від упорядника
Підемо традиційним шляхом, з самого початку. А почалося все з того, що, коли я досяг певного рівня популярності, мене стали запрошувати на творчі зустрічі та конвенту в інші країни. Справа приємне - приїхав, виступив, поспілкувався, подивився країну, обзавівся новими друзями! Ось з цієї кодової фрази «обзавівся новими друзями» все і почалося ...
Зараз все не так. У Польщі, Болгарії, Чехії - всюди, де наша слов'янська мова має однакові коріння, письменники нарікають на те, що на їх батьківщині мало переводять росіян. Але ж вони нас читають і люблять! Мені цитували російських класиків, декламували вірші, говорили зі мною тільки по-російськи, немов згадуючи шкільні та студентські роки ...
А що я. Я, до свого превеликий сором, не міг згадати жодного польського віршика, жодної болгарської пісеньки, жодної чеської приказки ... Але остаточно мене добила бесіда юної польки та російської дівчинки з Пітера - вони розмовляли англійською! Уявляєте, наша слов'янська молодь вже не розуміє навіть основ мови наших предків. Дорослі поляки, зітхаючи, опускали очі, а я сказав собі тоді, що обов'язково спробую хоч якось виправити цю маячню і почну з вивчення польської, болгарської, чеської ...
Мою першу спробу ви, шановні читачі, тримаєте зараз в руках. Я хочу повернути вам дуже популярних у себе на батьківщині, але майже невідомих нам слов'янських письменників-фантастів. Вони - мої друзі і наші брати, а про рідні не забувають ...
Давайте я трохи представлю кожного.
Анджей Піліпік - молодий, премійований, перспективний письменник з казкового Кракова. Видав вже дванадцять книг, його стартові наклади поступаються лише знаменитому пану Сапковського. Є родоначальником польського «чорного гумору» в стилі фолк. Головний герой його успішних оповідань - старий селянин, екзорцист, п'яниця і абсолютно безбашений дід Якуб Вендеровіча. Такий собі всохлі польський Конан, сотнями крушить нечисть і не боїться ні Бога, ні чорта ...
Ева Бялоленьская - тиха, інтелігентна полька з янтарного Гданська. Володарка всіх премій польського фентезі, класична оповідачка про лицарів, принців і драконів, плюс - блискучий художник-ювелір! Її в Росії ще тільки починають відкривати, і вона старанно вивчає російську ...
Христо Поштаков - мій болгарський друг, його роман «Меч, магія і щелепи» виходив в нашому видавництві. До цього Христо не раз публікував в різних російських журналах і газетах свої розповіді. Він визнаний майстер жорсткої наукової фантастики, переведений вже на шість мов і мріє відвідати наш Ро-Скон ...
Пламен Митрев - могутній, здоровенний болгарин. Колишній спортсмен, співак, бізнесмен і книготорговець, а нині - письменник і засновник знаменитого Конан-кону, клубу шанувальників Роберта Говарда. Раз на рік він збирає в болгарських горах всіх шанувальників безсмертного кіммерійці і вручає рідкісні премії за краще продовження його пригод. У нас в країні Пламен відомий саме серією книг про Конана-варвара. Пам'ятайте хоч ту ж «Конан і Золота пантера»? Так ось, за англійським псевдонімом ховається наш слов'янський братушка з Софії ...
О! Ледь не забув про себе ... Щоб все було по-чесному, в кожній нашій «коллектівке» будуть якісь мої речі. Ось тут цілих десять мініатюр з циклу «Казки астраханських козаків». Я пишу їх давно, не поспішаючи, вони кумедні і, напевно, коли-небудь навигадували на велику, повноцінну книгу. А поки буду радий, якщо сподобаються ...
Ну ось ніби і все. Сказав, що міг, сумбурно, але від душі. Я не беруся судити, наскільки хороший чи поганий цей збірник, але мені здається, що він НЕОДМІННО повинен бути. Рано чи пізно наші народи знову повернуться обличчям один до одного і відчинять обійми, згадавши голос крові і спільних коренів. Так чому першими же не бути нам.
Щиро ваш, Андрей Белянин