Смердами називали на Русі селян, хліборобів. Вживалося в значенні "людина", "залежна людина".
Сільська громада на Русі мала в своєму складі членів - смердів, у яких були земельні наділи (передавалися у спадок синам, якщо синів не було - надів забирав князь).
Спочатку смерди були вільними (на противагу холопам), але пізніше і їх закріпачили, вони не мали права залишати землю.
Князь міг подарувати смерда церкви або поселити на інше місце.
Смерди залежали від князя (він їх судив), йому ж вони платили податки і відбували повинності (наприклад, військова - участь в піших або кінних походах, поставка коней).
Під час міжусобиць між князями, коли захоплювали смердів, застосовували слово "осмердіть".
У 16-17 століттях цим словом називали всіх служивих людей, коли цар звертався до якоїсь людини або представник населення звертався до царя.
Пізніше слово смерд вживалося в зневажливому значенні по відношенню до простолюду.
Холоп - це раб, кріпак безземельний слуга, він знаходився в повній феодальної залежності.
У сучасному значенні слово застосовується для позначення плазування людини, прислужника.
За вбивство смерда штраф був такий же, як і за вбивство раба-холопа - 5 гривень, тоді як за звичайного вільної людини штрафували на 40 гривень.
модератор вибрав цю відповідь найкращим
Смерд - це найменування селян-землеробів. Звертаючись до селянина "смерд" - підкреслювалося класове розходження між знаттю (дворянами, боярами) і простим людом - селянами. До повного закріпачення при Івані Грозному селяни-смерди мали відносну свободи вибору пана.
Холопи - це люди, що жили в садибі пана, його обслуговують і повністю, головне матеріально, від нього залежать.
Таким чином смерд від холопа відрізнявся ступенем своєї залежності від пана.