і нейтрино. Виходить ядро протакті-ня 234. яке тим же способом переходить в ядро урану 234. Виліт електрона недостатньо «охолоджує» ядро, і тому цей розпад супроводжується гамма-випромі-ням.
Далі слід довгий ряд перетворень з испу-скан альфа-частинок, а іноді і гамма-променів. У резуль-таті цих перетворень утворюється ізотоп свинцю - свинець 214. Але цей свинець нестійкий. Він також перевантажений нейтронами, його ядро, випускаючи електрон, утворює ядро вісмуту 214. яке, втрачаючи альфа-частинку, переходить в
- Реактор для фізичних і технічних досліджень (РФТ).
- Зарубіжні ядерні реактори.
- На службі людині.
- Штучне ядерне пальне.
- Використання ядерного пального для отримання електричної енергії.
