Ефективний механізм боротьби з Лжепредпрінімательство
Мажілісмени в даний час працюють над пакетом поправок в законодавство, спрямованих на припинення в країні лжепредпринимательства. Всю серйозність загрози цього явища для економіки країни представив, виступаючи на засіданні комітету Мажилісу з фінансів і бюджету, Віце-Міністр фінансів Руслан Дален.
- Судова практика у справах про лжепредпрінімательства існує, і судді, безумовно, переконані в актуальності нормативного постанови Верховного Суду з даного питання.
- Уже років п'ять суди розглядають кримінальні справи про лжепредпрінімательства, які, в свою чергу, призвели до пов'язані з ними цивільні справи. У цих справах виникни питання, які потребують роз'яснень на рівні Верховного Суду. Згідно зі статтею 37 Закону «Про нормативних правових актах» закони, проект яких знаходиться в даний час на розгляді в Парламенті, не поширюватимуться на відносини, що виникли до введення їх в дію. Це загальне правило.
- Були складнощі в роботі над нормативним постановою?
- Складнощі були пов'язані з тим, що спочатку наше законодавство (я маю на увазі цивільне. Податкове) не розраховане на таке явище, як лжепредпрінімательство.
- Що таке «лжепредпріятія»?
Однак законодавством не передбачена процедура визнання лжепредпріятія. Тому під час роботи над проектом ми вважали правильним виходити з вироку суду, яким особа визнана винною в лжепредпрінімательства.
- Галія Акатаевна, чи має місце при лжепредпрінімательства реалізація товарів, робіт, послуг?
- В даний час судовій практиці відомі в основному два види лжепредпринимательства. У першому випадку, це лжепредпрінімательство в чистому вигляді, коли винні особи не реалізовували товари, роботи, послуги, а займалися тільки переведенням у готівку грошових коштів (так звані обнальние фірми). У другому випадку лжепредприятия реалізовували товари, роботи, послуги. Однак товари були придбані у невідомих осіб без оформлення належних документів. Тобто це може бути товар контрабандний, контрафактний, одним словом - «лівий товар». Роботи, послуги виконувалися за рахунок залучених з боку працівників, обладнання, транспорту, що також документально не оформлялося. Наприклад, могли бути використані незаконно знаходяться в нашій країні іноземні громадяни. Лжепредпріятія не ведуть ні бухгалтерського, ні податкового обліку, що є одним із доказів відсутності наміру здійснювати підприємницьку діяльність.
- Дії особи в другому випадку також кваліфікуються, як лжепредпрінімательство? Якщо так, то що робити їх контрагентам, яким податкові органи нараховують податки на підставі вироку?
- Так, у кримінальних справах суди саме так кваліфікують дії винного. Однак при розгляді цивільних справ про оскарження контрагентами лжепредприятия повідомлень податкових органів про нарахування сум податків та пені у судів іноді виникали сумніви щодо правомірності цих повідомлень. Але в більшості випадків суди, виходячи з преюдициальности фактів, встановлених вироком у кримінальній справі про лжепредпрінімательства, відмовляли в задоволенні заяв платників податків. У нормативному постанові підтверджено правильність такої точки зору. Разом з тим зазначено, що в цьому випадку збиток, заподіяний контрагентам лжепредприятия в зв'язку зі сплатою до бюджету сум податків і пені, розцінюється як шкоду, заподіяну в результаті лжепредпринимательства. Тобто контрагенти вправі в рамках кримінального процесу заявляти цивільний позов про стягнення цієї шкоди з винних осіб.
- Нерідко підприємці говорять про те, що за угодами, укладеними з лжепредпріятія, застосовується подвійне оподаткування. На них нараховують податки і пені, які вже були стягнуті вироком суду з винного в лжепредпрінімательства особи.
Вивчення справ показало, що органи кримінального переслідування практично не встановлюють контрагентів лжепредприятия, що викликає їх нарікання щодо якості розслідування в ході розгляду цивільних справ. У нормативному постанові звернуто увагу на необхідність дотримання вимог Кримінально-процесуального кодексу про всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи. Також зазначено, що в обвинувальному вироку суду, в постановах органу кримінального переслідування і суду про припинення кримінальної справи з нереабілітуючих підстав повинні бути вказані фактичні обставини справи щодо кожного контрагента лжепредприятия.
- Не завжди ж кримінальні справи закінчуються вироком. Які наслідки для контрагентів лжепредприятия має припинення кримінальної справи з нереабілітуючих підстав?
- В основному справи про лжепредпрінімательства припиняються на підставі акту амністії. Припинення справ може мати місце як під час попереднього розслідування, так і після надходження справи до суду. У новому Податковому кодексі наслідки кримінальної справи про лжепредпрінімательства зв'язуються з вироком і постановою суду. Тому виникає питання щодо постанови органу кримінального розслідування. Ми вважаємо, що постанова цього органу, як і постанова суду, встановлює вчинення особою злочину і має юридичну силу, оскільки вона не скасована.
- Виникає питання про юридичну долю лжепредприятия, адже вони продовжують значитися в Державному реєстрі юридичних осіб.
Законодавцем в цих нормах передбачені підстави та порядок ліквідації юридичних осіб, які здійснювали фактичну підприємницьку діяльність. Лжепредпріятія не володіє ознаками юридичної особи, перерахованими в пункті 1 статті 33 Цивільного кодексу, в їх сукупності. Оскільки лжепредпріятія створено особою без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, вважаємо правильним вирішувати питання про скасування державної реєстрації такої юридичної особи за позовом прокурора.
- Галія Акатаевна, спасибі за інтерв'ю.
- У свою чергу, мені хотілося б щиро подякувати суддів Верховного Суду, обласних судів, державні органи, які взяли активну участь у підготовці проекту постанови. Сподіваємося, що нормативне постанову буде корисним не тільки для судів, а й для органів кримінального переслідування, податкових органів, а також для платників податків.