Багато замінюють поняття «дефолту» словом «банкрутство» - неспроможність в задоволенні вимог кредиторів за грошовими позиками. Іншими словами, якщо позичальник не в змозі виконати свої кредитні зобов'язання, тоді його називають «банкрутом».
види дефолтів
Економісти визначають дефолт двох видів:
- Простий (банкрутство) - офіційне визнання нездатності позичальника виплатити борги кредитору через відсутність фінансових коштів:
- суверенний (держава є неспроможним у виплаті як зовнішніх, так і внутрішніх заборгованостей);
- перехресний (невиплата боргу по одному позиці веде за собою невиплату і за іншими борговими зобов'язаннями).
- Технічний (тимчасовий) - виникає через технічні помилки порушення пунктів кредитного договору.
У першому випадку, якщо держава оголошує про своє банкрутство, проблему намагаються вирішити економісти світового рівня, для цього залучаються міжнародні організації (такі як МВФ - Міжнародний валютний фонд).
У другому випадку внутрішнє законодавство держави встановлює подальший порядок виплати заборгованості, продаючи майно держпідприємств і т. Д.
причини дефолту
Фахівці називають ряд факторів, які можуть привести країну до стану дефолту:
- незбалансований бюджет (як наслідок завищених очікувань від майбутніх доходів);
- незаплановане зменшення доходу (через зростання витрат, несплати податків громадянами і підприємствами, зниження цін на експортовані товари);
- економічна криза (як національний, так і глобальний веде до зниження виробництва, доходів населення, відтік капіталу);
- зміна в політичному режимі (зміна влади є повною відмовою від зобов'язань попереднього уряду з розірванням зовнішньоекономічних зв'язків та невиконанням внутрішніх зобов'язань);
- форс-мажорні обставини (будь-які непередбачені ситуації).
наслідки дефолту
В першу чергу страждає імідж країни-позичальника. Цьому сприяють низькі економічні показники, а також поширення чуток про можливий дефолт. Такі дії знижують рейтинг держави на світовому рівні, шкодять інвестиційному клімату, ведуть до обвалів на фондових і валютних ринках. Крім усього іншого, країна втрачає довіру - як своїх громадян, так і інших держав.
- офіційну відмову від своїх боргових зобов'язань;
- пропозиція списання всього боргу або його частини;
- підписання договору про реструктуризацію боргу (перегляд умов позики - процентної ставки по кредиту, термінів виплат і т. д.).
У подібних ситуаціях неминуче таке явище в економіці країни, як девальвація (обвал національної валюти в співвідношенні з іншими світовими валютами), яка веде до знецінення грошей. В результаті таких явищ - девальвації та гіперінфляції - фінансовий ринок країни-банкрута падає через зниження вартості акцій провідних компаній держави і коливання курсу національної валюти.
Експерти вважають, що виходом з такої ситуації може бути процедура деномінації - зміна номіналу грошової валюти, а саме зменшення, тобто 100 000 стануть 100. Такий крок призначений для стабілізації курсу нацвалюти і зниження впливу інфляції на неї.
Всім відомі негативні наслідки дефолту, але є і позитивні сторони цього процесу:
- Накопичені борги вже немає необхідності повертати, а ці кошти можна використовувати на підняття економіки і виходу на інший рівень (більш стабільний), після чого почати повертати позичене.
- Зростає здорова конкуренція між підприємствами, як державними, так і комерційними.
- Розвиваються незатребувані раніше ресурси і галузі.
- Повна перебудова національної економіки - задоволення потреб країни за рахунок своїх власних ресурсів.
- Повернення реальної вартості фінансових коштів.
- З'являється реальна можливість знизити зовнішню заборгованість держави (кредитори найчастіше в ситуації дефолту намагаються повернути собі хоча б частину витрачених коштів, тому або зменшують суму боргу або прибирають відсотки).
Виходячи з цих висновків, дефолт може принести країні-банкруту істотну користь, незважаючи на всі його негативні наслідки.
Дефолти в Росії
- знизилися світові ціни на природну сировину (нафта, газ, метали);
- азіатська фінансова криза.
Але головною причиною такої ситуації в Росії експерти вважають невірно обрану політику уряду і Центрального банку: щоб стабілізувати валютний долар, збільшували зовнішні позики.
Статистичні дані свідчать про:
- скорочення доходів середньостатистичних росіян;
- втрати постійних доходів російських громадян (бо втратили постійного місця роботи через звільнення).
- заборгованість муніципалітетів і регіонів стане близько 900 мільярдів рублів;
- підвищаться тарифи на обслуговування в 1,5 рази;
- економічно слабкі регіони можуть збанкрутувати;
- витрати збільшаться на 6-7% (середнє значення).