«Я з дитинства знала, що буду лікарем, і, навчаючись на першому курсі медичного інституту вже асистувала хірургам на великих операціях. Хірургія мені подобалася, я нею жила.
Однак до кінця інституту я стала шукати відповіді на запитання: «Чому найскладніші і успішні операції не завжди допомагають пацієнтам?»
Потім я стала придивлятися до хворих і зрозуміла, що від хірурга залежить не так багато, як від самих пацієнтів. І як тільки прийшло усвідомлення, я почала займатися профілактикою захворювань.
Я зрозуміла для себе, що хочу не просто оперувати і лікувати вже наявну проблему, мені важливо допомагати людям зберегти здоров'я. Для цього я стала вивчати традиційні і нетрадиційні методи лікування. Відкрила остеопатію - той інструмент, який я так довго шукала!
Я вже мала досвід в неврології і лікуванні болю за допомогою медикаментозних блокад, фізіопроцедур і навіть з допомогою ботулінотерапіі. Ефект був. Але такий же результат я змогла досягти за допомогою остеопатії.
На той час пацієнти, які успішно одужали, стали приводити своїх дітей. Так я стала лікувати немовлят і дітей старшого віку. Пізніше мої колеги почали задавати мені питання про аутизм, затримку мови, до мене стали приносити цих нещасних дітей. На прийомі батьки ридали в голос, тому що ніхто не може пояснити, що з їхньою дитиною і як допомогти.
Я почала вивчати цю складну тему і продовжую досі. Багатьом батькам вже стає легше, вони бачать світло в кінці тунелю.
Я не той лікар, який подивиться і скаже, це проблема не моя, йдіть до іншого лікаря. Пацієнти отримають від мене відповіді на всі питання, повну програму реабілітації, і підтримку на кожному її етапі.
Я люблю свою професію, це не просто робота, це сенс мого життя »