ББК 68.49я7 УДК 37 (075)
Лаптєв В. В. академік Російської академії освіти, доктор педагогічних наук, проректор з наукової роботи Російського державного педагогічного університету ім. А. І. Герцена, професор
Тряпіцина А. П. член-кореспондент Російської академії освіти, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри педагогіки Російського державного педагогічного університету ім. А. І. Герцена, професор
Слепов В. Я. заслужений діяч науки Російської Федерації, доктор педагогічних наук, професор кафедри військової педагогіки та психології Санкт-Петербурзького військового інституту внутрішніх військ МВС Росії
Бочков Е. А. кандидат історичних наук, начальник кафедри суспільних наук та військово-гуманітарних дисциплін Військової академії тилу і транспорту, доцент
Під ред. О. Ю. Єфремова
У підручнику викладаються основи педагогіки і. з урахуванням досягнень сучасної педагогічної науки і досвіду практичної діяльності. розглядаються питан - си теорії і практики навчання і виховання військовослужбовців.
Основна увага у виданні приділено специфіці й особливостям військово - педагогічного процесу в Збройних Силах Російської Федерації. практиче - ським аспектам діяльності офіцера по навчанню і вихованню підлеглого особового складу. Викладаються цілі. завдання. принципи. методи. форми навчання і виховання військовослужбовців.
Підручник розрахований на курсантів. слухачів. ад'юнктів. викладачів воєн - них вузів. командирів. начальників. вихователів. інших посадових осіб Воо - Ружені Сил та інших силових відомств; осіб. проходять і проводять військову підготовку в навчальних закладах та всіх, хто цікавиться як військової педагогікою. так і педагогічними проблемами в цілому.
Дане видання підготовлено колективом викладачів військових вузів Санкт - Петербурга. Військовій академії зв'язку ім. С. М. Будьонного. Михайлівській військової артилерійської академії. Військово - космічної академії ім. А. Ф. Можайського. Санкт - Петербурзького вищого військового училища радіоелектроніки (військового ін - ституту). Друкується відповідно до перспективного плану видання підручників для військово - навчальних закладів Міністерства оборони Російської Федерації.
ББК 68.49я7 УДК 37 (075)
Даний підручник дає можливість курсантам військових вузів ознайомитися з розділом «Педагогіка» навчальної дисципліни «Психологія і педагогіка» і підготовлений з таким розрахунком, щоб максимально полегшити засвоєння цього розділу і звести до мінімуму необхідність звернення до інших джерел.
Підручник також надає широкі можливості для отриман- ня і поглиблення офіцерами педагогічних знань. Значна увага в ньому приділена педагогічним аспектам військово-про- нальної діяльності.
Проблематика військової педагогіки розкривається на основі сучасних підходів до структури та змісту курсу з урахуванням досягнень загальної та військової педагогіки. В основу структури його змісту покладено вимоги державних освітніх стандартів і кваліфікаційних вимог (військово-професійна складова) до змісту навчальної дисципліни «Психологія і педагогіка».
Основною метою вивчення курсу виступає отримання слухачами та курсантами військово-навчальних закладів Міністерства оборони Російської Федерації спеціальних педагогічних знань, необхідних для ефективного управління військовими (трудовими) колективами, організації в них виховної роботи та навчання військовослужбовців.
доктор педагогічних наук, професор (Військова академія зв'язку).
8 Військова педагогіка
кандидат педагогічних наук, доцент (Військово-космічна академія ім. А .Ф. Можайського); Бавшина Ілля Генріхович - кандидат педагогічних наук; Балаян Олександр Іванович (Військова академія зв'язку); Башкирцев Віктор Павлович - кандидат педагогічних наук, доцент (Військово-космічна академія ім. А. Ф. Можайського); Богатінов Сергій Васильович (Управління РВ і А СВ); Буг Сергій Васильович - доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник (Михайлівська військова артилерійська академія); Вахонін Микола Леонідович - кандидат філософських наук, доцент (Військова академія зв'язку); Гречко Віталій Євгенович (Військова академія зв'язку); Добряк Сергій Юрійович - кандидат психологічних наук, доцент (Михайлівська військова артилерійська академія); Кісін Костянтин Олексійович - кандидат педагогічних наук (Михайлівська військова артилерійська академія); Константинов Володимир Олександрович -
1. ІСТОРІЯ І ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ
Педагогіка як наука міцно увійшла в життя людського суспільства. Її значення в розвитку сучасної освіти, вирішенні завдань обуче- ня і виховання підростаючого покоління постійно зростає.
У цій главі розкриваються історичні умови виникнення педагогіки як науки, дається загальна характеристика етапів розвитку предмета, завдань, методів педагогіки, показана її зв'язок з іншими науками.
1.1. Витоки походження педагогіки і етапи її розвитку
Кожна наука має свою історію і спрямована на пізнання различ- них аспектів природних або суспільних явищ, знання яких необхідно для осмислення її теоретичних основ і їх практіче- ської реалізації.
Педагогічна галузь знань є чи не найдавнішою і по суті невіддільна від розвитку суспільства. Педагогічні знання відносяться до тієї специфічної сфері людської діяльності, яка пов'язана з вихованням, підготовкою підростаючих поколінь до життя. Слово «педагогіка» зазвичай асоціюється з вихованням, формуванням людини. Саме ж виховання як засіб підготовки підростаючих поколінь до життя виникло разом з появою людського суспільства.
Накопичуючи виробничий досвід, пов'язаний з виготовленням знарядь праці і присвоєнням продуктів природи, а також досвід співпраці і спільної діяльності, люди прагнули передати його наступним поколінням, ніж принципово відрізнялися від тварин.
10 Військова педагогіка
істотних функцій. Саме тому виховання невіддільне від розвитку людського суспільства, притаманне йому з самого початку його виникнення.
Термін «педагогіка» виник в Стародавній Греції (V-IV ст. До н. Е.). У буквальному сенсі грецьке слово «пейдагогос» (грец. Paidag ogos - pais (paidos) äèòÿ + ag про - веду, виховую) означає детоводитель (детовожденіе). У Стародавній Греції педагогом називали раба, якому доручалося водити дітей свого пана в школу або супроводжувати під час прогулянки. Згодом педагогами стали називати людей, які займалися навчанням і вихованням дітей. Від цього слова
è отримала назву наука про виховання і навчання - педагогіка. Незважаючи на те що педагогічні завдання і проблеми хвилювали
уми мислителів з глибокої давнини, педагогіка виділилася в самостійну науку не відразу. Аж до початку XVII ст. вона розвивалася в рамках філософії.
Глибокі думки з питань виховання містяться в працях давньогрецьких філософів - Фалеса з Мілета (бл. 625- 547 рр. До н. Е.), Геракліта (бл. 530-470 рр. До н. Е.), Демокріта (460- 370 рр. до н. е.), Сократа (469-399 рр. до н. е.), Платона (427-347 рр. до н. е.), Аристотеля (384-322 ãã. äî í. ý.) è äð.
Істотний внесок в розвиток педагогічних проблем внесли давньоримські філософи і мислителі - Тіт Лукрецій Кар (бл. 99 55 рр. До н. Е.), Марк Фабій Квінтіліан (42-118 ãã. Í. Ý.) È äð.
В епоху Відродження значний внесок в розвиток педагогічної думки внесли видатні філософи і мислителі, гуманісти по духу - Вітторіо де Фельтре (1378-1446 рр.), Хуан Вівес (1442-1540 рр.), Еразм Роттердамський (1469-1536 рр.), Франсуа Рабле (1494-1553 рр.), Мішель Монтень (1533-1592 ãã.) è äð.
Зазначений період в історичному шляху педагогіки умовно можна назвати її передісторією.
Історія ж педагогіки як самостійної науки починається в середині XVII ст. Об'єктивно це було обумовлено двома моментами.