Ефективність раціональних прийомів дебікірованія яєчних курей

ФГУП «Загірське ЕПХ ВНИТИП» Россельхозакадеміі

Алексєєв Ф.Ф. провідний науковий співробітник, канд. с.-г. наук

Романенко В.В. науковий співробітник, канд. с.-г. наук

ГНУ Всеросійський науково-дослідний і технологічний інститут птахівництва Россельхозакадеміі (ГНУ ВНИТИП Россельхозакадеміі)

Незважаючи на те, що сучасне промислове виробництво яєць птахівник-ство відрізняється високим рівнем технологічності, ряд проблем все ще залишаються невирішеними. Однією з них є розклей (канібалізм), що завдає істотної еко-номический збиток: відмінок іноді до-Стігала 30% від загального числа полеглої птиці. Впровадження в практику обріз-ки дзьоба дозволяє скоротити розклей до 3%. За літературними даними, розклей може бути викликаний впливом третьому різних факторів: середовищних, їжі-вих, гормональних, генетичних. Науково-обгрунтовані умови содер-жания і годівлі птиці не вирішують повністю цю проблему. Єдність-вим дієвим способом перед-прежденія розкльову є дебікі-вання або обрізка дзьоба.

Для курей яєчних кросів відзначена зв'язок між живою масою, потребле-ням і оплатою корму, яєчної про-дуктівностью, якістю яєць і воз-рости птиці при дебікірованіі. Всі ці показники були визначені у курей-несучок породи «Австралорп» у віці 19-82 тижні. Обрізку лю-ва курчатам проводили в різному віці: відразу після виведення, в 10 і 42 дня життя. На початку продуктивно-го періоду курей не було виявлено відмінностей в несучості в зависи-мости від віку птиці при дебікі-ровании. У той же час птах, дзьоб якої обрізали відразу після виводи-та й в 42-денному віці, володіла більшою яйценоскостью по порівняй-нію з несучками, дебікірованнимі в 10-денному віці. Птах, дзьоб якої обрізали відразу після виводи-да, споживала менше корму, ніж дебікірованная в 10-денному віці. Разом з тим, всі кури з обрізаним дзьобом споживали менше корму в порівнянні з контролем.

З іншого боку, в досвіді на яіч-них курей кросу «Білий Леггорн» при дебікірованіі курчат в возра-сте 18 днів обрізка дзьоба НЕ оказ-вала впливу на число і масу сні-сених яєць. Однак споживання корму дебікірованной птахом сни-зілось в середньому на 9,3%.

Велике значення у вирішенні проблеми розкльову надається ін-інтенсивності освітлення. При Дебі-кірованіі 7-тижневих курчат оп-тімальним виявилося освітлення, яке не перевищує 2,2 лк. Це спо-собствовало запобігання кан-нібалізма, що виникає в даному віці птиці, і економії електро-гії.

Відсікання частини дзьоба, при ко-тором відбувається коагуляція кро-ві і теплова дезінфекція рани, являє собою хірургічну операцію, яка викликає стрес птахо-ці, що впливає на її зростання, розвиток і продуктивність. Виражений-ність і тривалість стрес-реакції залежить від віку птиці, в якому проводилося дебікі-вання. Про це свідчить неоднозначність літературних даних про терміни обрізки дзьоба птах-ці.

При дебікірованіі происхо-дит зміна обмінних процес-сов, що супроводжується підвищений-ним викидом в кров гормонів надниркових залоз і глюкози. Для відновлення вуглеводного балансу після операції курчатам необхід-мо випоювати протягом трьох днів глю-козу. Це дозволяє отримати хороші показники продуктивності курей-ні-сушок, дебікірованних в добовому віці. Комплексна оцінка ро-ста і розвитку молодняка, а також продуктивності курей яєчного кросу «Радонеж» в умовах досвіду в ФГУП «Загірське ЕПХ ВНИТИП» Россельхозакадеміі показала, що найкращі результати спостерігалися при дебікірованіі добових курчат. До того ж проведення операції в цьому віці було найбільш раціональним з точки зору затрат праці та засобів.

Через схильність недебікірованних курей до канібалізму і розкльову яєць число некондиційної продукції у них на 3,6-3,9% перевищувало поки-затель дебікірованпой птиці. Наибо-леї високу якість яєць зазначалося у курей, дебікірованних в добовому віз-расте. Прийнятним може бути дебікірованіе і 4-недельпого молодняку ​​за умови компенсації операцион-ного стресу. Так, в проведених дослідах було відзначаю зниження рів-ня глюкози в крові дебікірованной птиці, а також встановлена ​​ефективність випоювання глюкози в якості антистресової препарату і визна-лени її раціональні дози для суточ-них і 4-тижневих курчат.

З метою визначення ефектив-ності дебікірованія яєчних курей різного віку, а також встановлен-ня дози розчину глюкози для ви-паіванія як антистресової препарату була проведена виробниц-ного перевірка в умовах ФГУП «Загірське ЕПХ ВНИТИП» Россельхозакадеміі на курей фінального гібрида BP 123 кросу «Радонеж».

Обрізку дзьоба курчатам здійс-ствлялі вітчизняним дебікером: добовим курчатам операцію про-водили в інкубаторії, а 4-тижневим - в пташнику.

Виробничу перевірку ви-виконували за схемою, представленої в таблиці 1.

Таблиця 1. Схема виробничої перевірки ефективності прийомів дебікірованія яєчних курей

Показники продуктивності курей-несучок свідчили, що з-хранность була на рівні требова-ний стандарту для кросу і різниця між групами становила 0,4-1,2% на користь нових варіантів (табл. 2).

В цілому вибракування в базовому ва-Ріанта склала 20.9%. що на 7,3 і 5,2% вище, ніж в нових варіантах 1 і 2 відповідно. Несучість на початкову несучку в базовому варіанті виявилася нижче, ніж в нових 1 і 2, відповідно на 5,5 і 3,7%. У базовому варіанті через розкльову некондиційних яєць було більше, ніж в нових 1 і 2, відповідно на 3,6 і 3,1%.

Розсип корми у курей-несучок в базовому варіанті виявилася вищою, ніж в нових 1 і 2. відповідно в 1,83 і 1,87 рази.

Різниця між птахом, як при вирощуванні молодняку, так і в пе-ріод продуктивності курей, в нових варіантах 1 і 2 була незначний-ною, причому на користь першого.

Показники вирощування ремонт-ного молодняка і продуктивності курей були використані при розра-ті економічної ефективності дебікірованія птиці в добовому і 4-неделиюм віці (табл. 3,4).

Таблиця 4. Економічна ефективність дебікірованних курей-несучок.

Початкове поголів'я курей-несучок, гол.

в т.ч. через розкльову

Поголів'я на кінець несучості, гол.

Валове виробництво яєць, шт.

вища (75 г і вище)

добірні (65-74,9 г)

Виручка від реалізації яєць, руб.

Середня ціна реалізації 10 яєць, руб.

Витрати корму на виробництво всіх яєць, ц

Витрати корму на виробництво 10 яєць, кг

Вартість 1 кг корму, руб.

Витрати на виробництво яєць, руб.

Собівартість 10 яєць

Економічний ефект, руб.

Економічний ефект на 1000 Янц, руб.

З даних таблиці 3 випливає, що найбільш високі економічні показники були отримані в новому варіанті 1: ділових молодиць - на 132 гол. більше, ніж в базовому, і на 42 гол. - ніж в новому варіанті 2.

Із загальної кількості полеглої птиці відхід від розкльову в базовому вари-анте склав 54,3%, що вище, ніж в нових варіантах 1 і 2, в 4,6 і 2,8 рази, а розсип корму була більше в 2,5 і 2,3 рази відповідно. У ре-док підвищення виходу молодиць і зниження витрати корму собівар-тість однієї ділової молодички в но-вих варіантах 1 і 2 виявилася нижче базового показника відповідно на 12,9 і 8,9%.

У таблиці 4 показано, що в базо-вом варіанті через більш високого розкльову курей в продуктивний пери-од в порівнянні з новими варіанти-ми 1 і 2 (відповідно 80 і 93 гол.) Поголів'я птиці до кінця яйцеклад-ки було менше , ніж у дебікірован-них курей, на 256 і 169 гол. з урахуванням відмінка. І. як наслідок, при прак-тично однаковою у всіх групах несучості на середню несучку валове виробництво яєць в базовому варіанті було менше, ніж в нових 1 і 2, на 13,54 і 9,12% соответствен-но. Через більш високого виходу некондиційних яєць через їх розкльову в базовому варіанті середня реалізаційна ціна 10 яєць оказа-лась нижче, ніж в нових варіантах 1 і 2, на 0,36 і 0,27 руб. соответствен-но. Внаслідок більш високої роси-пі корми в базовому варіанті затра-ти корму на 10 яєць були вище, ніж в нових 1 і 2, на 3,55 і 2,84%. У резуль-таті собівартість 10 яєць в базовому варіанті була вище, ніж в нових 1 і 2, відповідно на 3,25 і 2,41%.

Зоотехнічні показники в новому варіанті 1 були неяк-до вище, ніж в новому 2, в результа-ті чого собівартість 10 яєць в пер-вом випадку була нижчою на 0,13 руб. а середня реалізаційна ціна біль біль-ше на 0,09 руб.

Таким чином, при проведенні виробничої перевірки було встановлено, що в порівнянні з ба-зовим варіантом дебікірованіе птиці в добовому і 4-тижневому віці з випаюванням глюкози протягом трьох днів після операції в дозах 0,5 і 2,5 г / гол. / сут. відповідно дозволило отримати еконо-мічного ефект 5774 і 3988 руб. на 1000 голів вирощеної молодички і 456 і 329 руб. на 1000 яєць.

При цьому слід зазначити, що вибір того чи іншого варіанту дебікірованія яєчних курей повинен визначатися конкретними усло-виями господарства. Так, для товарних птахофабрик краще бу-дет дебікірованіе добових ціп-лять, а для репродукторів 1 і 2-го порядку - у віці 4-х тижнів.

Годування птахів, корми та їх інгредієнти

Хвороби і лікування птахів

Устаткування і техніка для птахівництва

Переробка птиці, продукція птахівництва

Переробка відходів птахівництва

Ринок і економіка птахівництва

Довідник по кормах і їх компонентів

Керівництва по утриманню птиці

Довідники по обладнанню та техніки для птахо.

Довідники про птахів

Кадровий центр птахівників

Вебінари та семінари по птахівництву

Ветаптека для птахів

Поради експертів для початківців птахівників

Ефективність раціональних прийомів дебікірованія яєчних курей

на сайті сторінок: 13122