Корівники для безприв'язного утримання молочної худоби на глибокій підстилці будують у вигляді будівель зі сво-Бодня виходом тварин на вигульного-кормові двори.
Такі корівники поділяють легкими знімними перегород-ками на секції для утримання різних груп корів. З кожної секції корови повинні вільно виходити як на вигульного-кормову майданчик, так і в приміщення для ме-ханізірованного доїння.
При влаштуванні скотарень такого типу дуже важливо правильно розташовувати ворота, а саме так, щоб не було протягів. У цих приміщеннях встановлюють найменшу кількість стовпів, щоб полегшити механізоване прибирання і вивезення гною. Загальна площа статі приміщення в розрахунку на одну тварину становить 4-5 м 2.
До корівника для безприв'язного утримання пред'яв-ляется ряд зоогігієнічних вимог. Для відпочинку жи-Вотня в денний і нічний час відводять приміщення. Перед розміщенням худоби на підлогу стелять солому, подрібнений очерет або інший підстилковий матеріал шаром 25-30 см. Надалі підстилку з розрахунку 2-3 кг на одну голову великої рогатої худоби розкидають щодня. Благо-даруючи такий підстилці тварини мають тепле ложе. Тим-пература його підвищується в результаті самонагрівання нижніх шарів гною, покритих зверху шаром сухої під-Стілком.
У цьому приміщенні мають у своєму розпорядженні також і групові напувалки.
Близько приміщень обладнують обгороджені з твердим покриттям вигульного-кормові майданчики, на яких за-кладивают силос наземним способом і розміщують скирти сіна і соломи з таким розрахунком, щоб тварини мали до них вільний доступ і щоб скирти разом з коровні-ком служили хорошим захистом від панівних вітрів. Перед скиртами грубих кормів і буртами силосу встановлюють пересувні решітки, через які тварини пое-дають корм. У міру використання корму решітки перес-гают. Для згодовування грубих кормів решітки можуть бути і стаціонарними, при цьому корм посувають до грат бульдозером.
На майданчиках з південного боку приміщень ставлять годівницю для мінеральних кормів - крейди і солі. Вигульного-кормові майданчики очищають від гною бульдозером через кожні 7-10 днів.
Корів годують в основному на вигульного-кормової пло-ках з годівниць, влаштованих під навісом. Тільки в мо-різни дні, коли температура повітря мінус 12-14 °, соковиті корми роздають в корівниках з дерев'яних корму-шек, розташованих в задній частині боксів. Соковиті корми задають роздавальниками РМ-5 або ПТУ-10К, грубі - вруч-ву. Концентрати тварини отримують на доїльної пло-ках під час доїння. Корівники для утримання молочної худоби в боксах, також не є утепленими приміщеннями зі свобод-ним виходом на вигульного-кормові майданчики.
Перегородки в боксах роблять з металевих труб або дерева (рис. 27). Розмір місця для лежання (боксу) залежить від живої ваги корів. Зазвичай вони мають довжину 170-190 см і ширину 100-120 см. Підлога в боксах роблять з дощок на 18-20 см вище, ніж в проході.
Корови відпочивають в боксах лежачи більш тривалий час, ніж в стійлах, шкіра їх менше забруднюється, що не-дивлячись на відростання довгого і густого волосся, скорочено-ється в три рази витрата підстилки, тварини бувають більш рухливими і рідше хворіють маститами.
У боксах завжди сухо і тепло, тому що весь гній потрапляє тільки в прохід. З проходів гній прибирають трак-тором з навісними пристосуваннями (попереду бульдозер-ва лопата, ззаду скребок).
Як і в приміщеннях для утримання корів на глибокій підстилці, в корівнику з боксами тварин ділять також на групи і містять їх по секціях, відокремлюваними знімними перегородками. Сухостійних корів і нетелей розміщують в торцевій частині двору, в протилежному кінці від доїльн-ного приміщення.
Особливу увагу звертають на стан вимені у корів.
Щоб запобігти травматичні ушкодження ко-рів, особливо битливих, їх зневоднюють або спилюють їм гострий кінець рога.
Тільних корів за 15 днів до отелення направляють в роділь-ве відділення. У ряді господарств після отелення корів утримують в пологовому відділенні 30-35 днів. За цей час їх роздають-ють, а тих, які приходять в охоту, і запліднюють. З ро-дільной відділення корів переводять в першу групу, якщо навіть удій їх нижче 15 кг. Роблять це для того, щоб шия-вить здатність корів до раздою. Якщо через місяць удій ко-рів не підвищується, їх. переводять у другу групу. У міру зниження продуктивності корів переводять в відповідаю щую групу.
При безприв'язному утриманні дійного стада велике значення має раціональний розподіл його на групи: 1) ви-сокоудойная група головним чином з недавно готель-шихся корів; 2) нізкоудойная група з корів, близьких до запуску; 3) група сухостійних корів; 4) група корів-первісток; 5) санітарна група корів, яких лікують на місці; 6) група недостатньо вгодованих і ін. Корови каж-дой групи отримують різні корми, у них також неод-кові обслуговування і використання.
Дуже важливі при безприв'язному утриманні регулярне спостереження за здоров'ям тварин, швидка ізоляція хворих і надання їм своєчасної ветеринарної допо-щі. Важливо також правильно і своєчасно виявити корів, які прийшли в охоту, для їх запліднення або парування.
За два місяці до отелення корів запускають, для чого їх переводять в пологове відділення на 7-10 днів, так як в боксі при безприв'язному утриманні правильно провести запуск не можна. Після запуску корів знову містять без прив'язі, але в групі сухостійних.
Для худоби, відгодовуємо на барда або жоме, будують полегшення не утеплені приміщення для укриття жи-Вотня в холодну і негоду. У цих приміщеннях худобу можна тримати як на прив'язі, якщо корми роздають в годівниці рухливими механізмами, так і без прив'язі при вільному доступі тварин до кормів на вигульних майданчиках з годівницями. Вигульні двори влаштовуються при всіх приміщеннях для зимового і, особливо, для кругло-річного утримання великої рогатої худоби. На вигул-них майданчиках тварини отримують необхідний моціон і сонячне опромінення, які так потрібні для збереження здорового стану.
Вигульні двори роблять трьох типів: з твердим покриття-ством, частковим твердим і без жодного покриття.
Вигульні двори з частковим твердим покриттям по площі роблять більше: на одну голову дорослої худоби - 15 м 2. молодняку - 10, телят - 5 м 2. Тверде покриття влаштовують в місцях найбільшого скупчення худоби: уздовж навісів, годівниць, у групових автопоилок, а також біля виходів з приміщень на вигульних двір.
У місць годування і напування тварин, довжина майданчиків з твердим покриттям необхідна уздовж всього фронту кор-мушок і поїлок, ширина його 2,5-3 м. Тверде покриття роблять для проходу корів в доїльне приміщення і повер-щення на вигульних двір або в корівник .
Тверді покриття вигульних майданчиків бувають бетонні або асфальтові. Вони довговічні, неслизькі, не псують копита тварин, рівні, і їх добре очищати механізованим способом.
Від панівних вітрів вигульні двори захищають будівлями, навісами, посадками швидкозростаючих кустар-ників і дерев, парканами, складами для грубих кормів.