Хвороби шкіри, підшкірної жирової клітковини, фасцій, су-хожілій, м'язів, в діагностиці яких біопсія грає суще-ственную роль, виключно різноманітні.
Нижче приведе-но короткий опис ряду патологічних процесів, розвиваю-ющихся в перерахованих тканинах. Шкіра вражається при саркоїдозі, дифузних захворюваннях сполучної тканини, васкулітах, хронічних специфічних інфекціях, зокрема, туберкульозі.
Патоморфологічні субстратом саркоїдозу. який обна-ружівается під час гістологічного дослідження біоптату шкіри і підшкірної клітковини, є гранульома. Вона складається з епітеліодного клітин, одиничних гігантських клітин Пирогова-Лангханса. По периферії гранульоми визначається тонкий вал з лімфоцитів, еозинофілів, плазматичних клітин і кол-лагенових волокон.
В біоптатах шкіри при системний червоний вовчак мають місце гіперкератоз з утворенням рогових пробок, атрофія епідермісу з вакуолізацією базальних клітин, васкуліти, еозинофільна дегенерація колагену, атрофія придатків шкіри - як прояв системного ураження. При діагнос-тику ВКВ вирішальне значення має виявлення імуноглобуліну М на ба-зальної мембрані в області дермо-епідермального стику за допомогою імуно-флюоресцентной реакції.
У біоптаті синовіальної оболонки суглоба виявляють фібриноїдні зміни, васкуліти і явища волчаночного синовіту. Васкуліти при нодозной (вузликовому) периартеріїті є постійною ознакою. Альтеративних-запальні процеси переважно розвиваються в стінках дрібних артерій. Пальпацией виявляють невеликі хворобливі підшкірні вузлики-гранульоми по ходу кровоносних судин.
Для склеродермії характерно генералізоване склероз-вання сполучної тканини, особливо яскраво цей процес виражений в шкірі і підшкірній клітковині. В першу чергу по-ражаются дистальні відділи рук, потім проксимальні відділи рук, обличчя, шия, груди, живіт. Ноги уражаються рідко. Через трансформаційних змін шкіри проходять 3 стадії: набряк. индурация і атрофія. Поразка м'язів проявляється болями, ущільненнями і різким зниженням м'язової сили. Інтерстиціальний міозит веде до розвитку м'язової контрактури.
При дерматомиозите превалюють явища генерализован-ного ураження м'язів на тлі системного пошкодження соеди-чої тканини. Типовою первісної локалізацією миозита є шия і плечовий пояс. Пальпація м'язів бо-лезненна. Консистенція м'язів звичайна або дерев'янисті-пліт-ва. Ущільнення м'язів пальпуються у вигляді відокремлених вузлів. Поступово уражені м'язи атрофуються і заме-щаются рубцевої тканиною (фіброзний міозит). Порівняно часто в уражених м'язах утворюються кальцинати. При ги-стологіческом дослідженні біоптату м'язів виявляють різко виражені дистрофічні і альтеративні поврежде-ня м'язових волокон в поєднанні з дистрофічними изме-нениями інтерстиціальної тканини.
Цитологічне дослідження мазків-відбитків з поверх-ності виразки і аспиратов з збільшених регіонарних лімфаті-чеських вузлів дає цінну діагностичну інформацію.
Біопсію шкіри, підшкірної клітковини, м'язи, висічення доброякісних пухлин частіше виробляють під місцевою анестезією інфільтраційної. Слід уникати надмірної інфільтрації тканин анестетиком і грубої операційної трав-ми биоптата, так як ці дії можуть змінити гістології-чний картину. Розчин анестетика слід ввести навколо зони ураження і під неї. Необхідно намітити напрямок і раз-заходи розрізів, з огляду на шкірні лінії і природні склад-ки. Двома розрізами створюють правильний вузький овал, довжина якого як мінімум в 2,5 рази більше ширини. При мень-шем співвідношенні довжини і ширини накладення швів в середині рани може супроводжуватися значним натягу третьому тканин, а кути рани піднімуться в результаті відносно-го «надлишку» шкіри. При повному висічення (тотальної біопсії шкіри) патологічного утворення розрізи слід проводити в пре-справах здорових тканин. Для видалення злоякісної опухо-ли використовують Електроніж. Перед зашиванням рани здійснюва-ляють ретельний гемостаз.