Дидактика (загальна теорія навчання) - особлива область педагогіки, изуча-ющая закономірності єдиного процесу освіти і виховання в обу-ченіі. Дає наукове обгрунтування цілей і відбору змісту освітньої-ня, вибору засобів і методів навчання, визначає форми організації навчання.
Предмет дидактики - процес викладання-навчання з породжують його факторами і умовами, в яких він протікає, і одержуваними резуль-татами (Ч. Куписевич).
Основні поняття дидактики:
• форми організації навчання;
• освітні технології та ін.
Методологічна основа - теорія пізнання і відображення. пізнання челове-
ка - активний процес. Практика - необхідна вихідна і кінцева ступе-
ні пізнання. '-
Рушійні сили навчання - протиріччя.
Дидактика пов'язана з філософією, соціологією, інформатикою, етикою, психоло-гією, медициною, естетикою, приватними методиками і ін.
Основні концепції навчання в дидактиці
Домінуючу роль иг-рает викладання, діяль-ність учителя
Я. Коменський, І. Пес-тал оцці, А. Дистервег, І. Гербарт та ін.
Мета - передача і ус-воение готових знань, вироблення умінь і на-навичок їх застосування
Домінуюча роль від-водиться вченню, діяль-ності учнів
Л. Толстой, Д. Дьюї, В. Лай і ін.
Мета - розвиток особисто-сті вихованця і рас-криті всіх потенціалів-них можливостей через спонтанну вільну діяльність учня
У центрі навчання - взаємодія препо-давання і вчення, діяль-ність як вчителя, так і учня
Л. Занков, Д. Елисонін, В. Давидов, Ш. Амонаш-вили та ін.
Мета - формувати си-стему знань і забезпе-чити розвиток особистості учня
Співвідношення пізнання і вчення