Головна | Про нас | Зворотній зв'язок
Страхова організація як будь-яка інша підприємництва розглянув-кая структура повинна отримувати з своєї діяльності визначено-ний дохід.
Доходом страховика називається сукупна сума грошових надходжень на його рахунки в результаті здійснення ним страхової та іншої, не забороненої законодавством діяль-ності. Механізм отримання, склад і структура доходу страхових підприємств відображають галузеву специфіку і стратегію кожного окремого підприємства. Згідно обліковій практиці страхових організацій, прийнято розрізняти такі види доходів:
- інші надходження від страхової діяльності,
- доходи від іншої діяльності.
У свою чергу виручка страховика складається з:
- надходжень страхових внесків за договорами страхування, співстрахування та перестрахування за вирахуванням страхових виплат, відрахувань в страхові резерви і страхових внесків за договорами, переданим в перестрахування;
- сум повернення страхових резервів;
- комісійних винагород та танто;
- відшкодувань перестраховиками частки страхових виплат.
Інші надходження від страхової діяльності включають:
- доходи від розміщення страхових резервів та інших засобів;
- суми відсотків, нарахованих на депо премій;
До доходів від іншої діяльності відносяться:
- прибуток від реалізації основних фондів і інших активів;
- суми дебіторської заборгованості;
- списана кредиторська заборгованість;
- інші доходи від діяльності, не забороненої законодавець-ством.
Крім цього на підставі офіційної класифікації можна запропонувати різні варіанти угруповання доходів страховика.
До доходів в залежності від джерела надходження доходи страхових організацій умовно діляться на три групи:
1. доходи від страхових операцій;
2. доходи від інвестиційної діяльності;
3. інші доходи, до яких слід віднести доходи, отримані від діяльності, безпосередньо не пов'язаної зі страховими операци-ями.
Доходи від страхових опера-цій - основне джерело поповнення дохідної бази страховщі-ка, а також основна умова організації страхового бізнесу. Центральним елементом цих доходів є внески стра-хователей або страхові премії за договорами прямого страхування. Обсяг надходжень платежів до страхової компанії залежить від складу і структури страхового портфеля, цінової (тарифної) політики, маркетингової стратегії і деяких інших чинників.
Інвестиційна діяль-ність страхових компаній не пов'язана безпосередньо з страхування від нещасних випадків третьому. Вона заснована на використанні внесків страхувальників в якост-стве джерела капіталовкладень. Дохід від інвестицій складається з відсотків за банківськими вкладами, з дивідендів по акціях, доходів за цінними паперами, від нерухомості і т. Д.
Крім надходжень від проведення страхових операцій і доходів від інвестиційної діяльності страховик може отримувати інші доходи. До них відносяться:
- суми відсотків, нарахованих на депо премій;
- суми, отримані в порядку регресу;
- прибуток від реалізації основних фондів, матеріальних цінностей до основних-ностей і інших активів;
- доходи від здачі в оренду;
- суми повернення страхових резервів;
- оплата консультаційних робіт, навчання.
Страхова організація як господарюючий суб'єкт має пра-во на реалізацію основних фондів, що не використовуються в господарських-ної діяльності. В даному випадку прибуток розраховується як різниця між виручкою від реалізації і балансовою (остаточ-ний) вартістю основних фондів, збільшеної на суму расхо-дів, пов'язаних з вибуттям майна. Майно, належачи-ний страхової компанії, може бути надано в оренду. Наприклад, об'єкти нерухомості, основні фонди в деяких випадках використовуються в якості об'єкта оренди і служать джерелом ніком доходу - орендної плати.
Ще одним джерелом доходів страхової організації є-ється оплата консультаційних робіт, навчання. Маючи в своєму розпорядженні ква-ліфікованих персоналом, страхова організація може пред-лага послуги з ризик-менеджменту, установці програмних про- дуктів, здійснювати навчання фахівців. Ці доходи не пов'язані з наданням страхового захисту, але мають безпосереднім-ного ставлення до страхової діяльності.
В ході своєї діяльності страховик несе певні рас-ходи. т. е. надання страхового захисту супроводжується оп-ределенном витратами. Витрати, обумовлені проведенням статутної діяльності і відображаються в установленому порядку в бухгалтерській звітності, називаються витратами страхової когось пании. Їх можна класифікувати за різними ознаками:
- за часом здійснення (послідовності финансирова-ня);
- по відношенню до основної діяльності (пов'язаності з стра-ховимі операціями);
- за цільовим призначенням (змістом операцій).
За часом здійснення витрати страхової компанії де-лятся на:
- витрати, що здійснюються при укладенні та в процесі ведення договору (оплата праці працівників страхової організації щодо укладення договорів, збору страхових премій, обслуговування страхувальників, виплата комісійних винагород посередникам, транспортні витрати агентів);
- витрати страховика при настанні страхового випадку (виплата страхових відшкодувань або фінансування збитку, витрати по врегулюванню збитків);
- витрати, які не мають тісної прив'язки до страхової діяльності;
По відношенню до основної діяльності витрати поділяються на дві групи: витрати, пов'язані із здійсненням страхових операцій, (суми страхового відшкодування, відрахування в страхові резерви, резерви на фінансування запобіжних заходів) і витрати, які не мають безпосереднього відношення до страхової діяльності.
Інвестиційна діяльність страхових організацій, обумовлюються ленна галузевою специфікою, супроводжується певними витратами, які не мають безпосереднього відношення до основ-ної діяльності.
Ведення страхового бізнесу супроводжується відповідними до-ми адміністративними витратами. У страховика вони визначаються-ються як витрати на ведення справи. Ця група витрат по питома-ному вазі в загальній масі витрат страхової організації займаючи-ет одне з лідируючих місць.
За цільовим призначенням, або за змістом проведених опе-рацій, витрати страхових організацій можуть бути представлені витратами, зумовленими ведення переговорів та укладання договору, виконанням договору, витратами, опосередкованими ведення договору.
Витрати страховика в цілому складають собівартість стра-ховой послуги. Величина собівартості має істотне значе-ня при визначенні фінансового результату за страховими опе-раціях і виявлення оподатковуваної бази. Поняття собівар-мости страхової послуги можна розглядати з різних позицій.
Однак особливість страхової діяльності проявляється преж-де всього в відносності розрахунків, їх приблизності і попередності. Тому прогнозна величина собівартості може відрізнятися від фактичної собівартості страхової послуги. Фактична собівартість залежить від результатів про-ходіння договорів по даному виду страхування, від фактичних-кою збитковості страхової суми, від результатів господарської діяльності фірми, економії або перевитрати коштів на ад-міністратівной-господарські цілі, включаючи оплату праці робіт-ників.