- Галіулла-хаджі, скажіть, що вас спонукало до створення Сизранське-го відділення «Туган тел»?
-Наскільки гостро тоді потрібен був татарський національний центр? Ка-кі цілі ви перед собою ставили?
- Головною метою було підняти об-ний самосвідомість татар. Адже в ті ча-мена не прийнято було відкрито гово-рить про свою національність, багато соромилися розмовляти на татар-ською мовою. Ми створювали Центр для того, щоб наш народ «прокинувся» і згуртувався. І я готовий був тоді взяти на себе цю функцію згуртування, тим більше, настала ера демократизації, яка дозволяла нам це зробити. Як? Тоді цього ніхто не знав. Але, слава Аллаху, знайшлися люди, які мені допомогли все організувати. Ще однією нашою важливою метою було навчання рідної мови. Ми відразу ж відкрили школу татарської мови та арабської графіки для всіх бажаючих і різного віку. Створили дві групи - татарську мову і араб-ська графіка. На кожне заняття зі-Біра до 60 осіб. Через 10 років муфтій Самарської області відзначив і похвалив нас за те, що ми відразу ж взяли два напрямки, а не тільки та-Тарський мову, як це було в інших містах. Пізніше ми почали проводити національні свята, такі як Сабантуй, татарські вечори та інші заходи.
- Про які досягнення «Туган тел» ви можете сьогодні говорити з гордо-стю?
-А як Ви вважаєте, через що по-йшов цей відхід від татарської мови? Адже раніше багато знали свою мову, а зараз немає.
- Ось, наприклад, я сам навчався в Пермському краї, в татарської школі, закінчив 7 класів, всі предмети були на татарською мовою. Це було моє покоління - в татарських селах вчилися на татарською. Закінчив шко-лу з відзнакою, тому вступив без іспитів в гірничий технікум. І два місяці я не міг відповідати на заняттях з хімії, так як не знав російської в достатній мірі. А багато хто не міг навіть вступити, бо не знали російської мови. На прикладі нашого покоління, багато ро-ники стали вважати, що краще знати рус-ський, ніж татарський. Ще в той час вва-лось, що якщо татарин знає російську мову гірше російського, то він нікуди не зможе про-рушити. Треба було обов'язково намагатися знати і мову, і свою спеціальність я хоч трохи, але краще рус-ських. Наприклад, коли мені привласнювали зва-ня полковника, мені дали тему для канди-датської, з якої інші захищені-ли докторську ступінь. А російським давали ті ж звання зі значно меншими вимогами. Таке простежувалося не тільки у військових, але і у всіх інших сферах. Татар поважали і шанували толь-ко тоді, коли вони були вище своїх російських со-товаришів. І ця законо-мірність тривала багато років. Все це теж сприяло відходу від татарської мови.
- Які заходи можна вжити зараз, що-б змінити цю ситуацію і зберегти татарську мову?
- Над цим питан-сом працює Всесвітній конгрес татар, делегатом якого я ставав тричі. Там ця проблема піднімаючи-ється завжди. Академік Роберт Нігматуллін на всіх конгресах говорить про асиміляцію татарської мови і культури. Іншими словами, йде про-Русен татар, яке почалося ще за часів графа Толстого, коли була зроблена спроба переходу всіх народів Росії на російську мову. І сьогодні йде планомірне «поглинаючи-ня» не тільки татарського, а й усіх інших мов, основним - російським. Татарська мова ще тримається, коли багато інших вже здали свої пози-ції. Також Нігматуллін додав, що єдиний спосіб зберегти та-Тарський мову - це розмовляти нею в сім'ях. Приклад: в Фінляндії татари в сім'ях розмовляють на та-Тарсков, в школі - на фінському, швед-ському і ще освоюють англійську. І це у них успішно виходить. Ні-давно виступав великий бізнесмен із США - Ільдар Агішев, говорив чистою татарською мовою. За його сло-вам, навіть керівники татарських організацій не можуть похвалитися тим, що розмовляють в сім'ях на татарською мовою. На його думку теж виходить, що єдиним способом зберегти татарську мову є сім'я, де розмовляють на татар-ському. Я з ним не можу не погодитися. Виходить, що необхідна робота з батьками з пропаганди спілкування татарською мовою. Важливо вико-ти і інші напрямки, які можуть допомогти збереженню мови -проведення різноманітних конкурсів та заходів на знання татарської мови. Потрібно мотивувати людей. Ось, наприклад, ще одна мотивація - у нашій організації є квота на по-ступление на бюджетне відділення в будь-який з університетів Казані, кро-ме юридичної та медичного. Для цього майбутнім абітурієнтам потрібно відвідувати заняття нашого об'єднаннями-ня і навчитися хоча б розмовно-му татарській мові. Але бажаючих немає. Люди вважають, що вивчення та-тарского мови - це складно. Серед усіх моїх учнів є тільки дві сестри Тугушева, які надійшли в Москві на педагогічний факуль-тет «Татарський, російська та англійська мови».
- Найголовніше - збереження на-шего об'єднання, де йде навчання татарській мові і арабської пись-менности. Поки у мене є сили, поки є затребуваність в мені, я працюю. Зараз серед моїх учнів є один російський хлопець, якого я готую в Московський університет східних мов для вступу на факультет арабської мови. Він дуже серйозно вивчає арабську мову. До со-ужалення, серед учнів, які вивчають татарську мову, такої наполегливості немає. Як немає і бажаючих перейняти мій досвід, продовжити навчати людей після мене.
- Чи є у Вас взаємодія з обласним «Туган тел»?
- В основному у нас йде інформа-ционное співпрацю. Вони мені ви-силают газети та інші матеріали на татарською мовою, а я публікую свої статті в татарських виданнях Самари.
- Як Ви вважаєте, чи є в останні роки серед татар-ської молоді та дітей зростання Самос-знання і прагнення до вивчення рід-ного мови і культури?
- Я бачу таке прагнення. Діти хочуть і з задоволенням навчаються. Більше прагнення є у дітей до-шкільного та молодшого шкільного віку. Але їх потрібно водити на за-няття, що робиться не дуже актив-но - молоді батьки працюють, не маючи такої можливості. Діти прихо-дять, в основному, з бабусями. У більш старшому віці бажання знижується: молодь починає готуватися до ек-замін і надходженню в профессио-нальні освітні учрежде-ня. Цього року в Палаці творчості нам дозволили, щоб батьки і бабусі були присутні на заняттях разом з дітьми. У нас з'явилася мож-ливість працювати ще й зі старшим поколінням, а значить, є надія, що після наших занять вони і вдома зможуть займатися з дітьми за допомогою на-гою наших вправ.
- Які заходи проводить «Туган тел» для виховання нрав-ності, толерантності серед де-тей і молоді?
- Проводимо відкриті заняття, які спрямовані саме на вос-харчування толерантності і моральний-ності. Заходи проводимо на двох мовах - російською та татарською, і вони збирають багато народу з різних об'єднань.
- Як подолати проблеми, свя-занние з вихованням духовності, моральності серед молоді?
- Виховання татарського Самос-знання - справа не з легких. Над цими питаннями ми працюємо, навчаючи мови, знайомлячи з культурою та історією наро-да. Також це робиться через мечеть, через проповіді імамів, проведення релігійних свят. Наш імам Ілгізар-хазрат Сагдеев показує хороший приклад, коли приходить в мечеть зі своїми маленькими сино-вьямі. Приходять дідуся зі своїми внуками, молоді хлопці. Ілгізар-хазрат веде проповіді на татарською та російською мовами, роблячи їх доступ-ними і зрозумілими кожному. Це по-могает виховувати повагу наро-дов один до одного, знайомить з мовою і звичаями предків. Ми всі - і мечеть, і татарська школа, і громадські організації, спільно працюємо в одному напрямку - допомагаємо та-Тарського народу вижити, зберегти свою мову і культуру, виховати таких представників татар, які будуть шановані в суспільстві. Результат - са-мосознаніе татар, хоч і повільно, але прокидається. А значить, є надія, що ще не все втрачено і ми, як на-ція, виживемо.
Щоквартальний журнал «Самар татарлари».