"Про стоногу"
Жила-була одна сороконіжка. Це та сама сороконіжка, яка одного разу забула, як ходити, коли її запитали, як вона не плутається в своїх ногах і не забуває, якою ногою треба ступати в наступний раз. Вона так і не змогла цього пояснити і почала ходити тільки тоді, коли забула, що їй треба думати, як ходити. Цю історію знають багато. А от інші історії про стоногу чули не всі.
Одного разу сороконіжка гуляла по полю серед квітів, і її помітила метелик. Метелик ніколи раніше не бачила стоногу. Сороконіжка дуже швидко йшла, у неї адже так багато ніг! І метелик подумала: "Ось це швидкість! От би мені вміти так швидко рухатися, а то ж я по квіточок так повільно повзаю." А сороконіжка дивилася на неї знизу вгору і думала: "Ось. Метелик. Літає. Везе ж."
Одного разу сороконіжка встала не з тієї ноги. "Не дивно заплутатися," - пробурчала сороконіжка, намагаючись збагнути, яка з її сорока ніг ТА.
Одного разу у стоноги відвалився на вулиці каблук на черевичку. Вона стиснула ніжку і пострибала додому на 39 інших.
Одного разу сороконіжка гуляла по лісі і потрапила в капкан. Всього однією ніжкою потрапила, а втекти не могла. Боляче їй, страшно, сидить і думає: "Ось, коли вовк в капкан потрапляє однією лапою, у нього чверть всіх ніг в капкані. Це багато - ціла чверть! А якби людина потрапила однією ногою в капкан, то у нього б ціла половина ніг була б в капкані! тобто одна нога в капкані, одна - немає! Це ще більше, ніж чверть. а у мене - все 39 ніг вільні, одна лише нога в капкані, а все одно - треба сидіти і чекати, коли хтось прийде і витягне! "
Іноді не має значення, скільки у тебе ніг, якщо хоч одна потрапила в капкан.
Одного разу сороконіжка потрапила на свято. Їй там все дуже подобалося. Коли все заплескали, вона заплескати не змогла і затупала. На неї подивилися суворо. Коли все знову заплескали, сороконіжка не витримала і знову затупала. Тоді їй сказали, що топати тут не можна. Сороконіжка сказала: "Але я ж не вмію плескати, рук-то у мене немає, а є тільки ніжки." "Тоді не ляскай, але і топати не треба!"
Сороконіжка пішла шукати тих, хто дозволяє топати. І дуже швидко знайшла. Їй сказали: "Звичайно, у нас можна топати! Як це так - тобі забороняли топати. Неможливо! Топай, обов'язково топай, тільки взуття зніми і відразу топай!"
Сороконіжка мало не розплакалася від радості. Вона ледве дочекалася свята. І, як тільки свято розпочалося, відразу почала знімати взуття - невідомо адже, коли треба буде починати тупати! Полпраздніка вона знімала взуття. А як тільки зняла, раптом подумала, що якщо вона не встигне взутися, коли свято закінчиться? І все будуть її чекати.
Вона скоріше початку взуватися і якраз встигла до закінчення свята. Після свята до сороконіжка підійшли і запитали, чи не відчувала вона себе обмеженої на цьому святі? Чи не забороняли їй топати, не дивилися чи на неї суворо? І сороконіжка сказала: "Ні, все було просто чудово, мене ніхто не лаяв!"
А про себе сороконіжка подумала: "Ось бувають же нормальні люди, нічого не забороняють, навіть топати!" А ці люди думали: "І чого там забороняли сороконіжка топати? Ніякого шуму вона не створює! Дуже миле створіння."
Захотіла якось сороконіжка навчитися плавати. Прийшла до інструктора з плавання і просить, щоб він її навчив. А він здивувався і каже: "Як же я тебе навчу - у тебе занадто мало рук і занадто багато ніг для того, щоб плавати!" Але сороконіжка дуже просила, і інструктор намагався застосовувати всі свої прийоми, але у нього нічого не виходило, тому що у стоноги тільки кількість голів збігалося з тим, до чого він звик.
Зрештою, він розлютився і сказав: "Сороконіжка, крім бажання плавати, необхідно мати необхідне і не більшу кількість рук і ніг! Я відмовляюся з тобою займатися!" Дуже засмутилася сороконіжка, вона пішла від інструктора і пішла на ставок одна. Вона стала вчитися плавати самостійно.
Кілька разів вона ледь не потонула, нахлебался брудної води, поранила три ніжки, але через якийсь час навчилася не просто на воді триматися, але і непогано плавати. Скоро сороконіжка плавала вже і на животику, і на спинці, і вперед, і боком і навіть злегка назад. Люди на березі зупинялися і дивилися, як плаває сороконіжка.
Якось проходив повз інструктор, який відмовився вчити плавати стоногу. Він побачив, як вона плаває і запитав тих, хто стояв поруч: "Що, сороконіжка плаває?" Йому відповіли захоплено: "Так, ви уявляєте, здорово плаває!" - "А ви знаєте, - зауважив інструктор, - адже це я колись вчив її плавати. Спочатку бився з нею, бився, нічого у неї не виходило. Так, важко було дуже. І ось результат!"