Американська федерація праці (АФТ)
Американська федерація праці (АФТ) (American Federation of Labor), федерація североамер. виробництв, профспілок (1886), що об'єднувала гл.об. кваліфікованих робітників. Перший її президент - Семю-ель Гомперс - практично формував політику федерації з дня заснування аж до своєї відставки в 1924 р Після масових заворушень, кульмінаційним пунктом яких брало стали Хеймаркетская бійня і падіння популярності "Лицарів праці", Гомперс хотів створити згуртовану радикальну орг -цію кваліфікованих робітників, здатну колективно боротися за підвищення заробітної плати і поліпшення умов праці. Однак мн. менш кваліфіковані робітники, зайняті в сфері масового вироб-ва, пішли за Джоном Л. Льюїсом, лідером більш активного профспілки гірників. Після невдалої спроби переконати АФТ в необхідності створення федер. профспілок робітників сталеливарної, автомобільної та хімічної пром-ти Льюїс створив в 1935 р на базі вийшли з АФТ орг-ций Комітет (пізніше Конгрес) виробничих профспілок (КПП). У 1955 р змагалися АФТ і КПП об'єдналися під керівництвом Джорджа Міні і Уолтера Рейтера в профспілкову федерацію АФТ-КПП, що налічувала 15 млн. Членів. Це профспілкове об'єднання стало визнаним виразником інтересів трудящих в США і Канаді.
↑ Відмінне визначення
Неповне визначення ↓
АМЕРИКАНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ПРАЦІ
АФТ) - профспілкова орг-ція США, що існувала в 1881-1955. Об'єднувала переважно. верхівку робітничого класу. Спочатку іменувалася Федерацією організованих профспілок США і Канади, з 1886 - АФТ. Профспілки АФТ були організовані в осн. за цеховим принципом. У перші роки після свого створення АФТ зіграла значить. роль в боротьбі за 8-годинний робочий день. Прилягали до АФТ профспілки поступово почали перетворюватися в масові орг-ції. Однак внаслідок політики, що проводилася правими проф. лідерами, АФТ до кін. 19 в. перетворилася в антісоціалістіч. консервативну орг-цію, що спиралася гол. обр. на робочу аристократію. Праве керівництво АФТ всіляко ускладнювало прийом в профспілки некваліфікованих робітників, особливо негрів, а також іммігрантів. Праві лідери АФТ (С. Гомперс і ін.), Вступивши в пряму змову з об'єднаннями капіталістів (зокрема, з Нац. Гражд. Федерацією), проводили політику клас. співпраці з підприємцями, виступали проти самостійно. участі робітничого класу в політичне життя. боротьбі, підтримували бурж. політичне життя. партії. Після перемоги Окт. революції в Росії керівництво АФТ зайняло вкрай ворожу Рад. Росії позицію, схвалював інтервенцію США проти Рад. Росії і виступало проти визнання СРСР. Лідери АФТ виступали проти створення Всесвітньої федерації профспілок (1945), а потім взяли активну участь у заснуванні розкольницьких. Міжнар. конфедерації вільних профспілок. З усіх найважливіших питань керівництво АФТ підтримувало внутр. і зовн. політику правлячих кіл.
Антиробоча політика лідерів АФТ викликала опір її рядових членів. Ще в нач. 20 в. в АФТ виник рух за перебудову цехових профспілок по виробництву. принципом. Велику роль в зміцненні і організаці. оформленні прогресивних сил в АФТ зіграла компартія США. У 1935 був створений Конгрес виробництв. профспілок (КПП), куди увійшла частина тих профспілок АФТ, к-які виступали за об'єднання робітників по виробництву. принципом і за проведення бойової політики на захист клас. інтересів пролетаріату. Після 2-ї світової війни позиції АФТ і КПП, керівництво в к-ром захопили праві проф. лідери, значно зблизилися. У 1955 переговори між керівництвом АФТ (налічувала тоді приблизно 10 млн. Членів) і КПП завершилися злиттям двох профцентров і створенням об'єднаної Американської федерації праці - Конгресу виробничих профспілок.
Літ. Ленін В. І. Секретарю "Ліги соціалістичної пропаганди", Соч. 4 видавництва. т. 21; його ж, Дитяча хвороба "лівизни" в комунізмі, там же, т. 31; 3убок Л. І. Нарис історії США, М. 1956, с. 90-91; Фонер Р. Історія робітничого руху в США, пров. з англ. т. 1-2, М. 1949-58; Foster W. Z. Misleaders ot labor, N. Y. 1927; Commons J. R. (a. О.), History of labor in the United States, v. 1-4, N. Y. 1935-36; Lorwin L. L. The American Federation of Labor, Wash. 1933.
Л. Ф. Хитров. Москва.
↑ Відмінне визначення
Неповне визначення ↓