Дослідження впливу постійного використання слухового апарату на результати розбірливості мови
Лікар-сурдолог, що займається практичним слухопротезування, стикається в своїй роботі з проблемою недостатньої поінформованості не тільки слабочуючих людей, а й лікарів про користь використання слухового апарату. Фахівці московського центру «Акустик» провели дослідження впливу постійного використання слухового апарату на результати розбірливості мови у дорослих пацієнтів зі II- III ступенем приглухуватості. Еліна Саркісова, лікар-сурдолог, підвела підсумки цього дослідження.
Лікар-сурдолог, що займається практичним слухопротезування, хоча б один раз, але стикався з проблемою недостатньої поінформованості людей, як людей з вадами слуху та їх близьких, так і лікарів, покликаних орієнтувати пацієнтів правильно стежити за своїм здоров'ям, про користь використання правильно підібраного слухового апарату. Не дивлячись на те, що сучасна спеціалізована науково-популярна література рясніє тематикою про проблеми поганого слуху та можливості слухових апаратів, практика слухопротезування показує, що як пацієнти, так і лікарі побоюються використовувати слуховий апарат для корекції слуху, вказуючи на нібито шкідливий вплив посиленого апаратом звуку на залишковий слух пацієнта. Багаторічний досвід практичного слухопротезування інтуїтивно доводив користь носіння слухового апарату, що і було підтверджено справжнім дослідженням.
Метою даного дослідження була об'єктивна оцінка впливу слухового апарату на можливості слухової функції слабочуючих. До завдань роботи входило:- виявлення причин відмови від слухового апарату;
- виявлення спонукальних причин покупки слухового апарату;
- оцінка динаміки порога звукового сприйняття;
- оцінка динаміки розбірливості мови;
- оцінка суб'єктивного сприйняття.
Проводився також анкетне збір даних, що виявляє причини відмови від слухопротезування раніше і обставини, що спонукали все ж звернутися за допомогою фахівця. Попередньо зібраний анамнез показав, що тривалість зниження слуху до звернення за спеціалізованою допомогою склала більше 5 років. Теми, які поставлені в анкетуванні:
- загальні анкетні дані;
- поріг слухового сприйняття;
- тривалість приглухуватості;
- причини відмови від слухопротезування;
- причини звернення за слуховим апаратом;
- розбірливість мови;
- якість життя.
- «Недоосознаніе» своєї проблеми зниженого слуху;
- боязнь втрати слуху, як результат використання слухового апарату;
- думка про «некосметічності» слухового апарату.
Основною причиною відмови від слухового апарату є «недоосознаніе» своєї проблеми зниженого слуху і нерозуміння необхідності слухопротезування, а не ціновий аспект, як передбачалося до початку дослідження, що може свідчити про недостатність санітарно-освітньої роботи фахівців, покликаних стояти на сторожі здорового слуху. І як результат, відсутність ранньої діагностики зниження слуху, недостатня обізнаність та інформованість людей зі зниженим слухом про необхідність ранньої корекції приглухуватості. Основним спонукальним мотивом звернення за слуховим апаратом є знову ж вимоги оточуючих, а не бажання і потреба самого пацієнта.
Відмова від слухового апарату не сприяє збереженню слухової функції, а навпаки є одним з факторів, що ведуть до ослаблення її активності.
Постійне використання слухового апарата не знижує слух, а веде до: поліпшення розбірливості мови в середньому на 20%. Отримані позитивні результати розбірливості мови можна пов'язати з так званої тренуванням слуху, концентрацією уваги і розвитком (тренуванням) пам'яті, що зберігає образи звуків. Можна припустити також, що адекватна звукова стимуляція, активізуючи електрохімічні процеси, що відбуваються при передачі імпульсу від волоскових клітин, сприяє стабілізації процесу збільшення порогів слухового сприйняття.
Постійне використання слухового апарату призводить до помітного поліпшення якості життя і активації когнітивних функцій.
Необхідність раннього слухопротезування
Теоретичні аспекти того, що відбувається такі
В процесі обробки звукових сигналів нервовою системою беруть участь дві складових: пам'ять і увагу.
В пам'яті зберігаються вроджені і накопичені життєвим досвідом образи і реакції. Найважливішим властивістю пам'яті є зберігання характерні типових рис образу і нівелювання випадкових що не мають відношення до справи характеристик
Іншими словами в пам'яті зберігаються узагальнені образи «голос взагалі», «шум машини взагалі». Увага - усвідомлюване суб'єктом обмеження поля сприйняття на певній його частині. Наприклад, завдяки увазі, людина здатна виділити голос знайомого співрозмовника з шуму натовпу.
Матеріал підготувала Ніна Бєляєва
Джерело: «Аудіо Інфо»