Давним давно жив був на світі злий человек.Жіл він один одному на маленькому будиночку на околиць глухий худий села. Сім'ї у нього не було і ніхто з ним не водився. Сидів він вдома і вздихаал, а потім виходив на вулицю і творив зло. Вже немає рахунку його діянь.
На іншій околиці жила людина настільки світлий і добрий, що й не описати словами.
Жили вони в одній селі і одного разу довелося їм зустрітися. Подивився Добряк додому його і бачить: дітвора шумить, кличе його, обзиває злого Чудака, а як той виходить, так розбігається; все в окрузі то і роблять, що ображають його.
-Що ж ви робите? Хто ж там живе?
-Не людина, Батюшка, а Сатана!
Зайшов до хати Добряк і жахнувся: кругом все негарно, брудно, що не господарсько.
-Хто там? Я не кликав нікого! А ну-ка йди, поки не обідел- почувся глухий голос.
-Я до тебе з питанням прийшов: ти почім всіх ображаєш?
-Не твоя справа, йди!
-Ну вже немає, я добру тебянаучіть хочу!
-А що таке добро?
-Дивись, горімичний! - сказав Добряк і допоміг Диваки навести порядок в домі. Поставив він самовар, заварив добротний чай і сіл про життя раговарівать, мовляв, так і так треба чинити добро.
-А я добра в житті не відовал, - зітхнув Дивак. Бач як все не люблять меня.Что, не людина я чи що? Руки, ноги есть1
-Чи не в руках справа! Треба серцем жити, розумієш? Якщо будеш робити людям добро, то тобі самлму добротно і спокійно буде. Ось як я? Бачиш? - і показав Добряк на весь затишок, наведений їм.
І сосзвал тоді Дивак народ і Вибачте перед усіма. Тоді він пообіцяв усім, що буде відтепер всім допомагати, як це робить Добряк.