Тільки зайнявши крісло міністра оборони, Анатолій Сердюков основним пріоритетом своєї роботи назвав «підвищення якості управління фінансово-економічною діяльністю». І це не випадково, перетворення дуже актуальні сьогодні, коли в військове відомство надходять значні кошти.
Нова схема фінансування військ виглядає досить логічною: спочатку гроші з бюджету будуть надходити в Міноборони. Далі грошові потоки попрямують в територіальні фінансові органи військового відомства, а потім до військових частин. Раніше гроші проходили округ - армію і т.д. - тепер ці ланки будуть ліквідовані. Імовірно по всій Росії сформують чотири з половиною десятка органів фінансового управління, в основному в населених пунктах, в яких дислокуються великі гарнізони, які будуть безпосередньо підпорядковані заступнику міністра оборони з фінансово-економічної роботи. Керівники територіальних відділів або центрів укладуть договори з командирами частин, після чого візьмуть на себе їх бухгалтерію і фінансово-економічні контракти. Роль командирів в області фінансових питань буде обмежена виданням наказів і пересиланням завірених виписок з них (в перспективі для цього планується використовувати електронну пошту) в територіальний фінансовий орган.
Потрібно відзначити, що Ймовірно, тому скасування цього інституту не викликавши ніяких негативних відгуків у військових. Фінансисти відчули себе на коні відразу після розвалу Радянського Союзу, коли в Збройних силах почалося хронічне недофінансування. Доходило до того, що солдатам і офіцерам по кілька місяців не виплачували грошове забезпечення. Тому убутним у відрядження чи відпустку довго доводиться ходити і випрошувати власні гроші у начальника фінансової служби, який на тлі загального безгрошів'я часом став володіти не меншим впливом, ніж командир частини.
У цей період починали спливати перші резонансні кримінальні справи, в яких фігурували фінансисти різного рівня. В ряду тисяч інших фігурантом найгучнішого корупційного скандалу в Міноборони став генерал армії глава Головного управління військового бюджету фінансування Міноборони РФ Георгій Олійник. В середині 90-х років минулого століття між урядами Росії і України був укладений контракт, згідно з яким корпорація «Єдині енергосистеми України» під керівництвом Юлії Тимошенко, повинна була поставити Міноборони РФ будівельні матеріали в оплату боргів за газ. Однак угода зірвалася: будматеріали в повному обсязі поставлені не були. Георгія Олійника, який курирував питання з російської сторони, звинуватили в розтраті 323 млн доларів, позбавили всіх звань і нагород, а сам він провів за гратами кілька років.
Офіцер поліції Сергій Кулаков засуджений до двох років позбавлення волі за перевищення посадових повноважень. Раніше стало відомо, що підполковник має американське громадянство і кілька років тому проходив службу в Армії США.
Інший золотою жилою для фінансистів стала війна в Чечні. В ході її активної фази солдатам і офіцерам воюючих підрозділів за ризик виплачувалося додаткову винагороду. Через недосконалість механізму цих виплат бойовим офіцерам і солдатам доводилося віддавати до 50% цих грошей начфіна.
Після скасування «бойових» військові фінансисти, які працювали в Чечні, продовжили шукати способи для швидкого збагачення. Тільки в одній з військових частин, дислокованих під Борзоем, ревізори недорахувалися майже 102 млн рублів. Схема була проста. До військових фінансистам звернулися місцеві чеченські податківці і повідомили, що у частині є несплата податків на серйозну суму. Після цього податківці запропонували військовому фінансисту частини перерахувати ці кошти на лівий рахунок в банку, отримати всі документи, які закрили б фінансові проблеми на папері. Потім комбінатори перевели в готівку гроші через місцевий банк і поділили їх.
За даними Слідчого управління СКП РФ, якщо раніше в армії в загальній структурі розслідуваних справ було 30% економічних злочинів, то зараз їх частка зросла до 70%.
Перш за все - нецільове і неефективне використання бюджетних коштів, ігнорування вимог і правил проведення конкурсів та відбору виконавців робіт, оплата невиконаних фактично робіт, істотне завищення цін на продукцію військового призначення та багато інших.
Слова експерта знайшли підтвердження у нашого джерела в Південному військовому окрузі, там в кінці року на одній з баз, дислокованих в Вірменії, була виявлена велика недостача. Виявилося, що на території іноземних держав не передбачені органи фінансового управління, а на низьку зарплату бухгалтера у військовій частині погодилися йти тільки місцеві жительки, які в підсумку прокралися. Не виключено, що найближчим часом подібні проблеми виникнуть і у російських військових, наприклад, в Південній Осетії чи Абхазії.
Так що очевидно, що для боротьби з крадіжками і корупцією може виявитися неефективною навіть найкраща економічна схема. Єдиним засобом в цих питаннях може бути контроль і селекційний відбір кадрів. І те й інше в найближчому часі не передбачається. Ревізорів вже сьогодні не вистачає через повального скорочення. Про моральне обличчя керівників центрального апарату Міноборони можна судити за невиправдано високими премій, які в кінці року вони собі виділили. За інформацією з Генерального штабу, в середньому штабні офіцери та держслужбовці отримували «бонуси» по кілька сот тисяч рублів, що можна порівняти з розміром річного окладу стройового офіцера, який проходить службу в віддаленому гарнізоні.
Крім того, індикатором стану фінансових справ в Міноборони, як повідомили «Нашої Версії» в департаменті фінансового планування Міністерства оборони РФ, служить той факт, що вже кілька місяців пустує посаду заступника міністра оборони РФ з фінансово-економічної роботи. У міністерстві скоро гряде перевірка Рахункової палати, і, по всій видимості, ніхто не хоче ставати стрілочником.
Використання матеріалів «Версії» без індексується гіперпосилання заборонено