Виступаючий: Лобадіна Ніна,
студентка 3 курсу 32 групи відділення
Викладання в початкових класах
КГБОУ СПО «Красноярського педагогічного
коледжу № 1 ім. М.Горького ».
Керівник: Буева Олена Ігорівна
Для обстеження розумового розвитку дітей існують наступні психолого-педагогічні методи:
- метод бесіди;
- метод спостереження;
- метод вивчення малюнків;
- методи експериментально-психологічного дослідження.
Кожен з цих методів має свої переваги, дозволяючи оцінити рівень розвитку, пізнавальної діяльності, уявлень про навколишній світ, цілеспрямованість і критичність дитини, що нерозривно пов'язано з інтелектуальною діяльністю і свідчить про її інтенсивності і якості.
Так метод бесіди дасть інформацію про запасі відомостей і точності уявлень досліджуваного про навколишню дійсність, а також про особистісні якості дитини (емоційність, контактність, вміння утримувати нитку бесіди) і дозволить скласти думку про рівень розвитку мови: активний словник, грамотність фраз, якість звуковимови.
Метод вивчення малюнків дозволяє побачити розвиток дрібної моторики, рівень розвитку уявлень, уяви, емоційний стан і т.д.
Методи експериментально-психологічного дослідження націлені на встановлення міри розвитку конкретних вищих психічних функцій: сприйняття, уваги, пам'яті, мови, того чи іншого виду мислення.
Для діагностичної роботи з дитиною нами було обрано такі методики:
- Розмова (загальна обізнаність, орієнтування в навколишньому);
- «Дорисуй фігури» (дослідження сприйняття);
- Модифікація методу Пьерона - Рузера (дослідження пам'яті);
- Запам'ятовування картинок і предметів (діагностика короткочасної пам'яті);
- «Збери картинку», «Виключення предметів (четвертий зайвий)», «Пояснення сюжетних картин» (дослідження мислення);
- «Продовж візерунок» (дослідження моторної довільності).
У методиці «Дорисуй фігури» дитині пропонуються незавершені зображення. Потрібно зауважити і відновити відсутню деталь.
Модифікація методу Пьерона - Рузера передбачає кодування таблиці знаками за зразком. Методика спрямована на вивчення концентрації і стійкості уваги.
Методика «Запам'ятовування картинок і предметів» ставить перед дитиною завдання утримати в пам'яті набір з декількох об'єктів і дає інформацію про обсяг короткочасної і довготривалої пам'яті.
Методика «Збери картинку» передбачає складання зображення предмета з кількох частин. Вона показує рівень розвитку наочно-дієвого і наочно-образного мислення. Важливим є той спосіб, який використовує дитина для виконання завдання: чи виконує він пробні руху (провідну роль відіграє наочно-дієве мислення) або відразу викладає необхідні деталі в потрібному порядку (сформовано наочно-образне мислення).
Методика «Виключення предметів (четвертий зайвий)» призначена для дослідження вміння будувати узагальнення. Дитина повинна виділити суттєвий ознака, що об'єднує три предмета, і «отбраковать» четвертий, необладающій даними ознакою.
Методика «Пояснення сюжетних картин» одна з дуже поширених і простих проб. Ця проба полягає в проханні розповісти про зміст пропонованої дитині сюжетної картинки. Застосовується дана методика для дослідження особливостей інтелектуальної і емоційної сфери (кмітливості, вміння виділяти істотне, емоційного відгуку) розумово відсталих дітей.
Методика «Продовж візерунок» вимагає від дитини дотримання закономірності запропонованого малюнка, її виконання пов'язане з проявом вольових зусиль з боку випробуваного.
Метою нашої діагностичної роботи з дитиною було виявлення сильних сторін актуального розвитку для побудови корекційної програми, яку ми плануємо здійснювати надалі.
Анастасія П. 11 років має діагноз «помірна розумова відсталість», проживає в місті Красноярську; в даний момент знаходиться на домашньому навчанні.
Діагностична бесіда показала, що Настя знає всіх родичів, може назвати їх по іменах. Свій вік назвала за допомогою мами.
Дівчинка товариська і відкрита, любить поговорити. При утиску трапляється істеричний сміх. У промові демонструє ригідність, ехолалії: може говорити одні й ті ж фрази, повторювати питання. Можливо, це пов'язано зі слабкою свідомістю сказаного і з нестійкою пам'яттю.
Під час проведення діагностики дівчинка не могла сконцентрувати і постійно відволікалася на сторонні розмови. У методиці, що досліджує увагу, допустила багато помилок. Фігури називала не своїми «іменами», плутала розташування значків в постатях. Настя продемонструвала дуже низький рівень концентрації і стійкості уваги (це очікуваний результат).
У методиці «Дорисуй фігури» Настя вгадувала зображення, але домальовування було утруднено через слабо розвиненою дрібної моторики дитини.
З запам'ятовуванням картинок дівчинка не впоралася. Вона змогла назвати предмети, але згадала лише два об'єкти з п'яти.
При збиранні картинки Настя використовувала метод проб і помилок, що говорить про розвиненому наочно-дієвому мисленні.
У методиці «Виняток предметів (четвертий зайвий)» Настя зуміла виділити овочі, тварин, меблі. Але не змогла назвати узагальнююче слово. У половині випадків вказувала на зайвий предмет випадковим чином, пояснити вибір не могла.
Методика «Пояснення сюжетних картин» дуже сподобалася дівчинці. Вона із задоволенням розглядала малюнки, давала тлумачення побаченого, вірно передавала загальний смисл. Спостерігалося емоційне пожвавлення, захопленість.
Методика «Продовж візерунок» показала, що Настя в цілому діє в руслі інструкції, але для цього необхідна масована стимулююча і організаційна допомога з боку дорослого.
В результаті проведеної діагностики стає очевидним, що корекційну роботу необхідно будувати за трьома основними напрямками:
- Розвиток пам'яті.
- Розвиток наочно-дієвого і формування наочно-образного мислення.
- Формування вольових якостей, пов'язаних з умінням концентрувати увагу в навчальних ситуаціях.