Цінові обмеження на різних світових ринках

Цінові обмеження на різних світових ринках

Головна | Про нас | Зворотній зв'язок

Для забезпечення паритету цін у всіх ланках економіки і створення умов для ліквідації можливостей зловживання монопольним становищем господарюючих суб'єктів, які звільняються від цінового регулювання, застосовуються цінові обмеження.

Форми цінових обмежень можна умовно розподілити на три групи:

· Тарифні обмеження (митні тарифи);

· Нетарифні обмеження (збори, податки, мита (кількісне квотірова-ня), ліцензування, «добровільні» обмеження експорту);

· Форми стимулювання експорту (демпінг, економічні санкції).

У ціноутворенні на світовому ринку особлива роль належить Світової організації торгівлі (СОТ), головним завданням якої є регулювання торгово-комерційних відносин учасників організації у сфері світової торгівлі. Про значення і ролі СОТ в світових господарських зв'язках і розвитку світової торгівлі свідчать такі дані: на частку країн-членів організації припадає близько 95% світового товарообігу і 95% торгівлі комерційними послугами.

Особливе значення СОТ надає регулювання світових цін на товари, послуги та інтелектуальну власність за рахунок тарифних, нетарифних та рамкових угод, предметом яких були тарифні, нетарифні та антидемпінгові заходи, зокрема, їх усунення або зниження.

Крім тарифної політики СОТ надає важливого значення політиці уявлення усіма країнами-учасниками режиму найбільшого сприяння. Це означає, що до іноземного товару, реалізованого на національному ринку країни-учасника СОТ, повинні пред'являтися однакові податки, технічні, санітарно-гігієнічні вимоги, як і на національні товари.

У той же час правилами СОТ передбачений широкий арсенал заходів щодо захисту внутрішнього ринку:

· Тимчасове обмеження імпорту певного товару в разі, якщо його масштаби наносять або загрожують завдати серйозної шкоди національним виробникам;

· Антидемпінгові, компенсаційні та захисні (спеціальні) мита.

Сприяючи конкуренції, СОТ передбачає санкції, що застосовуються до експортерів і країнам, які продавали товар за демпінговими цінами або з застосуванням експортних субсидій. Кодекс про субсидії, прийнятий ВТО, забороняє пряме субсидування.

Однак багато країн широко використовують як імпортне, так і експортне субсидування. Але експортне субсидування, як і імпортне, може мати зворотну реакцію: внутрішні ціни на імпортні товари можуть різко знизитися в результаті падіння ціни на них на світових ринках. Таке явище в економічній літературі називається парадоксом Метцлера.

Окремі держави або компанії з метою проникнення на ринок, зміцнення позицій і витіснення конкурентів на новому ринку здійснюють політику демпінгу.

Демпінг - продаж товарів по штучно за-ніженіе цінами, рівень яких істотно нижче ринкових цін, що склалися на внутрішньому ринку, а деколи і нижче собівартості. Демпінг здійснюється в розрахунку на відшкодування в майбутньому збитків від зниження цін за рахунок зростання масштабів продажів, зміцнення становища на нових ринках з подальшим встановленням ринкової ціни.

Різниця між нормальною внутрішньою ціною в країні-експортері і експортною ціною товару, що ввозиться в іншу країну за демпінговою ціною, в економічній літературі називається демпінгова маржа. Під «нормальною вартістю» або нормальної внутрішньою ціною, як правило, розуміється ринкова ціна, що склалася на ринку держави або компанії, що експортує товар за демпінговою ціною.

У комерційній практиці демпінг може набувати одну з наступних форм:

• спорадичний - епізодична продаж зайвих запа-сов товарів па зовнішній ринок за заниженими цінами. Возника-ет тоді, коли внутрішні обсяги виробництва товару переви-шают ємність внутрішнього ринку і перед компанією встає ді-лема - або взагалі не використовувати частину виробничих можливостей, або продати готовий товар за нижчою, ніж внутрішня, ціні на зовнішній ринок;

• навмисний - тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і після-дме встановлення монопольних цін. На практиці це мо-же означати експорт товарів за цінами, нижчими від цін внутрішнього ринку або навіть нижче витрат виробництва;

• постійний - експорт товарів за ціною нижче нормальної в вигляді довгострокової ринкової стратегії;

• зворотний - завищення цін на експорт в порівнянні з це-нами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку. Застосовує-ся вкрай рідко, зазвичай в результаті непередбачених різких коливань курсів валют;

· Взаємний - зустрічна торгівля двох країн одним і тим же товаром по занижених цінах. Використовується тільки в усло-віях високої монополізації внутрішнього ринку певного товару кожної з країн.

Повсюдне поширення демпінговою практики зажадало спеціальних заходів захисту з боку дер-них органів тих країн, чиє національне виробництво найбільше страждає від подібних методів експортної експансії. Ними стали антидемпінгові законодавства.

Для захисту економічних інтересів держави до ввезених товарам можуть застосовуватися протягом певного часу особливі види мит: спеціальні, антидемпінгові і компенсаційні.

Спеціальні мита застосовуються як захисна міра, якщо товари ввозяться на митну територію у великих кількостях і на умовах, що завдають шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів, або як відповідна міра на дискримінаційні дії з боку інших держав.

Антидемпінгові мита застосовуються у разі ввезення на митну територію республіки товарів за ціною нижчою, ніж їх нормальна вартість країні вивезення, якщо таке ввезення завдає матеріальної шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів.

Компенсаційні мита застосовуються у випадках ввезення на митну територію республіки товарів, при виробництві або вивезенні яких прямо або побічно використовувалися субсидії, якщо таке ввезення може завдати матеріальної шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів.

Демпінгові ціни завдають економічних збитків компаніям-конкурентам в країні-об'єкті демпінгового імпорту, тому вона захищає свій внутрішній ринок антидемпінговими митами.

Так надходять європейські країни по відношенню до багатьох японських і корейських товарів, російських сировинних товарів, захищаючи своє вітчизняне підприємництво і стабільність внутрішнього ринку.

Антидемпінгове мито визначається зазвичай як різниця між ринковими цінами товару в країні-експортері і в країні-імпортері. В окремих випадках одночасно із застосуванням антидемпінгових мит застосовується пряме обмеження у вигляді квот.

Сьогодні в рамках СОТ функціонує спеціально створений Комітет з антидемпінгової практики, що представляє всі країни-учасниці. У його функції входить розгляд відповідності національних антидемпінгових законодавств правилам СОТ. Відповідно до антидемпінговим законодавством країн-учасниць СОТ і правилами цієї організації, факт демпінгу встановлюється за результатами антидемпінгового розслідування за скаргою країни-імпортера.

Етапи проведення антидемпінгового розслідування:

1. На підставі скарги країни-імпортера проведено спеціальне розслідування, якщо орган розслідування вважатиме, що наведених доказів достатньо, то він відкриє розслідування;

Запитальник, як правило, складається з таких розділів:

• Загальна інформація по формі власності і організаційній структурі когось пании, дані про основних акціонерів, дані про пов'язаних компаніях.

• Дані про товар, який підпадає під розслідування, і про решту асорті-мент продукції компанії.

• Дані про виробничі потужності та їх використанні.

• Дані з продажу продукції на внутрішньому ринку.

• Дані про фінансовий стан і про витрати виробництва.

• Дані щодо постачання товару на експорт.

3. перевірки візит зазвичай проводиться органом розслідування з виїздом на підприємство з метою перевірки даних, представлених в опитувальнику;

4. Після цього, як правило, проводяться слухання - зустріч зацікавленої сто-ку з представниками органу розслідування, під час якої зацікавлений-ва сторона має намір викласти перед органом розслідування додаткових-ні аргументи на свою користь;

Митний союз в рамках Євразійського економічного співтовариства - форма торговельно-економічної інтеграції Білорусі, Казахстану і Росії, передбачати-вающая єдину митну територію, в межах якої у взаємній торгівлі то-Варамі не застосовуються митні мита та обмеження економічного характе-ра, за винятком спеціальних захисних , антидемпінгових і компенсаційних заходів. При цьому країни-учасники Митного союзу застосовують єдиний митний тариф та інші єдині заходи регулювання торгівлі товарами з третіми країнами.

Особливістю даного митного союзу є:

При експорті товарів - застосовується нульова ставка ПДВ і (або) звільнення від сплати (відшкодування сплаченої суми) акцизів за умови документального під-підтвердженням факту експорту.

При імпорті товарів на територію Російської Федерації з території Республіки Білорусь або Республіки Казахстан - ПДВ і акцизи стягуються російськими податковими органами.

Так само при наданні робіт і послуг на території РФ, податкова база, ставки, по-рядок справляння та податкові пільги (звільнення від оподаткування) визначаються відповідно до законодавства Російської Федерації.

Для виробників РБ - собівартість товару стане нижче, за рахунок зниження та-тарифної мит в рамках митного союзу, на сировину і комплектуючі.

Схожі статті