Ви питаєте: значить, жінці потрібно шукати призначення і працювати в задоволення, а чоловікові ні? А чому? Несправедливо! Він що, не людина? Та ні, він людина, просто він не жінка.
Наш організм і психіка абсолютно РІЗНІ! Їм пофіг то, через що ми б'ємося в істериці, вони забувають те, через що ми не спимо, нам треба те, що їм в голову б не прийшло.
Всі жіночі базові якості даються нам від народження: краса, доброта, ніжність, слабкість, чуйність, щирість і т.д. - нас не можна зробити добрішим, тільки зліше, а потім виправляти.
Всі чоловічі якості треба тренувати: сила, витривалість, цілеспрямованість, терпіння, розум, хватка, наполегливість, відповідальність. Якщо ці якості не навантажувати, вони не з'являться, як не можна народитися чемпіоном або бізнесменом, або деградують, як не можна накачати м'язи раз на все життя.
Звідси мораль: підхід до розвитку у нас і у них різний. Наш - через гармонію і щастя, їх - через тренування і подолання. Зверніть увагу на ветеранів. Їм по сто років, а вони міцні як огірки. І поки сучасні «мирні» старички хто від серця, хто від п'янки мруть не доживши до 70-ти, військові діди ще всім дадуть проспати.
Жінки в спокої цвітуть, чоловіки деградують. Тому вас, коли вже ви взялися вирощувати чемпіона, не повинна турбувати жалість чтоему важко. Повинно бути важко! Бачили, як в спорті? Тренування до кривавих хлопчиків перед очима. У будь-якому фільмі з бойових мистецтв над героєм знущаються, б'ють, ламають і він до фіналу краще, ніж був колись. Тренер, який шкодує спорстмена, нерастіт чемпіонів. Просто ні. А жінку? Миють, фарбують, одягають, люблять, прикрашають і вона стає принцесою.
Не робіть принцес зі своїх борців! Досить їх жаліти. Подумаєш труднощі. Чи впорається! Його ніхто не б'є бамбуковою палицею по хребтину і кулі повз скроні не свистить. Значить, час відпочивати для нього ще не настав.
А ви шкодуєте свого спортсмена?