^ Деформації зубних рядів і щелепно-лицевої ділянки
Мал. 18. Схема артикуляції рівноваги по Годон і його порушення.
Деформації зубів і зубних рядів можна раз-ділити на наступні групи за походженням.
1) Зміна форми зубних дуг і оклюзії внаслідок порушення розподілу жеватель-ного тиску:
а) при дефектах зубів і зубних рядів;
б) при функціональної; перевантаження пародонту механізм і діючий початок закладено в самій зубощелепної системі.
2) Деформації, що виникають під дією зовнішніх сил по відношенню до зубних рядів:
а) веерообразное розташування різців, рідше іклів внаслідок:
-системних пародонтитів і пародонтозів, парафункций, пов'язаних з атрофією аль-веолярного відростка, незвичайної навантаженням-кой у напрямку, запаленням паро-Донта і його дистрофією;
сприяючих чинників - слабкість (m. orbicularis oris) кругового м'яза рота;
б) деформації при одонтогенних (околокорневой кіста) і неодонтогенних пухлинах;
в) деформації при тиску різців слизової
оболонки (опіки, поранення), тиск мови, мікроглоссіі (парафункція);
д) при патологічної стертості.
В.А. Пономарьова (1951) виділяла дві основ-ні форми деформацій:
-L 1) Перша характеризується тим, що зі зміщенням зуба, позбавленого антагоністів, спостерігає-ся збільшення альвеолярного відростка без Резор-бціі кісткової тканини, без оголення цементу кореня зуба. В результаті співвідношення екстра-та інтраальвеолярних частин зуба не змінюється.
2) При другий висування зуба супроводжує-ся оголенням цементу кореня:
а) видиме збільшення альвеолярного отрост-ка при незначному оголенні кореня
(1/4 довжини);
б) збільшення альвеолярного відростка немає, це-мент кореня оголюється на 1/2 довжини і більш.
Види зміщення зубів: вертикальне;
медіальний нахил;
дистальний нахил;
оральний нахил;
вестибулярний нахил;
поворот навколо осі;
комбіноване.
Систематизація, що застосовується на кафедрі ор-топедіческой стоматології ВолГМУ, запропонована В.Ю. Мілікевічем (1969):
I. Деформації зубів і зубних рядів
1. Дентальная форма
I ступінь - висування зуба за межі оклюзійної площини на висоту горбів, ат-рофія на 1/4 довжини кореня;
II ступінь - висування на 1/2 висоту ко-ронки, атрофія на 1/2 довжини кореня;
III ступінь-висування на 3/4 висоти і більше коронки, атрофія на 3/4 довжини кореня,
I ступінь - коронки зубів, що обмежують дефект, з кутом нейлону в сторону на 20-30'і
П ступінь - коронки зубів, що обмежують дефект, з кутом нахилу в бік більше 30 °.
2. Дентоальвеолярная форма:
а) без атрофії тканин пародонта (I, II, III ст.);
б) з атрофією тканин пародонта (I, II, III ст.).
3. Поворот зуба навколо "осі.II. Деформації зубних рядів і прикусу:
зі збереженням прямого або переходом в ортогнатіческій прикус;
з встановленням глибокого різцевого перекриття або глибокого прикусу;
з встановленням біпрогнатіі.
Всі ці види деформацій можуть поєднуватися з істинним або хибним проявом дентоальвеолярной деформації.
При різних видах деформацій зубів і зуб-них рядів відбувається блокада рухів ниж-ній щелепи. При взаємному переміщенні зубів верхньої і нижньої щелеп спостерігається:
а) порушення біомеханіки СНЩС;
б) порушення синхронності скорочення жувальних м'язів;
в) функціональна перевантаження пародонту зу-бов, які блокують нижню щелепу.
При висуванні нижньої щелепи вперед вся сила скорочення латерального крилоподібного мис-ці концентрується на зубах, що затримують її рух вперед, внаслідок чого пародонт цих зубів потрапляє в стан первинної функцио-нальної перевантаження - травматична оклюзія. Травматична оклюзія протікає в компен-сірованной і декомпенсированной стадії, аж до атрофії лунки зуба, атрофії ясен, патолого-ня рухливості, що призводить до втрати зубами функціональної цінності, утворюється пер-первинних травматичний синдром.
^ 7. Захворювання тканин пародонту
Поняття «хвороби пародонту» включає забо-Леваном, при якому вражається комплекс тка-ній пародонту. Дана патологія є однією з найпоширеніших поразок зубощелепної системи.
Перша спроба створення єдиної классифик-ції була зроблена Міжнародна організа-ція по вивченню хвороб пародонта (АРМА) в 30-і рр. XX ст. Основу її становила классифик-ція німецького вченого Вескі. Головне її досто-інство- чіткий опис клінічних проявле-ний кожної з існуючих форм захворювань пародонту, а недолік різноманіття терми-нів, яке не завжди розкривають патогенетічес-кую суть захворювання.
У 40-50-і рр. в нашій країні широко користування земельними діл-лись класифікаціями, розробленими А.І. Євдокимовим, І.Г. Лукомским, Е.Е. Платоновим, І.О. Новіковим. Пізніше з'явилася классифик-ція ММСИ.
Рішенням 16-го пленуму Всесоюзного наукового товариства стоматологів (1983) затверджена класси-фикация хвороб пародонту для застосування в науковій, педагогічній та лікувальної роботи. В її основу покладений нозологічний принцип ВООЗ:
1. Гінгівіт - запалення ясен, обумовлений-ве несприятливим впливом місцевих і загальних факторів і протікає без порушення цілісності зубодесневого прикріплення.
^ Форма: катаральна, гіпертрофічна, яз-жавна.
Перебіг: гостре, хронічне, загострилося,
Тяжкість процесу: легкий, середньої тяжкості,
^ Поширеність процесу: локалізована-ний, генералізований.
2. Пародонтит-запалення тканин пародонту, що характеризується прогресуючою деструкцією періодонта і кістки.
Перебіг: гостре, хронічне, загострилося (в тому числі - абсцедуючі), ремісія.
^ Важкість процесу: легкий, середньої тяжкості,
важкий.
Поширеність процесу: локалізована-ний, генералізований.
3. Пародонтоз- дистрофічна поразка пародонту.
Перебіг: хронічне, ремісія.
Тяжкість процесу: легкий, середньої тяжкості, важкий.
Поширеність процесу; генерализуется-ний.
^ 4. Ідіопатнческіе захворювання пародонту з прогресуючим лізисом тканин.
5. Пародонтоми - пухлини і пухлиноподібні процеси в пародонті.
Основною перевагою класифікації яв-ляется диференційований підхід до. Различ-ним захворювань тканин пародонта в відпо-відно до клініко-морфологічними особеннос-тями патологічного процесу: запалення, ді-строфи, пухлини.
Одне з найбільш часто зустрічаються нозо-логічних форм захворювань пародонту в прак-тику ортопедичної стоматології є пародонтит. Для цього захворювання характерні: швидка деструкція кісткової тканини альвеолярно-го відростка, порушення цілісності зубоепітеліального прикріплення, оголення коренів зубів, явища запалення, рухливість зубів. - Одним з етіопатогенетичних моментів місць-ного характеру для цього захворювання є трав-тичних перевантаження зубів. Найбільш часта при-чину перевантаження - наявність передчасних кон-тактів (супраконтактов) зубів-антагоністів.
Jankelson (1955) розробив класифікацію передчасних контактів зубів. Відповідно до цієї класифікації поверхню скатів горбків обо-значущих цифр 1, 2, 3, а відповідні поверхні антагоністів 1а, 2а, За (рис. 19).
Мал. 19. Класифікація
Клас 1 - вестибулярні скати щічних Буг-рів нижніх молярів, премолярів і вестібуляр-ва поверхню нижніх передніх зубів.
Клас 1а - оральні скати щічних горбів верхніх молярів, премолярів і оральна повер-хность передніх верхніх зубів.
Клас 2 - оральні скати піднебінних горбів вер-хніх молярів і премолярів.
Клас 2а - вестибулярні скати нижніх Буг-рів нижніх молярів і премолярів.
Клас 3 - вестибулярні скати піднебінних Буг-рів верхніх молярів і премолярів.
Клас За - оральні скати щічних горбів нижніх молярів і премолярів.
У клінічній практиці при лікуванні паціен-тов з пародонтитом дуже важливо визначити ступінь тяжкості даного захворювання, т. Е. Ступінь атрофії альвеолярного відростка:
I ступінь - атрофія альвеолярного відростка до 1/3 довжини кореня зуба;
II ступінь - атрофія альвеолярного відростка від 1/3 до 1/2 довжини кореня зуба;
III ступінь - атрофія альвеолярного відростка понад 1/2 довжини кореня зуба.
Як вже говорилося, при пародонтиті вияв-живається в тій чи іншій мірі виражена рухливість зубів, тому питання створення пів-ної, загальновизнаної класифікації рухомо-сти зубів саме на часі
^ Класифікація рухливості зубів ARPA (1978):
Про ступінь - рухливість фізіологічна;
I ступінь-рухливість визначається так-тільно;
• II ступінь - не тільки тактильно, але і візуально;
■ Ш ступінь - рухливість зуба, може бути
викликана тиском щоки, мови.
В даний час прийнята класифікація рухливості зубів:
• I ступінь - рухливість в вестибуло-оральному
напрямку;
■ П ступінь - крім рухливості в вестибуло-оральному напрямку, спостерігається і медио-дистальна рухливість зуба;
■ III ступінь - до вищеперелічених патолого-гическим процесам приєднується ще під-рухливість в вертикальному напрямку. За пропозицією В.Ю. Курляндського (1953)
розрізняються 4 ступеня атрофії альвеолярного відростка "(рис. 20).
Мал. 20. Зміна витривалості пародонту при атрофічних процесах по В.Ю. Курляндському
I ступінь - атрофія альвеолярної кістки на 1/4 довжини кореня;
П ступінь - атрофія альвеолярної кістки на 1/2 довжини кореня;
III ступінь-атрофія альвеолярної кістки на 3/4 довжини кореня;
IV ступінь - атрофія альвеолярної кістки бо-леї 3/4 довжини кореня.
На думку В.Ю. Курляндського, спостерігається пряма пропорційна залежність від степу-ні атрофії альвеолярної кістки до витривалості зубів до навантаження.
Таким чином, пародонтограмма, запропонований-ва В.Ю. Курляндським, є графічним зображенням стану пародонту зубних рядів і функціонального статусу зубощелепної систе-ми, виявлених на підставі об'єктивного ін-струментальні методу дослідження.
^ 8.Заболеваніе скронево-нижньощелепного суглоба
Захворювання скронево-нижньощелепного суглоба займають особливе місце через труднощі в диагно-стик і лікуванні, а також надзвичайно разнооб-різному і часом складною клінічної картини.
За міжнародною класифікацією хвороб ВООЗ (1978) захворювання СНЩС відносять до групи хвороб скелетно-м'язової системи та сполучної, тканини. У ній не відображені дисфункції-нальні порушення в суглобі. Ось як вона ви-дивиться.
I. Артрит (гострі і хронічні):
а) травматичні (забиті місця, поранення);
б) неінфекційні (при ендокринних, обмін-них порушеннях);
в) інфекційні (специфічні, неспецифічні).
II. Артрози (склерозуючі, що деформують):
а) в хронічній стадії;
в) пухлини і пухлиноподібні стану.
А.В. Соломятіним була запропонована наступна класифікація захворювань СНЩС.
I. артикулярную захворювання:
а) запальні (артрити):
гострі;
хронічні.
б) незапальні:
внутрішні порушення;
остеоартрози;
анкілози;
пухлини суглобів.
П. Неартікулярние захворювання:
б) синдром больової дисфункції;
Раніше запропоновані класифікації отобража-ли лише запальні і дистрофічні про-процеси в СНЩС, і лікування в основному проводилося шляхом хірургічних втручань і введення в суглоб протизапальних і склерозирующих речовин.
Найбільшого поширення набули клас-класифікацією захворювань СНЩС, запропоновані В.А. Хватовой (1982), Х. А. Каламкарова, Ю.А. Петросову (1982).
Нозологічні форми захворювань СНЩС (Хватова В.А. 1982).
1. Артрити гострі і хронічні:
а) травматичні (забиті місця, поранення);
б) неінфекційні (при обмінних, ендокринної-них та інших порушеннях);
в) інфекційні (специфічні і неспецифічні).
2. Артрози (склерозуючі, що деформують):
а) в хронічній стадії;
б) в стадії загострення.
М'язово-суглобові дисфункції:
Анкілози.
Пухлини.
Анатомо-невралгічні симптоми, вивихи і підвивихи нижньої щелепи й диска, спостерігається-мі при різних нозологічних формах, рас-розглядаються як можливі ускладнення всіх названих захворювань.
Ю.А. Петросову і Х.А. Каламкарова (1982);
запропоновано нову класифікацію, де в окремих-ву групу вперше виділені функціональнообусловленние захворювання.
Відповідно до цієї класифікації всі функциональ-ні порушення і захворювання СНЩС поділяються на п'ять груп:
I. Дисфункціональні стану СНЩС:
а) нейромускулярного дисфункціональних синдром;
б) оклюзійно-артікулярний дисфункціональних синдром;
в) звичні вивихи.
а) гострі інфекційні (специфічні, не- специфічні);
б) гострі травматичні;
в) хронічні ревматичні, ревматоїдні;
г) хронічні ревматичні, ревматоїдні, інфекційно-алергічні.
а) постінфекційні (неартроди);
б) посттравматичні (деформують)
остеоартроди;
в) міогенні остеоартрози;
г) обмінні артрози;
д) анкілози (фіброзні, кісткові).
IV. Поєднані форми.
V. Новоутворення (доброякісні, злока-зняні) і диспластичні (пухлинні) процеси.
Однак дана класифікація не враховує класу - аномалії розвитку СНЩС. Крім того, I група в даний час розглядається як м'язово-суглобова дисфункція з больовим Сінд-ромом і без такого (підгрупа 1 і 2-я), а в під-групу 3-ю введені і підвивихи.