Ауліекольская порода, як кажуть, перевершила своїх пред-ков. Крім мармурового м'яса, даний худобу невибагливий і адаптований до нашого клімату.
Багато фермерів говорять про привабливою можливості розведення худоби ауліеколь-ської породи. Але ось інфор-мационного приводів написати про неї не так багато. Аукціони проводяться не часто за участю ауліекольскіх красенів, на всіляких семінарах теж про них рідко згадують.
Кореспонденту «АГРОІНФО» випала нагода поговорити з директором Ре-спубліканской палати по Ауліе-Кольської породі Нургалі Риспа-Євич Бісекеновим (на фото).Відповідно до норм За-кону Республіки Казахстан «Про племінне тваринництво» до компетенції палати входять:
- організація обліку і регі-страції племінної великої рогатої худоби;
- координація селекційної і племінної роботи в стаді;
- присвоєння статусу племен-ного тваринного великому роги-тому худобі;
- здійснення видачі пле-сних свідоцтв на пле-сних тварин;
- ведення та видання племен-них книг;
- інші повноваження, не про-тіворечащіе законодавству Республіки Казахстан.
Створення ауліекольской породи. Натисніть на картинку, щоб збільшити її.
- З офіційними момен-тами все зрозуміло. Тепер рас-скажіть про ауліекольскую породу. Історія її створення? Наскільки поширена? У яких областях Казахстану?
- Історія створення Ауліе-Кольської породи починається з 1962 року, коли казахської біло-головою породі було тільки 10 років, як її затвердили. Тоді вже ставили питання про створення бо-леї продуктивної породи мяс-ного великої рогатої худоби, яка не поступається світовим породам по продуктивності і м'ясними якостями.
У створенні породи ис-пользовали тварин трьох м'ясних порід - корову ка-захской білоголової породи і бугаїв-плідників порід шароле і абердин-ангус.
Використання цих трьох по-род обумовлено наступними їх особливостями. Казахська білоголова порода несла в собі пристосованість до су-суспільством природно-кліма-тичні і кормових умов Північного Казахстану. А шароле - високу і тривалу енергію росту м'язової мас-си, абердин-ангус - легкість отелення і високу мармуровість м'яса.
Всі знають, що порода шароле досі є самою висо-копродуктівной породою серед м'ясних порід худоби, що дає найважчі туші з високим виходом м'якоті і зростання мишеч-ної маси до 24 місяців, а порода абердин-ангус є еталоном по мраморности м'яса в світі.
У ауліекольской породі скомбінували все кращі ознаки трьох порід, що по-зволяет їй бути конкуренто-спроможної з усіма м'ясними породами на нашому ринку.
- Плюси розведення поро-ди? Які мінуси і проблеми є?
- Перш ніж сказати про плюси ауліекольской породи, хочу сказати наступне:
- Немає поганої породи худоби, є поганий догляд за ним в кон-ретних умовах.
- Будь-яку породу тварин можна з успіхом вирощувати в будь-яких умовах, якщо це еконо-мически вигідно.
Ну і звичайно ж вже тради-ційних невеликі проблеми, схожі з іншими породами - бирки, розмір субсидії і ве-терінарние препарати.
- Зустрічне питання: як, на ваш погляд, можна збільшити поголів'я?
- Які захворювання поширенням країн у тварин Ауліе-Кольської породи? Проблеми в лікуванні?
- В основному ті ж, як і у всіх наших порід, яких розводять з часів Радянського Союзу. Це якщо говорити про прості захворювання, наприклад, про-холодцю або розлади кишечника. Якщо говорити про інфекційні захворювання, то програма вакцинації оди-наково, що у ауліекольской, що у казахської білоголової породи.
Для довідки. Одна Мангістауська область за своїми природно-кліматичними умовами не придатна для розведення великої рогатої худоби м'ясних порід.