Частка навмисних неповернень споживчих експрес-кредитів коливається від 10 до 25 відсотків
Бурхливий розвиток кредитування в Україні послужило хорошою підмогою для шахраїв, які знайшли новий спосіб незаконного збагачення. Найбільше від кредитних махінацій страждають ті фінансові інститути, які роблять ставку на надання позик приватним особам. Тобто буквально все комерційні банки України: адже робота з приватними особами для них вже давно стала об'єктом докладання зусиль №1.
Банкіри відзначають: частка навмисних неповернень споживчих експрес-кредитів у загальному обсязі простроченої заборгованості по даного виду позиками не перевищує 10-15%, хоча в деяких фінансових установах цей показник доходить до 25%. Але в будь-якому випадку шахрайські позики для банків - великий головний біль. Повернути гроші, отримані зловмисниками, в більшості випадків неможливо. Наведемо кілька типових прикладів.
Іноді такі люди навіть не пам'ятають, що хтось взагалі водив їх в магазин. Як і те, що давали комусь свій паспорт. У цьому випадку успіх банку залежить від ступеня ліні працівників служби безпеки - якщо не вважатимуть за потрібне перевірити настільки специфічного позичальника, то нічим хорошим для банку це не закінчиться. Домогтися погашення заборгованості в подібних випадках, природно, не вдається, так само як і вийти на слід реальних шахраїв: навряд чи "позичальник" зможе згадати їх навіть найзагальніші прикмети. Справедливості заради відзначимо - роз'їжджаючи по таким "кредитним" суб'єктам, представники банку ризикують своїм здоров'ям: громадянин з затуманеним алкоголем розумом легко може, не вдаючись у подробиці, накинутися на гостя з кухонним ножем.
Фальшиві документи - також поширений інструмент кредитного шахрайства. Зловмисники вклеюють свої фотографії в підроблені паспорти. Є і більш витончений спосіб - змінити зовнішність, щоб вона відповідала фото у вкраденому або знайденому документі. В такому випадку зазвичай використовуються жіночі паспорта, оскільки дамам досить просто змінити зовнішній вигляд - колір волосся, зачіску, макіяж. Представника банку можна переконати в тому, що деякий несхожість з фото пов'язано зі зміною іміджу - "хворію я, а так я біла і пухнаста".
Відзначимо: у даному випадку жертвою також може стати не тільки банк, але і нічого не підозрюючи громадянин - власник паспорта. Скажімо, організована злочинна група шахраїв відправила спільницю за кредитом. Їй підібрали паспорт з фотографією схожою жінки. Через деякий час справжньою власниці паспорта прийшло повідомлення: терміни для сплати щомісячного платежу минули, і їй буде нарахований штраф. Для жінки було повним одкровенням, що вона є позичальником кредитної організації. Тут врятувати власницю паспорта може тільки графологічна експертиза - треба звіряти підписи на кредитних договорах. А ось банку вже нічого в цій ситуації не допоможе.
Ще один приклад. Людина втрачає паспорт, а в міліцію відразу не звертається - через банальну лінь. Тим часом документ потрапив в руки заповзятливої особи із злочинними нахилами. Шахрай встиг взяти кредити в декількох банках на загальну суму 100 тисяч гривень. У підсумку людини, який втратив паспорт, починають долати фінансисти, вимагаючи негайно виплатити внески за відсотками і погашати "тіло" кредиту. Співробітники міліції, мабуть, можуть порадити надалі бути більш обачним: при зникнення паспорта потрібно негайно писати заяву в правоохоронні органи, які зафіксують факт пропажі документа. І якщо паспортом скористаються аферисти, у приватної особи буде "алібі". Коли у людини є офіційний документ, що підтверджує втрату паспорта, банку важко що-небудь з нього вимагати. Позика визнається нереальною для стягнення і погашається за рахунок резервних коштів банку.
Так, до речі, українські банки чи не найбільше потерпають від шахрайських дій своїх же співробітників! Ось вам реальна історія. Співробітниця відділу споживчого кредитування одного з банків виписувала собі кредити, користуючись паспортом далекої родички (та думала, що втратила документ, і отримала новий). У банку шахрайка відповідала безпосередньо за перевірку справжності документів. Їй не склало труднощів отримати ряд кредитів за чужим паспортом. Кілька разів вона змінювала дані документа, а на які подаються в кредитну організацію ксерокопіях підробку ніхто не помічав. Дівчина "заробила" близько 200 тисяч гривень, але "догралася": служба безпеки вирахувала зловмисницю, і зараз вона чекає рішення суду. Їй загрожує позбавлення волі на строк до трьох років за шахрайство. Заслужено!
Нерідко шахраї вступають в змову з представниками кредитної організації, що впливають на рішення про видачу позики. Знову ж приклад з реального життя однієї банківської установи. Якась випускниця вузу пройшла навчання в банку з оформлення експрес-позичок в магазинах, отримала дискету з кодом і паролем для доступу в кредитну систему банку і почала працювати. Все йшло своєю чергою: недавня студентка брала від відвідувачів анкети, перевіряла їх паспорта та в разі згоди банку на видачу позички оформляла договір. Але знайомство з якимось молодим чоловіком, який виявився шахраєм, змінило "кредитну ідилію". Він став використовувати свою подругу для отримання позик за підробленими паспортами. Погодившись допомогти йому один раз, співробітниця банку вже не могла більше відмовити: молода людина погрожував, що сповістить керівництво банку.
Але незабаром співробітники кредитної організації звернули увагу, що велика частина позик, виданих цієї співробітницею, не повертається. Служба безпеки, зателефонувавши громадян, зазначених в анкеті, з'ясувала, що вони і не думали брати кредит. А ось паспорта втрачали. Відзначимо: змова з кредитним менеджером - один з найефективніших, з точки зору зловмисників, способів шахрайства. Тут не потрібно особливих хитрощів - співробітник банку завжди підстрахує і відкоригує дані анкети. Та й оригінал паспорта годі й приносити - досить копії документа. До того ж не всі співробітники вітчизняних банків відповідають вимогам морального кодексу будівника комунізму - можуть піти і на шахрайство.
Але не тільки при видачі споживчих кредитів поширене шахрайство. Ось ще одна, судячи за жанром, вкрай весела одеська історія. Житель "міста біля моря" за фальшивими документами зареєстрував магазин, нібито торгує меблями. Орендував приміщення і навіть найняв персонал. Уклав угоду про кредитування клієнтів з одним з місцевих банків. Почалася робота. Протягом півтора місяця фірма не продала жодного предмета меблів. Зате банку-кредитору регулярно надавалися "липові" рахунки покупців, на які той перераховував кошти. Роль клієнтів успішно виконували найняті заповзятливим одеситом підставні особи. За короткий термін банк видав кілька десятків споживчих кредитів на загальну суму 500 тисяч гривень. Фінансисти занепокоїлися: як це ледь відкрився магазин може користуватися такою високою популярністю? Приїхавши з перевіркою, співробітники служби безпеки банку виявили, що офіс покинутий, все майно вивезено, а продавці ходять без діла. Керівництво "магазину" зникло, нікого не попередивши і ні з ким не розрахувавшись. "Герой" оголошено в розшук.
Поширені також всілякі махінації з заставами. Скажімо, одна фірма, зайнявши в банку $ 150 тис. На поставку партії побутової техніки, надала в заставу чотири вантажні автомобілі, які були поміщені на стоянку фінансової установи. Через деякий час гендиректор фірми попросив у керівництва банку надати їм ненадовго три машини: нібито нема на чому доставити товар дуже важливого клієнта. Гендиректор пред'явив різні документи, щоб підтвердити необхідність в транспорті. Банк пішов назустріч, "відпустивши" вантажівки на добу. Однак машини повернуті не були, фірма тут же закрилася, її керівник зник. Нерідко зустрічаються і інші шахрайські схеми з заставами. Припустимо, вартість майна, наданого в якості забезпечення, може виявитися істотно завищеною: експерти, які проводять оцінку, вступають у змову з аферистами і "помиляються" не на користь банку за якусь винагороду.
Ну і наостанок самий забавний і нетиповий варіант. Клієнт одного банку взяв позику розміром в тисячу доларів на півроку. У заставу залишив відносно нову іномарку, помістивши її на стоянку, що охороняється фінансової установи. Після чого виїхав за кордон. Ніяких щомісячних платежів за час його відсутності не надходило. Керівники банку ламали собі голову: куди міг запропаститися добропорядний по виду громадянин? Однак банкіри не надто турбувалися про свої гроші: вартість автомобіля у багато разів перевищувала розмір позички. Але рівно через півроку позичальник повернувся з тривалого відрядження. Він тут же прийшов в банк і погасив позику, відсотки і відсотки, що набігли штрафи за прострочення. Співробітники кредитного відділу поцікавилися, навіщо він брав кредит, якщо знав, що не зможе вчасно погашати заборгованість. "Я не хотів залишати автомобіль на звичайній стоянці, де місце коштує як мінімум $ 200 на місяць, - незворушно пояснив винахідливий клієнт, - послуги банку обійшлися мені набагато дешевше. Та й територія фінансової установи охороняється куди надійніше". Виявляється, і таке буває.