Педагогіка (а вона за своєю природою наука філософська) нд ?? егда прагнула до моделювання ідеального - миру, людини, держави, сім'ї, школи, вчителя. Цьому віддали данину Платон, Т. Мор, Т Кампанелла, Я. А. Коменський, Ж.-Ж. Рус-зі, І. І. Бецкой, Н. Г. Чернишевський, Л. Н.Толстой, В. О. Сухомлинський.
Сучасна педагогічна думка вже прийняла як даність, що ні мо-же бути загального для вс ?? ех людей і народів ідеалу виховання. Але деяка определ ?? енность нд ?? е-таки існує: безумовно значущими характеристика-ми є моральні цінності, здоров'я, розум, вправність і успішність. Саме ці характеристики складаються в процесі освоєння культури, цін-ностей і норм суспільства і визначаються поняттям базова культура особистості. Її можна представити як систему декількох значущих напрямків:
# 9633; моральна культура,
# 9633; фізична культура,
# 9633; пізнавальна культура,
# 9633; культура праці і економічна культура,
# 9633; громадянська і правова культура,
# 9633; естетична культура,
# 9633; політична культура,
# 9633; культура спілкування,
# 9633; культура сімейних відносин,
# 9633; культура життєвого самовизначення ?? ення.
Сучасне виховання орієнтується на вс ?? е напрямки базової куль-тури особистості. Така''разносторонность'' виховання визначається особисто-стнимі потенціалом вихованців, інтегральним запасом їх життєвої енергії, фізичних можливостей, задатків, здібностей, що визначають активність в різних областях.
Розуміючи людини як універсальна істота, сучасна філософія і психологія підкреслюють феномен призначеного конкретної людини, різну ступінь прояву окремих характеристик його особистісного потен-циала. З цієї причини виховання повинно не тільки створити умови для розвитку фі-зического, пізнавального, морального, комунікативного, творчого потенціалів особистості дитини, а й допомогти йому самовизначитися в житті з урахуванням своїх індивідуальних можливостей, знайти сенс свого життя.
Виховання не може''внедріть'' в свідомість і поведінку людини визна-ленний сенс життя. Сенс життя знаходиться взрослеющей і розвиваючої-ся особистістю в своїх діях пошуку гармонії між світом і самим собою. Виховання допомагає організувати, пережити, усвідомити і оцінити ці зусилля дитини.
Відомий психолог і психіатр В. Франкл описав умовну классифик-цію цінностей, орієнтуючись на які людина здійснює пошук і обре-тение сенсу свого життя 43. Вихователю дуже корисно звернутися до цієї системи цінностей:
# 9633; цінності творення, які реалізуються в продуктивних творчих ак-тах: пізнання і праці, перетворення власного опита͵ речовин при-пологи і матеріального світу;
# 9633; цінності переживання, які реалізуються в переживаннях краси природи, мистецтва, людської діяльності;
# 9633; цінності спілкування реалізуються в людських відносинах - співчуття, доброти, справедливості, дружби, любові;
Виховання своїми педагогічними способами цю змістотворних систему цінностей особистості робить реальністю:
# 9633; організовується різноманітна, активна діяльність, спілкування дітей і дорослих;
# 9633; забезпечується вираження вихованцями своїх емоційно-цінне-ки відносин до різних явищ, подій, вчинків людей;
# 9633; моделюються ситуації, що народжують у вихованців досвід пошуку сенсу життя.
Так виховання забезпечує дію механізму інтеріоризації ценнос-тей. Механізм інтеріоризації цінностей обгрунтований в психології Л. С. Ви-готським і А. Н. Леонтьєвим. Його дія полягає в тому, що особистісні особливості формуються у дитини ззовні всередину в определ ?? еннойпоследова-ності:
1) спостереження зразків поведінки;
2) спроби їх запозичувати і відтворити у власній діяльності та спілкуванні;
3) подальше систематичне і звичне їх використання по відно-шенням до інших людей;
4) перетворення вихідних спостережуваних і прийнятих зразків у внут-ренніе особистісні особливості.
При безсумнівною важливістю нд ?? ех компонентів базової культури особистості, вони не рівнозначні: моральна культура домінує.
Мал. Б. Базова культура особистості 96
цінності включає, з одного боку, прийняття єдності людини і світу при-пологи, а з іншого боку, розуміння цінностей духовного життя людини.
Передати дитині таку складну ціннісну інтерпретацію в готовому вигляді неможливо. Вона буде присвоєна їм як складова його особистісної культури лише в результаті педагогічно організованого''прожіванія'' виховних (і реальних життєвих) ситуацій, де прояв цих цін-ностей матиме для нього особистісний сенс. В. О. Сухомлинський писав:''Іскусство виховання полягає по суті в тому, щоб людина, яку ми вос-пітиваем, олюднювати світ речей, що оточують його, через ставлення до ве-щам навчався правильно, по-людськи ставитися до людей. Дитина повинна "одухотворяти" речі, які входять в його життя, повинен відчувати в них людське - розум, мудрість, любов до людям'' 44.
Виховання моральної культури дитини будується з урахуванням двох''векто-ров'' морального потенціалу його особистості: потреби в персоналізації і потреби в самореалізації.
Для задоволення потреби в персоналізації і її культурного''осна-щенія'' виховання повинно організувати моральний досвід спілкування з ро-Весник, старшими і молодшими (культура спілкування, культура поведінки, культура сімейних відносин).
Потреба в самореалізації за допомогою виховання повинна набути рис реальної роботи над собою. Виховання дає дитині досвід контролюватися-вання свого життя за принципом''стремісь бути краще, але чи не краще другіх''. У такій позиції закладено серйозний моральний вибір.
Виховання фізичної культури особистості обов'язково передбачає при-нятие нею здоров'я як життєвої цінності. На цій базі складається культура здорового способу життя, культура тіла, культура сексуальних відносин, де домінують моральні регулятори відносин.
Виховання культури праці, центрированное на моральних цінностях, буде культивувати НЕ цінність веші, продукта͵ грошей, а цінності творче-ства, подолання життєвих труднощів, служіння свої працею людям. Тру-довая діяльність, організована вихователем ?? їм як цінність моральної культури, стає не тільки змістовною, цікавою, що вимагає на-напруги сил, волі, здібностей, але і викликає активність, спонукає до самоорганізації, будується на умовах вибору і відповідальності.
Виховання пізнавальної культури передбачає не тільки розвиток по-пізнавальних можливостей особистості і придбання определ ?? енного обсягу вкрай важливо й інформації, а й освоєння способів проблемного мислення. Саме проблемне мислення дозволяє людині усвідомлювати користь і зна-чення моральних цінностей, оцінювати їх і здійснювати пошук сенсу життя.
44 Сухомлинський В. А. Розмова з молодим директором школи // Вибрані педагогічні со-чин ?? ення. У З т. Т. 3. М. 1981. С. 133.
Виховання громадянської культури неможливо здійснити без Пріора-та патріотичного виховання, виховання ціннісного ставлення до своєї Родін ?? е, її культури, мови, традицій, усвідомлення своєї відповідальності за її долю.
Виховання естетичної культури особистості забезпечує можливості задоволення її художніх і естетичних потреб. Але сама міра прекрасного, межі прекрасного і потворного усвідомлює виходячи з його моральної культури.
Τᴀᴋᴎᴍ ᴏϬᴩᴀᴈᴏᴍ, цінності базової культури особистості виховуються не відокремлено один від одного, а вс ?? егда інтегровано. Моральне начало - основа будь-якої діяльності дитини та її спілкування.
Домінантні напрямки базової культури особистості спеціально долж-ни виділятися і осмислюватися лише як модель педагогічного Проектуванн-ня вихователя. Реальна виховна ситуація нд ?? егда звернена до вс ?? їм сторонам базової культури особистості дитини, він нд ?? егда одночасно позна-ет світ, взаємодіє з ним, оцінює його.
Цінності базової культури особистості переживаються дитиною як цінно-стние відносини і проявляються тільки тоді, коли вихованням забезпечені їх когнітивна складова (знання, уявлення) і поведінкова (досвід дій, вміння, поведінкові навички). Свідченням оволодіння особисто-стю базовими цінностями культури в будь-якому з напрямків буде спосіб-ність усвідомлений але будувати свою поведінку в контексті трьох моральних импе-ратівов; ''можно'',''нельзя'',''нужно''.