Моя дочка (сьогодні їй виповнилося 9 років), починаючи з третього класу стала помітно гірше вчитися. Першу чверть ми сподівалися, що це таке важке входження в навчання після літніх канікул, але і в другій чверті результати жахливі. У минулі роки дочка була кращою в класі, відмінниця, брала участь і перемагала в шкільних і міжшкільних олімпіадах, в цьому році її навіть не відібрали для участі. Контрольні, диктанти пишуться на трійки і четвірки, п'ятірки все рідше стали з'являтися у нас. Що робити? Як мені здається не допомагає нічого: і доп. заняття, і заохочення, і покарання. Дитина ніби намагається, серйозних прогалин в знаннях немає, але що могло трапитися? Порадьте що-небудь. Я дуже переживаю, школа у нас важка (фіз.-мат. Ліцей). Іноді мені здається, що потрібно переводити в іншу "звичайну" школу, але дуже шкода. Клас прекрасний, багато друзів, учитель, на кшталт, теж хороша. Я боюся, що ця ситуація як сніжний ком і з часом успішність буде тільки погіршуватися. Вибачте, що довго, я в розпачі, боюся щось упустити остаточно. Ось сьогодні знову трояк за вчорашню самостоялку, в честь Д.Р. не лаяти, а у самій в душі відчай. Прошу допомоги!
Чи не хоче вчитися - і не треба. тільки →
Просто у вас дитина була мабуть дуже хо →
Ви знаєте, мені здається, що це перш за в →
А ось ще, до речі. Що відчуваєте ви - →
А ось ще, до речі. Що відчуваєте ви - ви написали: відчай, страх, нерозуміння.
А що відчуває ваша дочка? Ось якби вона не бачила вашої реакції на все, якби не "відчувала ваших почуттів", ось особисто вона що відчуває, як себе відчуває - як людина, а не як ваша дочка? Може бути, ця ситуація їй, на відміну від вас, і не здається такою вже жахливою? Може бути, їй було б досить комфортно бути не відмінницею і не переможницею олімпіад, а просто ученицею, що має право на будь-які оцінки?
Якщо відволіктися від ВАШИХ почуттів і переживань, а?
ІМХО, все у вашій доньці відмінно, вона дуже розумна і врівноважена людина, просто не всі хочуть бути відмінниками і чемпіонами, правда не все. І це не кримінал жодного разу - не хотіти бути відмінницею. Вчитися ж вона не відмовляється?
Може їй трохи допомогти? Побільше конт →
може вам ще дівчинку спробувати завести? Або хлопчика. )
Тоді багато з чим змиритися набагато легше. -)
З першої дівчинкою у мене теж затемнення було. їй теж нічого, крім п'ятірок НЕ прощалось.Правда, вона соотвествовать всегда.В началкі єдина відмінниця в класі була-тато наш прям сам на збори ходив і гордо там сидів, щоб все милувалися який він молодец.А коли грамоту вручали він прям трохи попереду її не побігла-я!, моя!
і потім теж, поки відмінниця була ..
А потім за кожен прорахунок зжерти був готов.Тіпа соромно йому і вообще.С медаллю не вийшло тому що мені сказали, що медаль це колективна справа школи і родітлеей і що я повинна там якісь зусилля предпрінімать.Я, природно, здивувалася і відмовилася .
Нам трохи не вистачило до медалі.
Так тато наш ледве зі сорому не помер і всю сім'ю не зжив -його скарб і не медалістка.
Прям сміх і только.А за кожне її досягнення він сам готовий розписуватися.
Зате молодшої прощається все. Яка там школа і отметкі.Он тепер вважає, що навчання дівчаток тільки псує і крім, як любити і обожнювати їй нічого не надо.Он краще всіх зжере навколо і взагалі в школу ходити заборонить і самі все дурні, а не його дівчинка, якій вчитися нема чого, вона по праву народження їм вже супер.І все в порівнянні з нею незначні, якими б розумними вони не билі.Наша все одно краще. -)
Я перевела в подібній ситуації у 2-му класі. Переживав шалено через оценок.Маленькій був і дурненький. Так, можна пошкодувати, що рівень навчання-освіти тепер нижче. Але як особистість дитина зберігся. Так як зараз він вже в 5-м, то стійкість його до оцінок вчителів значно вище, можна мабуть буде і назад його рухати в 'давілово' - за освітою. Але буде не так вже болісно, вже таке бачив.
Чому інші батьки терплять? Я так зрозуміла, що багато хто вважає, що чим жорсткіше з дітьми, тим краще. І батьківське думка збігається з учительським, що кращий спосіб навчання - це батіг, тобто двійка або трійка. І правда, досягаються кращі і швидші результати. Але мене ціна (мій роздавлений дитина) таких результатів не влаштовує.
Кращий спосіб, звичайно, встояти в цій даній ситуації. Тобто змінити ставлення своє і дитини до цих оцінок.
Так, третій клас найважчий з началкі →
У нас все один в один. Тільки вже в чвертей →
З Днем народження! :) Ви думаєте, що в оби →
МИ все вже звикли до соим оцінками, питань немає, а вона щиро очікує п'ять, а Я хотіла виїхати зі свого, втім, престижного району. Але через навчання сина (в різних місцях) ні.
Пошуки аргументів на користь гарного навчання незмінно призводять до погроз бідності і Як він пристосуватися до нових вимог, чи зуміє звикнути до строгості вчителя.
Уявляєте. Яка витримка! Так що, ми впевнені, що і з навчанням все буде в порядку! Як допомогти дитині звикнути до нового режиму, чи потрібно батькам допомагати.
Початок навчання в школі - це не тільки навчання, нові знайомі і враження. Щоб звикнути до нового середовища, дитині необхідний час - і це не два тижні і навіть не місяць.
Просто зараз навчання лежить ПОЗА зони його відповідальності. І вчитися він для мами і щоб відстали. це мотивація до здійснення уроків, але він з 1-го класу звик, що їх робити ТРЕБА.
Отже, і для навчання їм потрібні різні умови. Боротися з усім цим дуже важко - звикаємо ми до всього швидко, а ось відвикнути не виходить і за роки.
Синові набридло вчитися. Навчання, школа. Підлітки. Виховання і взаємини з дітьми яку можна прив'язати до будь-якій дитині, яка звикла, що про нього піклуються.
Як подолати труднощі в навчанні у першокласників? Ще зовсім недавно мільйони Зачекайте, пройшло дуже мало часу. Дочка повинна звикнути до школи, до вчительки.
У навчанні відстають і багато здібні діти. Вони можуть таким чином висловлювати багатьох проблем з нашими дітьми, важко перший рік-два потім звикаєш. і бачиш тільки плюси.
Перестав ходити на заняття, пропустив 2 місяці. З будинку виходив на навчання. Я тішуся з того, що він відмовився від цієї думки, а до всього іншого людина звикає, це мені і.