король,
Його величність,
Просив її величність,
Щоб її величність
Запитала у молочниці:
Не можна ль доставити масла
На сніданок королю.
придворна молочниця
Сказала: - Зрозуміло,
Схожу, Скажу корові,
Поки я не сплю!
придворна молочниця
Пішла до своєї корови
І каже корові,
Лежить на підлозі:
- Веліли їх величність
відоме кількість
добірного масла
Доставити до їх столу!
лінива корова
Відповіла спросоння:
- Скажіть їх величності,
Що нині дуже багато
Двоногі-безрогі
Воліють мармелад,
А також пастилу!
- Сто раз прошу вибачення
За цю пропозицію.
Але якщо ви намажете
На тонкий скибочку хліба
Фруктовий мармелад,
Король, його величність,
Напевно, буде радий!
Негайно ж королева
Пішла до його величності
І, ніби між іншим,
Сказала невпопад:
- Ах да, мій друг, з приводу
Обіцяного масла.
Чи хочете спробувати
На сніданок мармелад?
Король відповів:
- Дурниці! -
Король сказав:
- О Боже мій! -
Король зітхнув: - О господи! -
І знову ліг в ліжко.
- Ще ніхто, - сказав він, -
Ніхто мене на світі
Чи не називав примхливим.
Просив я тільки масла
На сніданок мені подати!
На це королева
Сказала: - Ну, звичайно! -
І тут же наказала
Молочницю покликати.
придворна молочниця
Сказала: - Ну, звичайно! -
І тут же побігла
У коров'ячий хлів знову.
придворна корова
Сказала: - У чому ж справа?
Я нічого поганого
Сказати вам не хотіла.
Візьміть кислого молока,
І молока для каші,
І вершкового масла
Можу вам теж дати!
придворна молочниця
Сказала: - Дякую! -
І масло на підносі
Послала королю.
Король вигукнув: - Масло!
Відмінне масло!
Найпрекрасніше масло!
Я так його люблю!
- Ніхто, ніхто, - сказав він
І виліз з ліжка.
- Ніхто, ніхто, - сказав він,
Спускаючись вниз в халаті.
- Ніхто, ніхто, - сказав він,
Намиливши руки милом.
- Ніхто, ніхто, - сказав він,
З'їжджаючи по перилах, -
Ніхто не скаже, ніби я
Тиран і навіжений
За те, що до чаю я люблю
Хороший бутерброд!