"Два поляка прийшли в бар". "Скільки потрібно поляків, щоб вкрутити лампочку?" "Яка різниця між поляком і ...?" Так починається типовий «польський анекдот» - простий за формою і змістом, спирається на негативні стереотипи про поляків, які поширилися в Америці в 1970-х роках. Популярність і живучість цих жартів спонукає досліджувати їх походження та типові риси. Чи вміють поляки жартувати? Culture.pl представляє анатомію «польського анекдоту».
Поляки люблять супи, і полюбили вони їх дуже давно. Деякі польські супи згадуються ще в. Детальніше »about: Десять найдивніших польських супів
Що таке «польський анекдот».
«Польські анекдоти» (т. Е. Анекдоти про поляків) - як правило, англійською мовою - засновані на негативних стереотипах і створені, щоб дражнити поляків і висміювати польські звички. «Польські жарти» часто є варіаціями загальновідомих анекдотів. Як, наприклад, той про укрученні лампочки: скільки людей (національність персонажів залежить від особистих пристрастей оповідача) потрібно, щоб вкрутити лампочку? Або про те, як X, Y і Z пішли в бар. Але ці анекдоти звучать уже сорок років поспіль і обросли пристойною бородою. За останні роки з'явилися і нові історії, які найчастіше самі ж поляки і придумують. Наприклад, висміюють польську мову і велика кількість приголосних звуків в ньому в порівнянні з англійським.
Поляк прийшов до окуліста. У нижній сходинці таблиці для перевірки зору - літери C Z Y N Q S T A S Z. Окуліст: «Ви можете прочитати це?» «Прочитати?» - обурено відповідає поляк, - «Та я знаю цього хлопця!»
Або анекдот про те, що поляки настільки примітивні, що ведуть себе як тварини:
Питання: Чому в Польщі футболісти грають на штучній траві?
Відповідь: Щоб їх вболівальники не з'їли траву.
Багато з польських анекдотів ми не можемо процитувати з цензурних міркувань.
Походження «польських анекдотів»
Цікаво те, як вчені і журналісти пояснюють, чому саме поляки стали мішенню зневажливих жартів, які причини антипольських настроїв, що відбилися в них.
Історія цих анекдотів сягає початку польської еміграції в Америку. Поляки були однією з найбільших груп емігрантів, які прибули досить пізно в порівнянні з народами, що переселилися в XVI-XVIII ст. Існувало кілька хвиль польської еміграції в Америку і всі вони були викликані історичними бурями і трагедіями, вибухнула в Європі:
Емігранти зрілого віку, які знали лише кілька слів по-англійськи (у тих, кого змусили до нагальної еміграції не залишалося часу, щоб вчити мову) - а таких була більшість - стали «синіми комірцями», незалежно від того, чим займалися у себе на батьківщині . Мріяли про повернення на батьківщину, про те, що Польща ось-ось знову здобуде незалежність, поляки часто не бажали асимілюватися і міняти своїх звичок, міцно тримаючись польської культури і звичаїв. Така поведінка і в наші дні є яблуком розбрату між іммігрантами та приймаючими їх країнами.
Вважалося, що причиною поганої репутації польських емігрантів в Америці були забобони, привезені ними зі старого континенту. Однак пізніше це точка зору була оскаржена. Починаючи з XIX століття і до 1945 року в прусському і німецькому державі, а потім в нацистській Німеччині, антипольські настрої легко поширювалися в середовищі політиків, які допускали можливість анексії Польщі. Їх пропаганда навмисно створювала образ тупого поляка, який здатний тільки до того, щоб працювати в поле. Почалося це при Бісмарку і відродилося, коли до влади в Німеччині прийшов нацизм.
ТВ / Голлівуд
Жарти про поляків поширилися і в масовій культурі. Головний герой п'єси «Трамвай" Бажання "» Теннессі Вільямса (і в її екранізації з Марлоном Брандо і Вів'єн Лі в головних ролях) - Стенлі Ковальський. Це нащадок польських емігрантів, грубий, неотесаний, брутальний роботяга. Популярні п'єса і фільм надрукували в масовій свідомості образ польських емігрантів, які прибувають до Америки під час Другої світової війни. З тих пір, аж до 1989 року, жарти про поляків були невід'ємною частиною багатьох стендапів, ток-шоу (наприклад, TnightShow з Джонні Карсон), фільмів і невимушеного стьобу за барною стійкою.
Чому настільки серйозно?
Жарти про мексиканців:
- Яка різниця між мексиканцем і книгою?