Протягом XIV ст. церква в країні надзвичайно збагатилася, що стало викликати масове невдоволення. Лицарі і навіть частина знаті з заздрістю дивилися на набряклі церковні земель-ні володіння. Навіть король Вацлав не була проти обмежити вплив і багатства духовенства. Бюргерські вимоги дешевої церкви були в селі зрозумілі і підтримані. Опозиція визрівала і в власне церковному середовищі. Чеське духовенство було незадоволене тим, що вищі і дохідні посади церк-ві Чехії належали німцям. З його середовища все частіше виходять свя-Щенніков, які пропагували необхідність ведення богослужіння чеською мовою.
На початку XV ст. на чолі опозиції католицької церкви в Чехії став Ян Гус. Причини всіх вад католицької церкви Ян Гус бачив в її багатстві, вимагав секуляризації церковних земель.
У 1412 році відбувся відкритий розрив Яна Гуса з католицькою цер-ковью. Ставши ректором Празького університету, Гус влаштував в ньому диспут з приводу продажу індульгенцій (грамот, даю щих відпущення гріхів за гроші). Він блискуче довів неприпустимість торгівлі ними. Число прихильників Гуса росло. Він був відлучений папою від церкви і 1414 р викликаний на Констанцський церков-ний собор. В Констанці Гуса кинули в місцеву в'язницю, а через рік, після того, як в черговий раз Гус відповів відмовою на пред-ложение одуматися, його присудили до спалення. У 1416 був спалений і послідовник Гуса Ієронім Празький.
Програма таборитів зводилася до вимог загальної рівності, скасування всіх феодальних повинностей, знищення станових привілеїв. Збройні сили таборитів очолив розорився лицар Ян Жижка.
Слідом за селянсько-плебейським повстанням піднялося бюргерство і чеське дворянство. Вимоги бюргерів і шляхти, складені в Празькому уні-тет, отримали назву "4 празькі статті" і зводилися до наступного:
1. Богослужіння - чеською мовою;
2 Причастя - під обома видами, мирянам чаші
3 Секуляризація церковного майна;
4 Безкоштовність церковних обрядів.
Так сформувалося помірне крило національно-релігійного дві-вання, яке отримало назву чашники.
У 1420 році папа організував перший хрестовий похід проти Чехії. Очолив його Сигізмунд.
Перед лицем грізної небезпеки чашники і таборіти об'єднали свої сили. Назустріч хрестоносцям виступила армія Жижки і в рішучий бій здобула перемогу. Слідом за цим протягом 10 років, до 1431 року було скоєно ще 4 хрестових походу проти гуситів, і всі вони закінчи-лися провалом для їх організаторів. Серед причин непереможності гуси-тов, крім загальної прихильності вченням Гуса і об'єднує воїнів усіх станів ідеї захисту Батьківщини, позначився і військовий талант Жижки.
Наслідки гуситських воєн. У містах переміг чеський елемент, посилилася роль чеської мови. Селяни позбулися де-Сятиня та інших церковних поборів. Поразка таборитів посилило па-нів і шляхту. Їм дісталися секуляризовані землі. Шляхта стала навчаючи-відати в земських судах. Посилення панів призвело, однак, до ослаблені-нию центральної влади і відродження феодальних негараздів, в кото-які охоче втручалися іноземні государі. Посилення феодалів, їх перемога над селянським військом привела до посилення закріпачення землеробів.