Термін швейцар це російське слово. Цей термін походить від слова швейцарець (житель Швейціріі).
Ще в епоху Петра Першого і в наступні століття Росія охоче приймала жителів інших держав. Серед них були і жителі Швейцарії.
У XVII - XVIII століттях в Швейцарії було дуже неспокійно. Швейцарська Конфедерація була роздерта політичними і релігійними розбіжностями. Кантон проти кантону, протестанти проти католиків, бідні проти багатих. Плюс часи Наполеона, який перетворив країну в свого васала. Так виглядала Швейцарія в ті часи. Багато швейцарці покидали історичну батьківщину і сім'ями переселялися в Росію. Тим більше, що політика Російської імперії сприяла цьому. Звичайно, в Росії прибували не лише біженці, а й запрошені вчені, але мова не про них.
Багато чоловіків з біженців наймалися працювати воротарями. Звідси і пішла російська традиція називати воротарів швейцарами.
Слово "швейцар" - запозичене в російську мову в XVIII столітті з німецького (Schweizer). Спочатку означало "житель Швейцарії" і не більше того.
Набагато пізніше "швейцаром" стали називати представника професії - воротаря, який перебуває при парадному під'їзді будинку, установи, театру, ресторану. А ця професія бере свій початок з давніх часів. У Римській республіці воротаря, який стояв "при дверях" називали "іанітором" (від латинського слова Ianua - двері).
Як же "швейцар" (житель Швейцарії) став "іанітором"? Або "воротарем" ( "преддверніком", сторож біля воріт), як називали на Русі.
У Росії за часів Петра I в пошуках заробітків стало з'являтися багато жителів Швейцарії. Їх охоче брали на роботу воротарями, оскільки швейцарські наймані війська вважалися одними з кращих в світі. Гвардійці папи Римського у Ватикані набиралися зі Швейцарії.
У 1806 році слово "Щвейцарія" вперше прозвучало в значенні "воротар". А потім для жителя Швейцарії знайшли інше слово: "швейцарець", яким ми користуємося і по сей день.
На інших мовах: portier - портьє, concierge - консьєрж (франц.), Doorkeeper (англ.).
У ресторанах часто поєднувалися обов'язки швейцара і вишибали.
Коли Наполеон йшов на Москву, він максимально посилив свою армію.Пополненіе прийшло зі Швейцарії. Просто швейцарців, в наказовому порядку, призвали на службу. Після московського пожежі, Наполеон з військом виявився в жалюгідному становищі. Швейцарці ж, які були в складі його армії, просто бігли і залишилися в Росії. Багато потім влаштувалися працювати в кабаки та ресторани, але вивчити російську так і не змогли. З цього, на будь-які питання посетітей відповідали: "Швейцарія", тобто швейцарець. Наші люди відповідь "обнулили". Вийшло - швейцар. І до цього дня так.В всякому разі, так розповіли мені самі швейцарці з кантону Урі.
Почнемо з того, що "Швайцарії" називають служителів при вході в готелі, ресторани, установи і навіть житлові будинки.
"Швейцари" у багатьох країнах відкривають двері, підносять валізи, викликають таксі, надають ряд дрібних послуг.
А називати їх так стали завдяки винятковій вірності швейцарських воїнів своїм наймачам з кінця 13 століття по сьогоднішній день.
Сьогодні навіть у Ватикані папська гвардія (ВС Ватикану) набирається тільки з швейцарців.