Дешевше купити, ніж підробити. Навіть якщо проїзд в метро подорожчає вдвічі, підробляти жетони невигідно - стверджують вчені. Сьогодні вони розкрили секрет, як працює турнікет в метрополітені і чи реагує він на фальшивий жетон.
Вчений секретар Інституту монокристалів Валентин Чебанов пояснює: турнікет реагує на барвник. Якщо жетон хоч трохи іншого відтінку, апарат його не прийме.
Валентин Чебанов, вчений секретар Інституту монокристалів: «Жетончик просвічується певною довжиною хвилі. На виході стоїть детектор. Якщо крізь жетончик проходить світло певної довжини хвилі, і детектор його визначає, значить жетончик правильний. Якщо не проходить - жетончик буде відбракований. Інші критерії, які використовуються, це розмір жетона, раніше за часів ще Радянського Союзу точно визначалася маса монети, яка кидалася ».
Колись за виробництво барвників для перших харківських жетонів, ще помаранчевих, Інститут монокристалів отримав державну премію. Барвник повинен бути не токсичним, а кольоровий жетон - не мажеться, наприклад, як поліетиленові пакети. Потім розробкою харків'ян скористалися підземки Києва і Москви.
Валентин Чебанов, вчений секретар Інституту монокристалів: «Дешевше купити, ніж підробити жетон. По-перше, уявіть собі - який барвник використовується, ніхто не знає. Звичайно, можна провести спектроскопічні дослідження, які вдома провести ніхто не зможе, тому що це дороге устаткування. Розробити відповідний барвник, зробити жетони. Дешевше купити ».
Якщо підземка замінить жетони, наприклад - на сині, достатньо кількох хвилин, щоб перепрограмувати турнікети. Тоді вони перестануть приймати зелені і почнуть реагувати на нові.
Однак, в підземці прямо на питання - чи зміниться з ціною колір жетона - не відповідають. В останній раз, коли вартість проїзду зросла з п'ятдесяти копійок до сімдесяти п'яти, жетони залишилися тими ж. Хоча керівництво підземки і стверджувало, що виготовляє нові - щоб харків'яни не запасалися жетонами за старою ціною.
Чи не називають в метрополітені і дату, коли жетони подорожчають. Обґрунтованість нових тарифів спочатку має перевірити обласне управління економіки. Місцева влада на нову ціну вже погодилася.
Якщо спробувати підрахувати - чи є сенс у випуску нових жетонів - виходить, що невигідно. Проста арифметика. За даними офіційного сайту метрополітену, виготовлення одного жетона коштує майже гривню. Необхідно їх - півтора мільйона. Виходить, нова партія обійдеться - якщо не в півтора, то більше мільйона гривень - точно. Якщо допустити, що харків'яни, готуючись до подорожчання, куплять всі жетони, які є в метро, то в день коли метро подорожчає підземка недоотримає максимум дев'ятсот тисяч (при тарифі півтори гривні) і ще менше, якщо жетони продаватимуть по гривні двадцять п'ять, як вимагають профспілки. Значить - дешевше жетони не змінювати.