Цитати оформляються як пряма мова або як продовження речення.
Цитата як пряма мова
1. цитованих пропозицію або частина тексту наведені повністю:
Пушкін відзначав: «Чацький зовсім не розумна людина - але Грибоєдов дуже розумний».
2. Цитата наводиться в повному обсязі (не з початку або не до кінця пропозиції або з викиданням частини тексту в середині); в цьому випадку пропуск позначається трьома крапками, яке може бути укладено в кутові дужки (що прийнято при цитуванні наукової літератури):
Гоголь писав: «Пушкін є явище надзвичайне. це українська людина в його розвитку, в якому він, можливо, з'явиться через двісті років ».
Цитата може бути приведена не з початку пропозиції:
Писарєв писав: «. краса мови полягає в його ясності і виразності ».
«. Краса мови полягає в його ясності і виразності », - писав Писарєв.
(Підкреслено нами. - Є. Л.) або (курсив наш. - Ред.).
«Він [Пушкін], - писав Гоголь, - при самому початку своєму вже був національний, бо справжня національність полягає не в описі сарафана, але в самому дусі народу».
Цитата як продовження речення
Цитата може бути оформлена не як пряма мова, а як продовження речення або ізольований компонент тексту:
Гоголь писав, що «при імені Пушкіна негайно осіняє думка про українську національну поета».
«Повага до минулого - ось риса, що відрізняє освіченість від дикості» (Пушкін).
Віршована цитата може бути оформлена без лапок, але з нового рядка і дотриманням віршованих рядків:
Будь же ти повік благословенне,
Що прийшло процвесть і померти.