Досвід застосування радіомоніторного контролю ЕКГ в умовах багатопрофільного стаціонару, tredex

Система радіомоніторного контролю ЕКГ "RADIOHOLTER" встановлена ​​в Центральній клінічній лікарні №5 м.Харкова (ЦКБ) більше двох років тому. В першу чергу вона призначена для дистанційного ЕКГ супровід хворих з різною патологією серцево-судинної системи. Спочатку система була розгорнута в кардіологічному відділенні, оскільки саме в кардіологічному відділенні завжди є досить велика група "нестабільних" пацієнтів, що викликає особливу тривогу у лікаря, що вимагає оперативного ЕКГ спостереження і часто негайного реагування на ситуацію, що склалася.

Знадобилося створення телеметричної системи, яка забезпечувала б постійне дистанційне ЕКГ супровід пацієнта в реальному часі, не обмежувала його активність, а також організація цілодобового поста спостереження медперсоналу. Організаційно це вилилося в створення дистанційно-діагностичного центру на базі кардіологічного відділення ЦКБ №5.

Так був створений і протягом 2 років працює дистанційно-діагностичний центр, оснащений програмно-апаратним комплексом радіомоніторингу ЕКГ "RADIOHOLTER", розрахованим на прийом одноканальної ЕКГ від 6 пацієнтів одночасно. Прилад-радіопередавач ЕКГ, закріплюється в спеціальному поясі на тілі пацієнта. ЕКГ передається на приймач Центральної станції, безперервно відображається на екрані монітора, зберігається на жорсткому диску комп'ютера. Автоматично видається сигнал тривоги при виході ЧСС за межі заданих меж, відображається амплітуда зміщення сегмента ST і ряд технічних параметрів (розряд батарей, порушення радіозв'язку). За роботою комплексу безперервно спостерігає черговий персонал - лікар-кардіолог і медсестра.

За сформованою в ЦКБ №5 методикою роботи визначені групи хворих, яким показано радіомоніторное спостереження ЕКГ:

Пацієнти, перекладні з реанімаційного блоку в загальні палати відділення.

Пацієнти з фатальними порушеннями ритму (в тому числі в анамнезі).

Пацієнти, які отримували тромболітичну терапію.

Пацієнти з минущими порушеннями ритму.

Активна реабілітація хворих на інфаркт міокарда.

Підбір антиаритмічнихпрепаратів і контроль ефективності лікування.

Пацієнти з Протипоказання.

Контроль хірургічного лікування порушень ритму.

Мал. 6 Представлені результати безперервного спостереження ЕКГ пацієнта Г. на 3 день після тромболітичної терапії. На першому фрагменті синусовий ритм, нормокардіческая форма, з поодинокими передсердними екстрасистолами змінюється тріпотінням передсердь з АВ-проведенням 4: 1, потім 2: 1. На другому фрагменті ЕКГ відновлення синусового ритму.

4. Пацієнти з минущими порушеннями ритму

Приклад 4.1: Хворий С. 78 років з діагнозом: ІХС, прогресуюча стенокардія напруги, постінфарктний кардіосклероз. Екстрасистолічна аритмія. СН IIАст. На представлених ЕКГ почастішання екстрасистолії на фоні синусового ритму, далі зміна синусового ритму тахікардіческій формою фібриляції передсердь з ЧСС до 143 в хвилину. Моніторування в реальному часі дозволило прийняти адекватні лікувальні заходи.

Рис.7 Представлені результати безперервного спостереження ЕКГ пацієнта С. На першому фрагменті - синусовий ритм, нормокардіческая форма. На другому і третьому фрагментах записи - поява частих надшлуночкових і шлуночкових екстрасистол; на четвертому - фібриляція передсердь, тахікардіческій форма з ЧСС 122-143 за хвилину.


5. Активна реабілітація хворих на інфаркт міокарда

Приклад 5.1: Хворий Г-о. поступив з діагнозом: ІХС, гострий великовогнищевий передній поширений інфаркт міокарда. ГБ III ст. СН II A ст. На 15-ий день хвороби перед виконанням комплексу фізичних вправ при радіомоніторингу ЕКГ на фоні відносно задовільного самопочуття виявлені випадки шлуночкової тахікардії, які чергуючись з короткими періодами синусового ритму тривали протягом 2, 5 секунд. Будь-яких суб'єктивних відчуттів при цьому пацієнт не мав. Крім того, були виявлені епізоди безсимптомної ішемії міокарда тривалістю до 1 години. До лікування доданий кордарон 300 мг ст, потім 600 мг всередину, лідокаїн 200 мг х 4 рази на день. На 18-й день після корекції терапії шлуночкових порушень ритму не спостерігалося. Курс фізичної реабілітації під телеметричним ЕКГ контролем був продовжений.

Рис.8 Представлені результати безперервного спостереження ЕКГ пацієнта Г- о. перший фрагмент - вихідна ЕКГ, на другому - епізоди нестійкої поліморфної шлуночкової тахікардії з ЧСС в пароксизмі від 200 до 250 в хвилину; на третьому - ішемічні зміни ЕКГ у вигляді значного поглиблення зубця Т.

6. Підбір антиаритмічнихпрепаратів

Два наступних прикладу демонструють підбір антіаріміческіх препаратів: позитивний результат при призначенні пробної дози корвітол в одному випадку, і проаритмогенну вплив атенололу - в іншому. Гостра лікарська проба проводилася нами на тлі фізичної активності хворих при постійному спостереженні за змінами ЕКГ. З перших хвилин проведення гострого лікарського тесту (як у другому випадку) з'являється можливість оцінити ефективність терапії. Досить 3-4 годин радіомоніторингу ЕКГ, щоб остаточно вирішити питання про призначення адекватного лікування.

Не дивлячись на відсутність будь-яких клінічних проявів, отримані дані багатодобового радіомоніторингу ЕКГ дозволили поставити хворому діагноз Протипоказання і за абсолютними показниками виконати ендокардіальний ЕКС.

Післяопераційний період протікав без особливостей. Виписаний з діагнозом: Синдром слабкості синусового вузла. Минуща синоатріальна блокада II ступеня. Минуща АВ блокада II ступеня. Зупинка (арешт) сінусовго вузла. Стан після ендокардіальний імплантації ЕКС 501 Гіпертонічна хвороба II ст.


8. Контроль хірургічного лікування порушень ритму

Приклад 8.1: Хворий Л. Діагноз: АВ-блокада (минуща) III ст. з с-мом МАС. Стан після імплантації ЕКС 501. - при радіомоніторингу ЕКГ спостерігається робота ЕКС в асинхронному режимі, порушення принципу "demand", пейсмекер не уловлює збудження (хвилю R). Підозра на мікродіслокацію електрода. Консервативне лікування: диклофенак, дексаметазон, димедрол, макропен - без поліпшення. Проведена операція - перідіслокація електрода.

Мал. 12 Представлені результати безперервного спостереження Е КГ пацієнта Л. На першому фрагменті ЕКГ (до операції) - порушення роботи ЕКС; на другому (після операції) - стимуляція в режимі VVI із заданою частотою 70 ударів в хвилину, власний ритм з ЧСС 75-80 в хвилину.

Досвід використання системи "RADIOHOLTER" в кардіологічному відділенні ЦКЛ №5 показав, що методика радіомоніторірованія ЕКГ пацієнтів в умовах фізичної активності забезпечує спадкоємність між приліжкові мониторированием хворих і холтерівського добовим мониторированием ЕКГ.

Наведені клінічні приклади переконують в тому, що застосування радіомоніторного контролю ЕКГ в кардіологічному відділенні надає нові якості добового моніторування ЕКГ - дозволяє своєчасно виявляти і попереджувати жізнеопасние ситуації, оперативно приймати необхідні лікувальні заходи.

Другий аспект застосування системи радіомоніторінгового контролю ЕКГ в нашій лікарні - це фізична реабілітація пацієнтів.

Важливим аспектом фізичної реабілітації пацієнтів є об'єктивна оцінка адаптаційних можливостей пацієнта. Найбільш прості застосовуються в цій галузі критерії - це визначення частоти дихання, пульсу, артеріального тиску, тобто клінічна оцінка кардіо-респіраторної системи пацієнта. Система радіомоніторингу ЕКГ дозволила зробити це на сучасному рівні, забезпечивши безперервний контроль електрокардіограми пацієнта під час виконання фізичних вправ.

Система, вживана в відділенні лікувальної фізкультури, розрахована на одночасне спостереження за 4 пацієнтами. Лікар - методист ЛФК спостерігає за ЕКГ пацієнтів, які працюють в залі, на тренажерах. Можливість безперервно контролювати електрокардіограму пацієнтів, що виконують той чи інший вид фізичних вправ, автоматична індикація тривоги загрозливих станів надає нову якість програмі фізичної реабілітації.

Програмно-апаратний комплекс контролю фізичної реабілітації допомагає фахівцям ЛФК вирішити наступні питання:

Безпечне нарощування інтенсивності навантаження

Можливість ранньої активізації пацієнта

Досягнення максимального тренувального ефекту м'язової, кардіо-респіраторної систем індивідуально для кожного пацієнта з виробленням індивідуальних програм фізичної реабілітації.

Таким чином, система радіомоніторингу ЕКГ стала невід'ємною складовою частиною всього комплексу ЕКГ досліджень пацієнтів в ЦКБ №5.