Багатство мови свідчить про ерудицію говорить, його високий інтелект. Багатство індивідуального мови дає можливість урізноманітнити мова, надати їй точність і чіткість, дозволяє уникнути повторів як лексичних, так і синтаксичних.
Чим визначається багатство мови, в тому числі і мови від-ділового індивіда?
Багатство і різноманітність мови говорить чи пише багато в чому залежать від того, наскільки він усвідомлює, у чому укладаючи-ються самобутність рідної мови, його багатство.
Багатство будь-якої мови полягає в багатстві словника. Одні дослідники вважають, що активний словник современ-ного людини не перевищує 7-8 тисяч різних слів, по під-рахунках інших, він досягає 11-13 тисяч слів. Людям лінгвоінтенсівних професій, наприклад, викладачам, полі-тікам, юристам, лікарям, менеджерам, необхідно мати якомога більший запас слів і постійно піклуватися про його по-полнении.
Найбагатшим джерелом поповнення індивідуального словникового запасу є синонімія. Синоніми залучають пише або говорить тим, що вони, розрізняючи відтінками значень чи стилістичним забарвленням, дозволяють з граничною точністю сформулювати думку, надати мові разг-ворной або книжковий характер, висловити позитивну або негативну експресію. Наприклад, слово «сміливий» име-ет наступні синоніми: хоробрий, мужній, відважний, зухвалий, безстрашний, безстрашний, безстрашний, доб-утішний, героїчний; геройський (розм.); сміливий, біс-трепетний (високий.); зухвалий (вуст. високий.); рішучий (в ухваленні рішення); не боязкого (або не боягузливого) десят-ка, з двома головами. Чимало в українській мові слів, які передають поклади-тельное або негативне ставлення мовця до пред-мету думки, тобто мають експресією. Так слова блаженст-во, розкішний, чудовий, безстрашний, зачарувати містять в собі позитивну експресію, а слова бол-тун, недотепа, безладдя, мазня характеризуються від-ріцательно експресією.
Незвичайно багата українська мова образної фразеологією.
Фразеологія української мови різноманітна за своїм спів-ставу, володіє великими стилістичними можливостями. Фразеологізми допомагають небагатьма словами сказати мно-гое, оскільки вони визначають не тільки предмет, а й його ознака, як дію, але і його обставини. Ускладненість семантики фразеологізмів відрізняє їх від од-нословних синонімів. Так, стійке поєднання на широ-кую ногу означає не просто «багато», а «багато, розкіш-но, не соромлячись у засобах». Фразеологізм замітати сле-ди означає не просто «знищувати, усувати будь-що», а «усувати, нищити те, що може служити доказом у чому-небудь».
Фразеологізм - стійкий вираз з самостійним значенням.
Фразеологія приваблює своєю експресивністю, потенци-альної можливістю позитивно або негативно оціни-вать явище, висловлювати схвалення або засудження, іронічний-ське, глузливе або інше ставлення до нього. Особливо яскраво це проявляється у так званих фразеологізмів-харак-теристик. Наприклад: людина з великої літери, молоко на губахне обсохло, телеграфний стовп, майстер на всі руки, абсолютний нуль, вітер в голові, світла особа, умапалата, біла ворона, блудний син, не боязкого десятка, собака на сіні, одного поля ягідка.
Багатство словника і фразеології української мови дозволяє уникати в усній і письмовій мові повторення одних і ж слів, словосполучень, урізноманітнити мова, робити її багатшою.
Прислів'я - короткий народне вислів із повчальним со-триманням, народний афоризм.
Приказка - короткий сталий вираз, преимуществен-но образне, що не становить, на відміну від прислів'я, закон-ного висловлювання.
Успіх вживання прислів'їв у мовленні залежить від того, на-скільки вдало вони підібрані. Недарма кажуть: «Хороша прислів'я в лад та в масть».
Сьогодні в нашому розпорядженні знаходиться значна кількість збірок народних висловів. Серед них збір-ник В. І. Даля «Прислів'я українського народу». Особливий інте-рес представляють сучасні тематичні збірники по-словіц і приказок. Так, видавництво «Школа-Пресс» ви-пустило навчальний словник «українські прислів'я і приказки». Народні вислови в ньому об'єднані за темами: «Чоло-століття», «Життя», «Любов, дружба, сім'я», «Достаток», «Тор-Гауліт» і ін. Корисний і словник «українські прислів'я, пого-ворк і крилаті вираження »В. П. Феліцина, Ю. Є. Про-хорів. У ньому зібрано 450 найбільш уживаних в со-тимчасовому російською мовою прислів'їв, приказок і крилатих виразів.
Крилаті слова - образні, влучні вислови, вислови, що увійшли до загального вжитку.
Поряд з прислів'ями та приказками про багатство мови сві-чать крилаті слова - це влучні, образні ви-ражения, які поширені, що стали общеупотр-бітельнимі. Відомі вони були ще в далекій античності.
Наприклад, Гомер «крилатими» називав слова, які шви-ро зриваються з вуст мовця і летять до вуха слухача. Як правило, крилаті слова і вирази мають книжкове про-виходи. До них відносяться відомі цитати з художніх-кої, наукової, публіцистичної літератури, висловлювання знаменитих людей минулого і сьогодення: «його приклад іншим наука» (Пушкін); «Тобто від чого у відчай прийти» «Іуда Головльов» (Салтиков-Щедрін); «Як би чого не вийшло» (Чехов>; «як білка в колесі» (Крилов); «краще - ворог хорошого» (Вольтер); «науки юнаків пі-тануть, відраду старцям подають» (Ломоносов); «про време- нна! о звичаї! »(Цицерон);« з двох зол вибрати менше »(Аристотель).
Цікавий матеріал про історію крилатих виразів і слів містить книга Н. С. Ашукина і М. Г. Ашукіна «Крилаті слова».