Льон, у мене аж мурашки по шкірі. Це так благородно взяти і виховати чужу дитину в свою сім'ю.
Розповім один випадок. У класі зі мною вчилася дівчинка, взяли її з дитбудинку року в 1,5-2. Сім'я бездітна, нормальна, мати у відділі освіти працювала, педагог. Так ось дівчинка ця відразу ненормальна була, уроки зривала, постійно зауваження в школі, постійно билася, речі крала у дітей (причому крала аби що - ручки, зошити, рукавиці, на кшталт це називається кліптоманія). Зі школи додому не йшла, не раз губилася, шукали її і з міліцією, просто втікала після уроків і каталася на трамваях. Скільки матері червоніти за неї доводилося, вчителі-то її знали всі, в міськвно же працює! Потім закінчила вона школу, років 7 я про неї взагалі не чула. Зараз живе в одному під'їзді з моїми батьками. П'ють напару з чоловіком, він її б'є, дитині року 4, хлопчик, виховує його в основному її мати, чоловік то телевізор проп'є, то двері в квартирі виб'ет.
От не дарма ж кажуть. що як дитину не виховуй гени беруть своє. Ви б спочатку все про цю дівчинку дізналися, хто її сім'я, може і правда загинули, а родичів немає інших, ну буває ж що і батько і мати єдині в сім'ї діти, а їх батьків може теж в живих немає. Беріть на вихідні, запрошуйте її в гості, дивіться, спостерігайте. І дай Бог вам взяти і пригріти в сім'ї хоч одну дитину з дитбудинку
А в нормальних сім'ях не буває наркоманів і алкашів? і наобарот. Вчора тільки показали у мМалахова хлопчиків інвалідів і які вони виросли