і у мене таке було кілька разів. останній раз перестали близько спілкуватися, спочатку не розуміла чому, а потім стало ясно. подруга просто почала мені заздрити і тому віддалилася від мене.
да. були подругами з детства..а потім раз і все. не сварилися, а просто віддалилися один від друга.не знаю навіть чому. за год..едінственний раз встретілісь..вспомнілі детство..так приємно на душі стало. хоча в перші хвилини я навіть не знала про що мені з нею говоріть.так ось.
І в моєму житті бувало таке.
да, дуже таке знайоме.
oooo! знайома ситуація! вже майже рік не спілкуюся з людиною, якого вважала практично сестрой.Аналогічно-без жодних причин просто перестали общаться.Первое час дуже важко переживала, плакала, не розуміла може я винна. а потім знайшла дуже хорошу цитату "Не бійтеся когось втратити. Ви не втратьте того, хто потрібен вам по життю. Втрачаються ті, хто посланий Вам для досвіду --- Залишаються ті, хто посланий нам долею "І ось зараз воспірінмаю її як просто гарні спогади)))
Було. Коли поїхала в США на пів року.
Теж така ситуація була, почала зустрічатися з хлопцем, потім одружилися, і паралельно цьому на подругу залишилося все менше і менше часу. Зараз зідзвонюємося може бути раз на місяць
Моя ситуація прям..Как вийшла заміж втратила подругу.Питалась дзвонити їй, пісать..но мабуть я перестала їй бути інтересной.Общалісь 4 роки, на роботі сдружілісь.Много разом перенесли і хорошого і плохого.Нікогда не сварилися і нічого не ділили. Я її люблю все-равно.Просто мабуть так надо.Не плачу і не мучуся через це) Живу щасливо
блін, точнісінько, не лаялися просто різко перестали спілкуватися, і все. і відчуваю себе нормально, років 7 кращими подругами були!
так із самою найближчою подругою з дитинства вийшло, я поїхала в іншу країну, перестали спілкуватися. списалися потім років через 6 разок в соцмережах "привіт, як справи", і все.