Антара (Переклад А. Ревича)
(Антара (помер близько 615 року). Антара ібн Шаддад - видатний доисламский поет і воїн, син одного з вождів племені абс і ефіопки-рабині. Батько відмовлявся довгий час включити його "в свій родовід", бо як сина чорношкірої рабині поет не міг претендувати на рівне становище з іншими воїнами. Поетові не допомогли навіть його незліченні подвиги, які він здійснював па поле бою, захищаючи абсітов від ворогів. у своїх віршах, так само як в поемі, зараховують арабами до Муаллака, Антара розповідає про свою ратної доблесті і скаржиться на равн одуш до нього своєї двоюрідної сестри Абли, якої він, за переказами, був вірний все життя.)
"Про що нам писати, якщо світ багаторазово оспіваний."
"Що сумуєш, про голубка, на дереві високому."
( "Що сумуєш, про голубка, на дереві високому." - Згідно з переказами, вірш було складено Антара, коли родичі його коханої Абли відвезли її в Хіджаз (Аравія) і поет, усамітнившись, оплакував розлуку і складав вірші.)
"Я з Лакіка поспішав."
( "Я з Лакіка поспішав." -. Машрафійскіх мечів. - Маються на увазі прославлені мечі, що вироблялися йеменськими майстрами.)
"Ти плачеш? Сухейя сувора з тобою."
"Я нападав стільки раз на загони ворога."
"До сідел верблюдів вже приторочені в'юки."
"Смішний для Абли молодець."
"Отруєні стріли проник мені в серце отрута."
"Я чорний, як мускус, чорно моє тіло."
"Вітерець з Хиджаза, злітаючи з висот."
( "Вітерець з Хиджаза." -. Царство Хосроя. - Хосров - титул перських царів.)