Саїд Барганджія, Sputnik
У кожного народу існують свої звичаї вітати один одного, але міжнародний етикет по суті однаковий: зустрічаючись, люди бажають один одному добра і благополуччя, доброго дня чи успіхів у праці.
Привітати людини - значить, в першу чергу виявити йому свою повагу.
Декан філологічного факультету АМУ Арда Ашуба розповів, що, незважаючи на присутність в Абхазії в різний час різних релігій, традиції в привітанні несуть національний характер.
"Наприклад, те, що ми часто чуємо" Асал сизрит ", що перекладається як передай привіт, для абхаза звучить штучно. Абхази старшого покоління ніколи не говорять" Салам передав ".
Ашуба зазначив, що абхази кажуть - "апсшеа ебирхееіт", що при дослівному перекладі означає "сказали один одному по-абхазски". Безумовно, відзначає він, для людини з чужої культури це звучить, як мінімум, дивно.
"Насправді це звернення говорить про людський і шанобливе ставлення".
Декан філологічного факультету підкреслив, що на державному прапорі Республіки Абхазія зображена відкрита долоня - це вітання, несе в собі особливий сенс.
"Воно означає, що ми вітаємо людини, який прийшов до нас з миром, і готові зупинити того, хто прийшов з мечем".
У абхазької культури існує кілька вітань, в залежності від обставин кожне вітання має особливе значення.
Раніше людини, що збирає, наприклад, виноград або фрукти, які ростуть на дереві, вітали виразом "Нар улбааіт". Я цікавився і з'ясував, що цей вислів має дуже глибоке коріння. Складно сказати, що буквально воно означає. Так вітали тих, хто збирав плоди з дерев, і вітання - свого роду побажання благополучно спуститися з дерева ".
Ашуба розповів, що, наприклад, людини, що везе дрова на гарби, вітали виразом "ауара купиш".
Раніше, як розповідає Ашуба, при зустрічі чоловік, у якого велике горе, що не вітався рукостисканням, він просто кивав головою, тим самим показуючи, що у нього горе.
За його словами, абхазькі традиції вітання відрізняються навіть від традицій братнього адигейського народу. Він сказав, що у адигів превалює в привітанні релігійна складова.
В останні роки молоді люди при зустрічі потискують руки і цілують один одного в щоку.
"Це не абхазьке. Я помічав це ще до війни, коли навчався в Інституті субтропічного господарства, студентами якого в основному були грузини. Думаю, це від них перейняли. Це не абхазьке, чуже".
Арда Ашуба зазначив, що раніше жінка похилого віку, зустрічаючи близького родича, обходила навколо нього або водила над головою рукою, як би малюючи в повітрі коло, і примовляла "Іухьша сихьааіт!", Що в перекладі на українську означає: "Так впадуть твої біди на мою голову! "
"Таким чином, жінка забирала собі всі негаразди і нещастя, які очікували людини".
Ашуба каже, що, розуміючи це, багато хто відмовлявся від такого вітання, так як не хотіли, щоб жінки брали на себе їх негаразди.
"Вважалося ганьбою, якщо батько в присутності сторонніх людей при зустрічі проявить емоції щодо сина, навіть якщо його довго не було вдома або він був на війні і повернувся живий. Отці не висловлювали до синів своїх емоцій".
Також раніше вважалося ганьбою, якщо при зустрічі зять потисне руку своєму тестю або тещі, їхнє привітання обмежувалося простим кивком голови.
"Це теж свого роду повагу, зять повинен був ставитися до родичів дружини із соромом".
Природно, як каже Ашуба, в присутності людей ніколи не віталися чоловік і дружина.
У абхазів є вітальні вираження в залежності від часу доби. Шьижьбзіа, що означає доброго ранку, мшибзіа - добрий день і хулибзіа - добрий вечір.