У деяких випадках такі висипання можуть мати місце і на слизових оболонках тіла. На початковому етапі кропив'янка, викликана стресом на нервовому грунті є горбки тілесного кольору, але з часом, після розчісування, вони набувають рожеве, а в деяких випадках, навіть червоне забарвлення. Пухирі ущільнюються, і в місцях їх висипання спостерігається підвищення температури. Загальний стан також залишає бажати кращого: зазвичай у хворого паморочиться і болить голова, його нудить, частішає серцебиття, іноді підвищується температура тіла.
Більшою мірою кропивниці на нервовому грунті схильні емоційно неврівноважені жінки, часто зустрічається у маленьких дітей. Бувають випадки, коли такий вид захворювання набуває хронічної форми.
В цілому, нервова кропив'янка пов'язана з підвищеною збудливістю організму, а також більш високим рівнем сугестивності і тривожності. Крім цього, важливими факторами, що сприяють розвитку цього захворювання, супутні симптоми, до яких можна віднести такі, як швидка стомлюваність, раптова дратівливість, а також різні порушення в роботі травної, сечостатевої та серцево-судинної систем.
Лікування нервової кропив'янки
Найголовнішим принципом лікування є усунення негативного психологічного фону. Потрібно виключити найменшу ймовірність стресових ситуацій, які можуть, по-перше, погіршити перебіг хвороби, а, по-друге, після одужання спровокувати рецидив.
В обов'язковому порядку лікування повинно бути комплексним: найбільш ефективним є одночасне застосування заспокійливих препаратів і засобів, спрямованих на стимулювання діяльності всіх основних систем організму.
Але перший крок - використання антигістамінних препаратів, які покликані усунути найбільш виражені симптоми. Найчастіше призначають діазолін, тавегіл, фенкарол, перитол, астемізол. Дані ліки полегшують свербіж і в значній мірі сприяють зникненню висипу. У кожному конкретному випадку лікування повинен підбирати фахівець в області алергології, оскільки самолікування в своїй більшості не дає позитивних результатів.
Якщо медикаментозна терапія є неефективною, або з тих чи інших причин немає можливості звернутися до лікаря, можна спробувати скористатися народними методами лікування.
Найпоширенішим і нешкідливим засобом є ванни зі звичайною содою (приблизно берут50 граммсоди на десять літрів теплої води). Також рекомендують протирати уражені ділянки шкіри слабким розчином оцту, або ж розведеним навпіл з водою томатним соком (сік з помідорів можна використовувати тільки в тому випадку, коли немає на нього алергії). Всі перераховані способи роблять свербіж не таким сильним, що полегшує страждання хворого.