За оплату векселя відповідальність несе акцептант, в якості якого виступає імпортер або банк. Акцептовані банками тратти легко перетворити в готівку шляхом обліку. Форма, реквізити, умови виставлення і оплати тратт регулюються вексельним законодавством, яке базується на Единообразном вексельному законі, прийнятому Женевської вексельної конвенцією 1930 p Прообразом трати були з'явилися в XII-XIII супровідні листи з проханням виплатити подавцю (зазвичай купцю) відповідну суму в місцевій валюті . З розвитком товарно-грошових відносин і інтернаціоналізацією господарських зв'язків вексель став універсальним кредитно-розрахунковим документом. Використання тратти на додаток інкасо і акредитиву дає право на отримання кредиту і валютної виручки.
При розрахунках з використанням векселя експортер передає тратту і товарні документи на інкасо своєму банку, який отримує валюту з імпортера. Імпортер стає власником цих документів лише проти оплати чи акцепту тратти. Термін оплати векселя при експортних поставках в кредит зумовлений домовленістю сторін. Використовуючи один вексель як засіб платежу, можна погасити кілька різних грошових зобов'язань за допомогою передавального напису (індосаменту) на ньому.
ЧЕК І чекові звернення.
У міжнародних розрахунках використовуються також чеки, вперше що з'явилися в XVI в. у вигляді квитанції касирів, які за зберігання грошей стягували відсотки з вкладників. Якщо платіж здійснюється за допомогою чека, то боржник (покупець) або самостійно виставляє чек (чек клієнта), або доручає його виписку банку (чек банку). Форми і реквізити чека регулюються національним і міжнародним законодавством (Чекової конвенцією 1931 г.). Чек підлягає оплаті (інкасації) по пред'явленні.
Чек являє собою письмове безумовне запропонованого-ються чекодавця платнику здійснити платіж зазначеної на чеку грошової суми чекодержателю готівкою або шляхом її перерахування на рахунок власника чека в банку. Казахстанське законодавство передбачає, що платниками-ком може бути тільки кредитна установа, а сам чекода-тель не має права виступати в якості платника. Тому чек можна розглядати як письмовий наказ чекодавця банку (іншій кредитній установі), офор-млення за встановленою законом формі і безумовно підлягає оплаті банком (платником) по пред'явленні чекодержателем або його наказу.
Як засіб обігу і платежу чеки виникають з функції грошей як платіжного засобу, але не є дійсними грошима, а тільки заміщають їх в платіж-ном обороті. Звернення чеків як засобу платежу обмежено:
1) це грошове зобов'язання приватного порядку і тому не може використовуватися як загальний засіб платежу;
2) чеки є лише письмовим дозволом банку розпоряджатися коштами на поточному рахунку чекодавця у банку і не можуть бути знаряддям кредиту, хоча і виступають в ролі кредитних грошей.
Виписується чекодавцем доку-мент повинен мати покриття. Причому законодавство біль-шинства країн передбачає кримінальну відповідальність за виставлення чека без покриття. Чеки, що виписуються клиен-тами банку, видаються в межах суми, наявної на їх поточних та інших рахунках, включаючи суми, що надійшли на ці рахунки в результаті надання банками кредиту. Законо-давство про чеках прямо забороняє нарахування відсотків на суму чека. Кредитно-кооперативні товариства можуть виступати платниками за чеками лише з дозволу тих фінансових органів, в яких зарегистриро-вани їх статути.
Форма чеків і їх обіг регламентуються національ-ним законодавством і нормами міжнародного права. Стра-ни, що не входять в систему Женевського чекового права, регулюють обіг чеків національними законодавств-вом, а держави, що входять в систему англо-американського права, - нормами цього права. Відповідно до міжнарод-ним правом при вирішенні спорів, пов'язаних з формою чеків та їх обігом, застосовується право тієї країни, де чек був виписаний. За казахстанському законодавству форма чека і зобов'язання по ньому визначаються законом місця видачі чека або встановлення відповідного зобов'язання. Однак, якщо чек виданий в межах Республіки Казахстан з платежем за кордоном, право тієї чи іншої особи бути платником по чеку визначається законом місця платежу, а форма чека і зобов'язання по ньому -казахстанскім законодавством. Чек має строго встановлену законодавством фор-му письмового документа і виписується, як правило, на спеціальному бланку, що видається чекодавцеві банком або подібним йому кредитною установою.
Чек повинен містити такі основні реквізити:
· Найменування «чек» (чекова позначка), подане тією мовою, якою він виписаний;
· Просте і нічим не обумовлене розпорядження платель-щіку сплатити зазначену на чеку суму, яке не повинно містити будь-яких умов платежу. Чекодавець несе відповідальність за платіж за чеком, але не має права огра-нічівать її будь-якими позначками на чеку. За законодавством РК сума чека повинна бути вказана про-писью і написана від руки;
найменування платника, яким є банк (інший кредитний інститут), де чекодавець має свій поточний та інші рахунки.
Законодавство регламентує також відгук чека. За Женевської конвенції його можна відкликати тільки після ис-перебігу строку для пред'явлення чека до оплати.
За скасування (анулювання) чека банк не несе ніякої відповідальності перед власником чека. Відносно ж чекодавця передбачені кримінальні санкції за видачу чека, свідомо для чекодержателя що не підлягає оплаті, і за скасування чека без поважних причин. У свою чергу чеко-тримач несе кримінальну відповідальність за передачу чека, свідомо для нього не підлягає оплаті.